загрузка...
§ 26.3овнішня будова ссавців - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § 26.3овнішня будова ссавців
18:41
§ 26.3овнішня будова ссавців

Коти і миші, собаки і качкодзьоби, кенгуру й олені, дельфіни і люди вигодовують своїх дитинчат молоком. Усі ці хребетні належать до класу Ссавці, або Звірі.
На відміну від усіх інших хребетних, для ссавців характерні такі зовнішні ознаки: волосяний покрив тіла, ноги розташовані під тулубом, щелепи із зубами різного розміру і форми, у них є зовнішнє вухо (вушна раковина).
Завдяки розвиненим дихальній і кровоносній системам, ссавці, як і птахи здатні підтримувати температуру свого тіла на постійному рівні (від 36 С до 39 С). Іх життя в певних межах не залежить від температури середовища.
Завдяки високорозвиненій нервовій системі ссавцям притаманні складні форми поведінки.
У більшості ссавців система розмноження пристосована до живонаро-дження, зародок розвивається в утробі матері, а наявність у шкірі молочних залоз дає змогу вигодовувати дитинчат молоком.
Ці особливості будови ссавців дали їм змогу широко розселитися по всій планеті, опанувати найрізноманітніші місця проживання.
Собака (мал. 26.1), що став першою домашньою твариною, є типовим представником класу Ссавці. Ознайомимося на його прикладі з зовнішньою будовою ссавців; з'ясуймо, як вона пов'язана зі способом життя цієї тварини.
Із спостережень натураліста. Тонкий нюх, гарний слух, сильне тіло, складні й різноманітні форми поведінки - ці ознаки успадкували собаки від своїх диких предків. Відтоді, як людина одомашнила собаку, він став її постійним супутником і помічником. Одну властивість собаки
придбали вже в одомашненому стані - вони навчилися голосно і довго гавкати. їх дикі родичі (вовки) обмежуються коротким гавкотом як попереджувальним сигналом. Учені вважають, що собачий гавкіт виник як спосіб спілкування між людинок) і тваринок). Адже кожен господар легко відрізнить радісний гавкіт від смутного, агресивне гарчання від радісного гавкання.
Поведінка собаки дуже виразна. Ось собака застиг в напрузі, шерсть стала дибки, на лобі залягли подовжні складки, вуха нашорошилися - тварина приготувалася «до бою». Аби по-26.1. Німецька є с •
казати свою оезмежну люоов і відданість ірка хазяїну, пес ластиться до нього, метушиться до-
вкола, підстрибує, виляє хвостом. Не менш виразна й собача міміка. Радіючи зустрічі з хазяїном, пес ніби посміхається, в очікуванні команди він уважно вдивляється в обличчя людини. Загрозливі наміри пес демонструє, вишкіряючи зуби (мал. 26.2).
Будова тіла (мал. 26.1). Тіло собаки, як і в більшості ссавців, складається з шести відділів: голови, шиї, тулуба, хвоста і двох па]) кінцівок.
Шия у нього гнучка, тож і голова собаки достатньо рухлива. Проте її рухливість значно менша, ніж у птахів. Як і інші ссавці, собаки можуть згинати і повертати тулуб. Зверніть увагу: чотири кінцівки собаки розташовані не з боків тіла, як у рептилій, а під ним. Таке розташування ніг (лан) робить тварину краще пристосованою до переміщень суходолом, даючи змогу утримувати тулуб підведеним над землею. Через це і загальна рухливість ссавців є вищою. Собака ходить, швидко бігає, стрибає, спираючись на пальці з кігтями.
Роль хвоста у домашнього собаки обмежується, переважно, повідомленнями про настій і наміри хазяїна цього органу тіла. Іншим ссавцям хвіст допомагає лазити но деревах (білки, мавпи), плавати (тюлені, дельфіни).
На голові собаки (мал.26.3) розрізняють мозковий і лицьовий відділи. На лицьовому відділі ми бачимо могутні щелепи з гострими зубами, губи, ніс з ніздрями, очі, вушні роковини. Кінчик носу і ніздрі вкриті шкірою, яка не має волосся. Очі захищені рухомими повіками, по зовнішніх краях яких ростуть вії. Третя повіка в ссавців, на відміну від рептилій, недорозвинена. У ссавців добре сформована слізна залоза - її секрет має антимікробну дію, змащує поверхню очей, зволожуючи їх і захищаючи. Вушна раковина (зовнішнє вухо) є в більшості ссавців, вона уловлює звукові хвилі і спрямовує їх до середнього і внутрішнього вуха. До цієї функції вушна раковина собаки пристосована якнайкраще, адже вона не тільки складно влаштована, але ще й рухома.
Органи чуття. У собаки добре розвинені і зір, і нюх, і дотик, і слух, і смак. Очі в нього направлені вперед, бачать предмети об'ємно і дають змогу точно визначити відстань до об'єкта. Проте собаки, як і більшість ссавців, не сприймають кольори, вони бачать світ чорно-білим. А от коні здатні розрізняти чотири кольори, кішки - шість, щури не розрізняють лише жовто-зелені та синьо-зелені відтінки.
Яскравість і різноманітність навколишнього середовища для собак постає в різних запахах. Пригадайте, як, гуляючи, собака постійно все обнюхує, немов щось шукає. У ссавців органом, що уловлює запахи, є ніс.
Собаки мають гострий слух. Вислів «і вухом не веде» не про них: покличте пошепки свого домашнього улюбленця, і він одразу підведе голову і поверне у ваш бік вушну раковину. Найтонший слух мають звірі, що активні в нічний час.
На морді собаки біля носу добре помітні довгі жорсткі волоски - вібріси, вони є органами дотику. Органами дотику в собаки, окрім вібрісів, є також шкіра і язик. Наблизивши голову до досліджуваного предмета, собака одночасно його і оглядає, і обнюхує, і ощупує вібрісами і язиком.
Залежно від способу життя і середовища проживання, ступінь розвитку органів чуття в ссавців може різнитися. У крота, що живе під землею, очі недорозвинені, але в них добрий нюх і слух. Дельфіни майже не розрізняють запахів, вони орієнтуються в просторі завдяки відмінному слуху за допомогою ультразвукової локації. Хижакам гострий нюх допомагає знаходити но сліду здобич.
Покриви майже всіх ссавців - це шкіра, вкрита шерстю (мал. 26.4). У собаки шерстяний покрив розвинений добре, на відміну від безволосих «сусідів» ио класу - китів, дельфінів. Якщо уважно розглянути шерсть собаки, можна помітити, що волосся, яке її утворює, неоднакове. Довгі і жорсткі шерстини - це остюки, коротші і м'якші волоски - підшерстя. Грубий і міцний остюк захищає шкіру від пошкоджень, надає формі тіла обтічності. У підшерсті, як і в пташиному пусі, добре утримується повітря - так зберігається тепло тіла тварини.
Двічі на рік собака, як і багато інших ссавців, линяє - частина її шерстинок випадає і замінюється новими. Багато звірів, готуючись до зими, нарощують густе хутро, іноді колір покривів змінюється.
У ссавців шерстяний покрив відрізняється залежно від їх способу життя. У їжаків і дикобразів шерстини видозмінені в колючі голки, які виконують функцію оборони. Шерстини в ианголіну видозмінюються на щитки, що надає покривам тварині подібності до лусочок ялинкової шишки (мал.26.5).
Окрім шерстин, покриви ссавців мають і інші рогові утворення. Це кігті (собаки, кішки), нігті (мавпи), луска на хвості (щури, миші), роги і копита (носороги, антилопи).
Шкіра в ссавців міцна й еластична. У ній містяться невеликі м'язи, скорочення яких спричинює зміну положення шерстин. Саме внаслідок роботи цих м'язів шерсть кота «стає дибки», коли він захищається або нападає.
є в шкірі і шкірні залози (мал. 47.4). У багатьох ссавців є потові, сальні залози. У різних тварин вони розвішені неоднаково. Собака, на відміну від коня, зовсім не потіє. Але шерсть собаки завжди вкрита тонким шаром жиру - його виділяють численні сальні залози. Кожний бачив, як собака, який щойно викупався, енергійно обтрушується, а по його змащеній жиром шерсті легко скочуються крапельки води. А чи бачив хто-небудь, щоб так робила кішка?
Речовину, що виділяють молочні залози шкіри, називають молоком. У собаки, як і в більшості ссавців, молочні залози мають соски, в які відкриваються протоки залози. Цуценята, захоплюючи губами сосок, активно висмоктують молоко. У єхидни і качкодзьоба молочні залози сосків не мають, їх молоко виділяється на черевній поверхні тіла прямо на шерсть, як піт. Малюки просто злизують молоко з тіла матері.
У багатьох ссавців є залози, що виділяють пахучі речовини. У одних тварин вони мають важливе значення в період розмноження (тхір), в інших є засобом захисту. Так, скунс може викидати цівку рідини, що має дуже неприємний запах, на відстань більше 1 м.
1. Виокремте в описі найкращого друга людини інформацію, яка виявилася для вас новою. Обговоріть з товаришем, які особливості міміки вам доводилося спостерігати у собак підчас спілкування з нею.
2. Роздивіться уважно зображення собаки і її голови (мал. 47.1, 47.3). Знайдіть на них мозковий і лицьовий відділи голови. Запропонуйте товаришу гру: показуйте почерзі на органи, що містяться в лицьовому відділи, і розказуйте про їх функції. Перевіряйте один одного за текстом.
3. Складіть план повідомлення про покриви ссавців. Знайдіть у додатковій літературі або Інтернеті зображення ссавців, покриви яких відрізняються від собачих. Прокоментуйте причину цих відмінностей. 
1. Продовжить перелік відділів, із яких складається тіло ссавця: кінцівки, хвіст,...
2. У чому полягає відмінність розташування кінцівок у собаки і ящірки? Які переваги це надає ссавцю?
3. Чому у ссавців, що живуть на суходолі, очі завжди вологі?
4. Розгляньте шерсть ссавців, що проживають у вашому домі, знайдіть підшерстя і остюк
5. Яку функцію виконують шкірні залози ссавців?
6. Порівняйте будову власного лицьового відділу і лицьового відділу голови собаки. Які відмінності ви виявили?
7. Чому на кінчику носа ссавців, там, де розташовані ніздрі, не росте шерсть?
8. У чому полягає подібність і відмінність між покривами плазунів, птахів, ссавців?

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу, а саме, з історії України
Решебники ГДЗ для 7 класу з алгебри


Категория:
2015
| Просмотров: 697 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть