загрузка...
§ 13.Клас Головоногі молюски - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § 13.Клас Головоногі молюски
17:43
§ 13.Клас Головоногі молюски

Представники цього класу (восьминоги, каракатиці, кальмари) мають найскладнішу будову і є найрозумнішими серед безхребетних тварин. Чим обумовлена дивна назва цього класу молюсків? Які особливості будови тіла для них характерні, як пов'язані вони зі способом життя? Чому їх вважають найбільш розвиненими безхребетними тваринами?
Головоногі молюски - які вони? Тіло кальмара (мал. 13.1) складається з тулуба і голови, на якій розміщується десять щупалець - видозмінена передня частина ноги кальмара. Зрозуміло, чому цих тварин називають головоногими - їх щуиальця-ноги дійсно розташована на голові.
На голові кальмара розміщені рот і два великих ока, які подібні за будовою очам хребетних тварин. Кальмар чудово бачить, до того ж кожне його око рухається незалежно від іншого, тобто може стежити за «своїм» об'єктом. Рот, оточений щупальцями, має потужні хітинові щелепи, що нагадують дзьоб. Кальмар - хижак. Наздогнавши здобич, він Охоплює ЇЇ щупальцями і відкушує шматочки гострими щелепами.
За головою розташований тулуб - м'язовий мішок, утворений мантією. Усередині мантії зі спинного боку, міститься тонка хітинова пластинка: це все, що залишилося в кальмара від черепашки. Усі внутрішні Органи кальмара, окрім зябер, розташовані в «мішечку», який утворений сполучною тканиною. Між його стінками та стінками мантії з черевного боку кальмара є мантійна порожнина. Вона сполучається з навколишнім середовищем за допомогою своєрідної «лійки». Широкий її кінець відкривається в мантійну порожнину, а вузький - у воду.
Як рухаються головоногі? Мантійний мішок та «лійка» є пристосуванням, яке використовує кальмар для плавання. Набравши через «лійку> воду в мантійну порожнину, тварина замикає щілину, різко скорочує м'язи тулуба і викидає воду назовні. Утворюється реактивна сила, яка змушує кальмара переміщатися задом наперед. Щупальця в цей час витягуються, додаючи тілу обтічності. Убираючи і викидаючи воду, кальмар рухається поштовхами. Кальмари розвивають швидкість до 50 км на годину і навітьвистрибують із води, пролітаючи деяку відстань у повітрі. Ці молюски можуть і швидко повертати, й миттєво зупинятися.
Реактивний рух - не єдиний спосіб пересування головоногих. У кальмарів і каракатиць (мал. 13.2) є плавці. Працюючи ними, тварини повільно плавають головою вперед. Пересуваючись у такий спосіб, каракатиці полюють на креветок, що зарилися в пісок. Видуваючи З «лійки» струмінь води, каракатиця, спрямовує його на дно. Він змиває пісок зі спини креветки. Тепер ніщо не заважає молюску схопити щупальцями свою здобич.
Є в головоногих і третій спосіб руху - за допомогою щупалець. Восьминіг (мал. 13.3) не лише ходить ними по дну, але й плазує підводними скелями.
Дихають головоногі за допомогою зябер, які розташовані в мантійній порожнині. Завдяки ритмічним скороченням мантії вода в порожнині весь час перемішується і оновлюється, отже, зябра омиваються збагаченою киснем водою. Це забезпечує газообмін молюску. Зябра то більше, що менш рухливою Є тварина. За нешвидкого переміщення молюск рідше пропускає воду через мантію, тому й зябра такому головоногому потрібні великі, аби забезпечувати нормальний газообмін.
Як головоногі здобувають їжу? Щупальця головоногих м'язисті, гнучкі й дуже сильні. На їх внутрішній поверхні розташовано кілька рядів присосок (а в кальмара є ще й гачки, схожі на пазурі). Щупальця так міцно хапають здобич, що вирватися 3 них неможливо. Кожне щупальце управляється нервовою системою окремо, тому головоногі можуть одночасно робити декілька різних рухів. Восьминіг одночасно засовує одну креветку до рога, під каменями шукає наступну жертву. їжа головоногих - риба, краби, молюски тощо.
Узагалі, щупальця в кальмара - засіб широкого призначення. За їх допомогою він не лише полює, а й чухається і прибирає в норі, вигрібаючи з неї недоїдки. 
Як головоногі орієнтуються в навколишньому середовищі? У цих
молюсків чудово розвинені органи чуття. Окрім того, що в них достатньо гострий зір, деякі з них здатні відрізняти кольори. У них є органи рівноваги, за їх допомогою вони й чують звуки. На щупальцях у головоногих розташовані органи дотику, важливі для обстеження довкілля. Щупальця слугують також і для вимірювання глибини.
Нервова система в головоногих молюсків має значно складнішу будову, ніж у інших безхребетних тварин. Тож не дивно, що у головоногих складні програми поведінки; ці тварини здатні до суспільних дій, до навчання. Зграї кальмарів здійснюють далекі сезонні міграції. Каракатиці й кальмари виконують складні шлюбні танці, граціозно рухаючись у воді.
Восьминіг є домовласником: зазвичай на дні існує схованка, куди він повертається після прогулянок, чудово запам'ятовуючи дорогу. Учені відшукували восьминогів у схованках і переносили їх якнайдалі від домівок. Але молюски постійно поверталися до свого притулку.
У головоногих є пристосування, які вони використовують для захисту або нападу. Так, деякі головоногі можуть миттєво змінювати своє забарвлення. Вони зливаються з кольором дна, стаючи непомітними для переслідувача. Восьминіг, причаївшись на якому-небудь ґрунті або серед каміння, здатен повністю повторити їх кольори. Він може і злякати переслідувача, рангово змінивши забарвлення на яскраве. Захи щаюч ись, головоногі викидають рідину з чорнильного мішка-резервуара, створюючи непрозору «хмару». У неї потрапляє переслідувач, а молюск швидко тікає або ховається. Деякі глибоководні головоногі здатні світитися у воді і викидати сяючі «хмари» (мал. 13.4 ).
Розмноження головоногих. Головоногі - роздільностатеві тварини. Самки зазвичай більші за самців, самці в деяких видів просто карлики порівняно із самками. Так, самка восьминога аргонавта сягає 0,5 м у довжину, а самець не більше за 2,5 см. Щупальці беруть участь і в заплідненні: так, за їх допомогою однієї з ніг восьминіг-самець доправляє свої статеві продукти до статевої системи самки. Л в аргонавта статеве щупальце відривається і саме крізь «лійку* заповзає в порожнину тіла самки.
Самки дбайливо ставляться до яєць, часто відкладають запліднені яйця у спеціальну споруду, заздалегідь побудовану з камінців і черепашок. Вони оберігають кладку, а потім і гніздо, турбуючись про молодь. Самки деяких видів головоногих молюсків в одних щупальцях носять запліднені яйця, а іншими щупальцями миють їх і чистять. А самка аргонавта із певних виділень організму створює дуже тонку черепашку, в якій носить потомство. Із яєць виходять маленькі молюски, зовні схожі на дорослу особину. Отже, розвиток у головоногих прямий.
Незвичайні головоногі. Головоногі молюски жили у Світовому океані з найдавніших часів. Сьогодні в крейдяних породах можна знайти рештки вимерлих видів цих тварин. Найдавніші головоногі молюски белемніти мали черепашки подовженої форми. Скам'янілі рештки белемнітів у давнину називали «чортовими пальцями». Існували і прадавні головоногі із закрученими черепашками, їх називають амонітами (мал. 13.5). Геологи знаходять черепашки амонітів діаметром до 4 м.
І в наш час в океанах живуть молюски, що нагадують давніх тварин. Це наутилуси (мал. 13.6), в яких збереглася масивна зовнішня черепашка. Усередині вона розділена на численні повітряні камери, що служать для регулювання положення тіла у воді. Але з устя черепашки можуть виглянути характерні для головоногих щупальця.
Серед сучасних головоногих є справжні велетні. Так, довжина тіла гігантського тихоокеанського спруту (мал. І3.7) може сягати 9 м.
1. Користуючись лише текстом, намалюйте схему будови тіла головоногих. Порівняйте її з мал. 13.1. З'ясуйте в товариша, чи достатньо вашої схеми, щоб пояснити, як рухається кальмар.
2. Нижче наведено декілька питань, на які можна відповісти, прочитавши уважно текст параграфа. Доповніть цей перелік ще трьома питаннями, на які ви самі вже знайшли відповіді в тексті. Порівняйте свій перелік із тим, що склав ваш товариш, і з'ясуйте, чи можете ви відповісти на них.
Чому цих молюсків називають головоногими?
Як потрапляє вода в мантійну порожнину кальмара?
Чому, полюючи на креветок, каракатиці користуються плавцями?
1. Використовуючи мал. 29.1, опишіть будову тіла кальмара.
2. У яких випадках кальмар пливе головою назад?
3. Яку функцію виконують ноги головоногих?
4. Розкажіть про поведінку головоногих молюсків.
5. Які способи захисту Існують у головоногих?
6. Які сучасні головоногі вам відомі?
7. Чому на території нашої країни знаходять залишки черепашок амонітів і белемнітів?
8. Назвіть три відмінності між головоногими молюсками і черевоногими та двостулковими.
Мідія є найпоширенішим двостулковим молюском. За даними вчених, у Чорному морі на 1 м2 поверхні припадає близько 10 кг мідій. На Чорноморському узбережжі і в акваторії Азовського моря існують найкращі умови для розведення мідій.
Технологія вирощування цього молюска дуже проста: в морі розміщуються колектори - підвішені на глибині 1,5 м конструкції з капронових канатів, поплавців і вантажів. Коли в мідій весною і восени починається період розмноження, практично все море буяє личинками молюсків, які шукають, до чого б їм прикріпитися. І, крім хвилерізів і скель, вони обирають колектори. Залишається тільки стежити за розвитком мідій і відганяти браконьєрів.
Коли настає час збирати врожай, аквалангісти зрізують вантажі. Колектор через 3 роки спливає на поверхню, і потім від нього вручну «відбивають» молюсків.
Майже 2000 років людина вирощує усчтшць - ще стародавні римляни успішно розводили цих молюсків у спеціальних копанках. Ллє з часом їх досвід був забутий, і молюсків просто збирали в морі. Устриці завжди були дуже популярною їжею.
Сьогодні до 70 % устричного молодняку вирощують на устричних фермах у Середземному морі та Атлантичному океані, а звідти молодих устриць везуть до Ірландії, Скандинавії, Англії, США та інших країн. Там їх знову висаджують до спеціальних колекторів, де молюски ростуть до того часу, поки не стануть дорослими. Вирощування устриць - єдиний спосіб забезпечити людей цією смачною їжею, не зменшуючи кількості молюсків, що вільно мешкають у морях та океанах. | До Червоної книги України занесено, зокрема, такі види молюсків:
• ставковик булаво подібний;
• устриця звичайна.
НАША ЛАБОРАТОРІЯ
Восьминогі розумники
Навчання за принципом «роби, як я» властиве і ссавцям, і птахам, і рибам. Але чи можуть у такий спосіб навчатися безхребетні тварини? Учені довели: восьминоги можуть!
Спочатку, застосовуючи метод заохочення і покарання, восьминогів навчали вибирати чорну пластикову кульку і не зважати на білу. Для цього до «правильної кульки» приклеювали шматочок рибки, а до «неправильної» - електроди. Якщо восьминіг хапав чорну кульку, він отримував закуску, якщо білу - слабкий удар електричного струму. Досліди проводили до тих пір, доки тварини не почали розрізняти кульки безпомилково.
У той час, коли одні восьминоги навчалися, з другої частини акваріума за їх діями через скляну перегородку стежили ненавчені восьминоги. Дослідники одразу помітили: тварини спостерігали за восьмино-гами-учнями, не відводячи очей. Коли, не застосовуючи метод заохочення і покарання, восьминогам-сиостерігачам дали змогу самим вибрати кульку, виявилося, що вони хапали чорну кульку у 86 % випадків. Прекрасний результат: адже восьминоги-спостерігачі лише бачили роботу своїх «родичів»! Якщо восьминоги-учні робили правильний вибір після низки дослідів, то спостерігачі вибирали чорну кульку практично відразу.
Восьминоги - дуже здібні тварини. Так, на відміну від курей, вони здатні передбачити, у якому місці опинився предмет, що раптом зник з їх поля зору. В акваріум з восьминогом опускали непрозору трубку із мотузкою, протягненою всередині. До неї була прикріплена рибка так, що частина її виглядала з трубки. Коли рибку затягували в трубку, восьминіг рухався до протилежного кінця трубки, де й хапав здобич.
• У який спосіб можна перевірити, чи розрізняють восьминоги форму предметів?
Доісторичні молюски і метро
Багато хто дивився фантастичні фільми про тварин, які потратили з доісторичних часів у наш час. Але щоб побачити доісторичних тварин своїми очима, достатньо прогулятися станціями метро в Києві або Харкові. Рожевий мармур, яким облицьовані стіни деяких станцій, - це справжній палеонтологічний музей, у якому уважний спостерігач відшукає безліч експонатів. Найпоширеніші копалини київського метро - це амоніти. На мармурових плитах знайшли близько півсотні зрізів черепашок амонітів (мал, 1). Діаметр найменшого з них - усього 5 см, а найбільшого - 25 см.
Можна знайти в мармурових стінах і викопні головоногі белемніти, але трапляються вони рідше. їх масивна черепашка схожа на кам'яну кулю. На станції «Університет» у Києві знайшли три белемніти. На станції «Лісова» можна побачити круглу напівпрозору пляму сірого кольору. Це і є залишок черепашки белемніту в поперечному розрізі. Якщо пройтися вздовж цієї ж стіни далі до кінця платформи, то можна знайти ще один белемніт. Цього разу пилка розрізала черепашку вздовж, тому видно, що він мав видовжену форму (мал. 2).
Кожен із вас, буваючи в метро в Києві або Харкові, може знайти «свого молюска».
• Поясніть, як черепашки амонітів І белемнітів опинились у мармурі.
• Молюски опанували всі середовища проживання: моря, прісноводні водойми, ґрунт, наземно-повітряне середовище. Деякі з них є паразитами інших тварин.
• До типу Молюски належать багато класів, серед них клас Черевоногі, клас Двостулкові і клас Головоногі.
• У більшості молюсків є черепашка. У черевоногих вона закручена спіраллю, у двостулкових - складається з двох стулок, у головоногих представлена пластиною всередині тіла. Тіло покрите особливою складкою покривного епітелію - мантією. Переміщуються молюски здебільшого за допомогою ноги, у головоногих вона перетворилася на щупальця. Основним способом руху для них є реактивний, за рахунок створення струї з мантійної порожнини.
• Дихають молюски зябрами , а деякі черевоногі - за допомогою легенів.
• Молюски є важним компонентом ланцюгів живлення як в наземних, так і водних екосистемах. Серед черевоногих молюсків існують і рослиноїдні види, і хижаки, і трупоїди. Двостулкові молюскифільтратори живляться органічними рештками і мікроорганізмами, очищуючи воду в забруднених, водоймах. Хижакиголовоногі поїдають водних тварин. Самі молюски є їжею для багатьох наземних і водних тварин .
• Підготуйте невелике (до 2500) повідомлення про молюсків для природо знавчого журналу «Колосок». Обговоріть в класі, які повідомлення найці кавіші. Запропонуйте їх редакції цього журналу (її елетронну адресу ви знайдете на с. .„).
• Складіть порівняльну таблицю «Системи органів дощового черв'яка й жабурниці», заповніть її. Порівняйте свою роботу з роботою товариша, визначте, чи є у вас розбіжності. З'ясуйте, хто з вас виконав роботу правильно.
• Поповнюємо банк «наші запитання до зоологів». Подумайте, на які запитання про життя, поведінку, будову молюсків вам хотілося б дістати відповіді. Обміркуйте їх з товаришем і запишіть найцікавіші відповіді.

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу, а саме, з історії України, іноземної мови
Решебники ГДЗ для 7 класу з алгебри, української мови


Категория:
2015
| Просмотров: 486 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть