загрузка...
§ 14. Природні зони екваторіального і субекваторіального кліматичних поясів - 19 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 19 » § 14. Природні зони екваторіального і субекваторіального кліматичних поясів
18:56
§ 14. Природні зони екваторіального і субекваторіального кліматичних поясів

1. Згадай, що таке ґрунт, від чого залежить його родючість, що впливає на його формування?
2. Чи існує зв'язок між кліматичними поясами і природними зонами?
Зона вологих екваторіальних лісів. У районі екватора, де випадає більше опадів, які рівномірно розподілені протягом року, знаходиться зона вологих екваторіальних лісів. Тут, як і в субекваторіальному кліматичному поясі, сформувалися ґрунти, багаті на сполуки заліза та алюмінію. Тому їх називають червоно-жовтими фералітними.
На карті «Ґрунти Африки» знайди райони поширення червоно-жовтих фералітних ґрунтів.
Вологі екваторіальні ліси ростуть кількома ярусами. Світло-любиві дерева тягнуться до сонця і мають висоту понад 50 м. Під цими велетнями є ще кілька ярусів дерев, які не дуже вибагливі до сонячного світла.
Кожна рослина й тварина вологих екваторіальних лісів пристосувалася до місцевих природних умов. Листя на деревах верхнього ярусу є твердим з блискучою, ніби покритою лаком, поверхнею. Це дає йому можливість уникати сонячних опіків і зменшувати випаровування вологи, витримувати шалений тиск майже щоденних злив. Фіку- в си та пальми, які розводять в Україні як кімнатні рослини, дають нам уяву про особливості листя найвищих дерев екваторіального лісу. Тільки розміри фікусів та пальм, що ростуть на екваторі зовсім не такі, як у нас вдома (мал. 46).
У вологих екваторіальних лісах росте близько 1000 видів дерев. Серед них більше 150 цінних порід - олійна й кокосова пальми, хлібне, залізне, червоне дерево. Багато дерев мають незвичайний для нас колір деревини: чорний, червоний, лимонний, зелений. Крім того, ця деревина має ще й приємний запах. Уявіть собі меблі або паркет із неї. Саме через особливу цінність цієї деревини вже не одне століття триває інтенсивне вирубування лісів.
Поясни, чому так інтенсивно вирубують екваторіальні ліси?
У вологому екваторіальному лісі, перевитому ліанами, дуже важко пересуватися великим тваринам. Багато з них пристосувалися до життя на деревах (птахи, мавпи, ящірки тощо). Серед мавп виділяються своїми розмірами людиноподібні шимпанзе й горили (мал. 47). І все ж серед тварин тут переважають карликові види. Наприклад, карликові бегемоти (80 сантиметрів на зріст), які за розмірами набагато поступаються своїм велетенським родичам. 
Здрібнілі в африканському лісі навіть люди. Місцеві жителі - пігмеї - найменші люди на Землі, їх зріст лише 130-145 см.
Поступово зі зміною клімату, зі зменшенням кількості опадів та їх сезонним випадінням, вологі екваторіальні ліси заміщуються перемінно вологими, а потім перетворюються в савани та рідколісся.
Зона саван і рідколісся. В субекваторіальному кліматичному поясі панує природна зона саван і рідколісся. Вона займає до 40 % усього материка.
За допомогою карти природних зон Африки назви особливості географічного розташування саван і рідколісся.
Природна зона саван і рідколісся простяглася майже безперервно від Сахари до пустелі Калахарі на 5000 км.
У саванах цілий рік висока температура повітря, але опади випадають нерівномірно, улітку тут ідуть дощі, зима посушлива. Чим далі на північ або на південь від екватора, тим коротшим стає дощовий період.
У сухий і дощовий періоди савана виглядає абсолютно по різному. В посушливу пору все вигорає. Майже всі дерева скидають листя, як у нас восени. Але з початком дощів все змінюється за 5-6 днів. Виростає нове листя на деревах. Знаменита слоняча трава досягає висоти 5 м. В сухий період ця рослина дійсно «по зубах» лише слонам.
Серед безкраїх трав'янистих просторів у савані здіймаються величезні баобаби, акації, мімози. Трапляються пальми. 
Африканський баобаб - фантастичне дерево [мал. 48). Він може рости до 5 тис. років і досягати в діаметрі 9 м. Деревина баобаба надзвичайно цінна, а з його смаженого насіння роблять напій, схожий на каву, а також олію. Зі шкаралупи плодів виготовляють мило, із коріння - поживний крем для шкіри. Кору використовують для виготовлення паперу, канатів, одягу тощо. Плоди дерева нагадують гарбуз і досягають ЗО см у діаметрі. їх ще називають мавпячим хлібом. Але від плодів не відмовляються і люди.
До затяжних посушливих періодів, які тривають у саванні місяцями пристосувалися не лише баобаби. Так, на Мадагаскарі зростають рослини з промовистими назвами - пляшкове дерево й дерево-восьминіг. Ці дерева пристосовані до посухи і запасають воду всередині стовбура.
^ Спробуй пояснити, чому дерева саван запасають воду?
В умовах посушливих періодів густий і високий трав'яний покрив саван відмирає й накопичується у землі. Утворюються доволі багаті на перегній червонувато-бурі ґрунти. Ближче до екватора, де дощів випадає більше, перегній з верхнього шару вимивається і тут розповсюджені червоні фералітні ґрунти.
У саванах багатий і різноманітний тваринний світ (мал. 49). Для «тварин-вегета-ріанців» тут дуже багато рослинної їжі, а хижаки завжди мають здобич і простір для полювання, особливо на копитних тварин.
Надзвичайно багатий в Африці світ антилоп. Серед них своїми розмірами виділяється гвинторога канна. Зустрічаються самці в холці заввишки до 180 см і масою до 1 т. їх адаптують до умов в Україні у заповіднику Асканія-Нова. Молоко канни втричі багатше на білки, жири й цукор, ніж коров'яче. Завдяки бактерицидним властивостям, воно не скисає довгий час.
Серед інших антилоп можна виділити ньялу, гну, спригни-бок. Цікава поведінка останньої. Коли щось насторожить тварину, вона починає підстрибувати на місці, як гумовий м'яч. І досить високо - до 2 м! У цей час на спині в антилопи розкривається шкіряна складка і сліпучо-біла пляма хутра попереджає мешканців савани про небезпеку.
Цікавим представником саван, про небезпечне полювання на якого писав відомий американський письменник Ернест Хемінгу-ей, є африканський буйвіл. Він важить близько 1,2 т. Голову тварини прикривають могутні роги, від яких відскакують навіть кулі. Типовою твариною саван є слон, який може досягати висоти 4-5 м і ваги до 7,5 т. Великі вуха й бивні слона можуть важити до 100 кг, а їх довжина становить більше 3 м. Слони, як барометри визначають зміну атмосферного тиску на великій віддалі, тобто зони можливих дощів, а, отже, і наявність соковитої трави. У саванах водиться білий і чорний носороги. За розмірами й вагою вони поступаються лише слонам. їхня вага перевищує 3,5 т, а ріг досягає довжини 1,6 м. ^ Поясни, чому в саванах переважають великі тварини?
У річках, озерах та поблизу них водяться бегемоти. Довжина цих доволі масивних та агресивних тварин досягає 4,2 м, а вага - 3,2 т. Бегемотів бояться навіть леви й крокодили.
У Нілі зустрічаються знамениті нільські крокодили. Вони - найбільші з плазунів (мал. 50). У минулі часи часто зустрічалися гієни, шакали, гепарди, які розвивають швидкість 112-115 км/год. Цікавими представниками саван є і змії.
Мозамбіцька кобра з відстані 3 м точно влучає отрутою в очі людини чи тварини. Настає тимчасова або постійна сліпота. Чорна мамба викликає справжню паніку серед африканців. Ця тонкотіла змія надзвичайно отруйна. Крім того, вона рекордсмен серед отруйних змій за швидкістю пересування. Змія ховається у гілках дерев і кущів здебільшого на рівні шиї чи обличчя людини. Це робить її най-небезпечнішою серед усіх змій Африки. У саванах багато птахів. Серед них виділяються страуси й птахи-секретарі. Висота тіла страуса досягає 2,8 м, вага - 120 кг. Це найбільший птах на Землі. Страуси можуть бігати зі швидкістю 70 км/год.
Зовсім інший птах-секретар. Цей хижак живиться зміями, черепахами, ящірками, дрібними гризунами й комахами. Його голову прикрашає пучок чорних пір'їн, завдяки яким птах і отримав свою назву. Він нагадує козацьких писарів давно минулих років, що носили за вухом застругані гусячі пера. При зустрічі зі змією, наприклад, коброю, птах безстрашно атакує її, використовуючи як зброю свої довгі сильні ноги.
У багатьох місцях савани височіють (до 6 м) термітники. їх будують комахи-терміти, схожі на наших мурах.
У зонах екваторіального і субекваторіального кліматичних поясів Африки сформувалися природні зони вологих екваторіальних лісів, перемінно-вологих лісів, саван та рідколісся.
Екваторіальні ліси ростуть кількома ярусами на червоно-жовтих фералітних ґрунтах, багатих на сполуки заліза та алюмінію. Тут важко пересуватися великим тваринам, тому частина з них пристосувалася до життя на деревах.
Зона саван і рідколісся займає найбільшу площу материка. Сезонний розподіл опадів вплинув на формування посушливого і вологого періодів та створив умови для формування доволі багатих на перегній червонувато-бурих ґрунтів.
Простори савани та наявність рідкісної рослинності вплинули на формування багатого та різноманітного тваринного світу.
1. Які природні зони панують в екваторіальному та субекваторіальному кліматичних поясах?
2. Які дерева характерні для зони саван і рідколісся? Як вони пристосувалися до затяжних посушливих періодів?
3. Як пристосувалися дерева й тварини до життя в екваторіальному лісі?
4. Чому у вологому екваторіальному лісі важко пересуватися?
5. Поясніть, чому тваринний світ саван такий багатий і різноманітний?
6. Складіть коротку пам'ятку подорожуючому в природній зоні вологих екваторіальних лісів (саван) щодо підготовки до подорожі та поведінки під час неї.

Відповіді решебники 7 клас з геометрії, іноземної мови, історії України
Підручники зя новою програмою 2015 року 7 клас з образотворчого мистецтва, трудового навчання, інформатики


Категория:
2015
| Просмотров: 261 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть