загрузка...
§ 31.Особливості обміну речовин гетеротрофного організму - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § 31.Особливості обміну речовин гетеротрофного організму
19:02
§ 31.Особливості обміну речовин гетеротрофного організму

Ви пам'ятаєте, що однією з найважливіших властивостей рослин є їхня здатність засвоювати сонячну енергію та використовувати її для утворення органічних речовин. Цей процес називають фотосинтезом. Завдяки здатності рослин до фотосинтезу життя на землі взагалі можливе. Фотосинтез відбувається в клітинах рослин. Там і лише там за участі клітинних органел хлоропластів, що містять хлорофіл, рослини на світлі з вуглекислого газу і води синтезують органічну речовину глюкозу. Це і основний «будівельний блок» їхніх організмів, і основне джерело енергії, яка використовується в подальших хімічних перетвореннях у клітинах рослин. Отже, фотосинтез і є живленням рослин, а рослинна клітина - єдиним місцем, де ми можемо живлення рослин спостерігати.
У чому відмінність живлення тварин від живлення рослин? Чи є клітини тварини єдиним місцем, де живлення відбувається? Які етапи можна виокремити в процесі живлення тварин?
Автотрофи і гетеротрофи - відмінності в обміні речовин.На відміну від рослин, тварини не здатні засвоювати сонячну енергію, у їх клітинах немає хлоропластів. Тварини є гетеротрофами і потребують надходження ззовні вже готових органічних речовин. Вони використовуються тваринами як матеріал для власних речовин - «будівельних блоків» організму і власних речовин - «енергоносіїв».
Автотрофам для життя достатньо світла і води, які вони отримують буквально не сходячи з місця. У гетеротрофів-тварин життя складніше: вони постійно зайняти пошуком їжі - рослин або інших тварин.
Вихідним джерелом поживних речовин для гетеротрофів-тварин є автотрофи, тобто рослини. Саме органічні речовини їхніх тіл, утворені за рахунок фотосинтезу і подальших перетворень в рослинних клітинах, споживаються рослиноїдними тваринами. А вони, у свою чергу, стають їжею для плодоїдних тварин. Так утворюється енергетичний потік, яким переміщується сонячна енергія, акумульована в хімічних зв'язках органічних речовин рослинних організмів.
Тварини і їхня їжа. Уточнимо, для чого взагалі тварині живитися.
По-перше, з їжею в організм надходять речовини, з яких організм-створює «цеглини» для власного росту і самооновлення (заміни втрачених частин). Кошенії п'є молоко і росте - саме тому, що речовини молока перетворюються в його організмі на матеріал для росту його кісток, м'язів, шкіри, внутрішніх органів.
Доросла кішка не росте, проте її організм потребує постійної заміни «складових частин», адже в неї випадає стара шерсть, відмирають і злущуються клітини шкіри, гинуть клітини крові тощо.
По-друге, поживні речовини використовуються для отримання енергії, яка згодом витрачається на рухи або на інші цілі. І на стрибок з полу на стіл, і на мурчання, і на підтримання такого приємного для нас тепла кініка витрачає енергію. Саме тому коти, як і всі інші тварини, повинні час від часу їсти.
Кількість їжі, що потрібна різним тваринам, неоднакова. Візьмемо для прикладу пташку колібрі та павука-итахоїда (мал. 31.1). Вони приблизно однакового розміру, але колібрі мусить їсти щогодини (і помре, якщо не поїсть хоча б день), а павук може голодувати декілька місяців. Справа в тому, що ці тварини по-різному використовують енергію, яку добувають з їжі. Колібрі витрачає дуже багато енергії на рухи крил (50 змахів в секунду) та підтримання високої температури тіла, тоді як павук мало рухається і не зберігає постійної температури, тобто «економить енергію».
Живлення і травлення - у чому різниця? Уже зрозуміло, що ніяка тварина без їжі довго не проживе, отже, живлення є умовою її існування. Проте чомусь сукупність органів в організмі тварини, пов'язану із живленням, називають травною системою, або системою травлення. Чому? Хіба живлення і травлення це не одне й те саме?
Згадаймо, з чого починається живлення (мал. 31.2). Запропонуйте кішці на вибір шматочок ковбаски і капустяний листок. Від останнього вона відвернеться, а ковбаску з'їсть залюбки. Дятел, що довбає дерево, відшукує під корком комаху, а на деревину не звертає ніякої уваги. Л от для комахи терміта деревина є саме тим, чому він віддає перевагу в живленні, тобто їжею.
Отже, у будь-якої тварини, і в людини зокрема, живлення починається з вибору - що, власне, є їжею для неї, а що такою не є. Навіть якщо усе, з чого вона вибирає, складається з органічних речовин, як ковбаска, капустяний листок, комаха, деревина. Різним видам тварин до смаку різні органічні речовини, і тварини завжди визначають, чи можна щось з'їсти, перш ніж занурити це до рота.
Якщо ж вибір зроблений, тварина починає їжу оброблювати - так живлення продовжується. Кішка відкушує від ковбаски маленькі шматочки і доправляє їх один за одним до рота. Дятел заковтує комаху цілком, а терміт відгризає шматочки деревини.
Навіщо кішка подрібнює ковбаску? Аби спростити обробку їжі, що відбуватиметься всередині організму. З подрібнювання і заковтування починається етап живлення, наступний за вибором їжі. Це і є травлення, а відповідає за нього 'фавна система. І триває травлення аж поки шматочки ковбаски, комаха чи деревини не перетворяться в клітинах організму тварин на ті самі молекули-«цеглини», з яких будуватимуться власні речовини організмів кішки, дятла, терміта.
Таким чином, живленні! - це процес, який починається за межами Організму з вибору їжі, а закінчується в клітинах організму 3 початком вибудовування нових речовин. Травлення є одним з етанів живлення, завдання якого - обробка їжі в травній системі.
Травлення - важливі деталі. Під час перетравлення їжі важливо спочатку «розтрощити» їжу на найдрібніші шматочки, а згодом - на окремі дрібні молекули.
Тварини роблять це по-різному. Одні як кішка (мал. 31.3) поступово зубами відкушують частини їжі, а інші як змія ковтають свою здобич цілком, аби згодом перетравити її за допомогою травних соків.
А от хатні мухи й павуки починають з того, що перетравлюють їжу за допомогою травних соків, які вони відригують, а вже потім всмоктують утворену рідину (мал. 31.4). Це називають позакишковим (зовнішнім) травленням. Проте переважна більшість тварин все ж спочатку з'їдають щось, а тоді - перетравлюють.
Процес травлення, який відбувається в організмі, складається з декількох етапів. Частково травлення відбувається в порожнині травної системи (порожнинне травлення), частково - всередині клітин травної системи (клітинне травлення). У кишковопорожнинних переважає клітинне травлення, а в більшості інших тварин - порожнинне.
Загальні плани будов травної системи тварин. Найпростішу серед тварин травну систему - замкнену - мають кишковопорожнинні (див. §7). Вони поглинають їжу через ротовий отвір, занурюючи її в кишкову порожнину (мал. 31.5). Через ротовий отвір видаляються і ненеретравлені рештки.
За порожнинне травлення гідри відповідають залозисті клітини внутрішнього шару. Вони виділяють травні соки, які розривають хімічні зв'язки в речовинах їжі, перетворюючи їх на мікроскопічні частинки. Ці частинки поглинають або як амеба захоплюють травні клітини. У них відбувається клітинне травлення.
Недоліком замкненої травної системи є те, що під час викидання назовні не перетравлен их решток їжі разом з ними видаляються і частинки, що могли 6 бути поміщені в травні клітини. Отже, робота такої системи Є «неекономною».
На відміну від кишковопорожнинних, у всіх інших видів тварин травна система має ще й другий - анальний - отвір, як у дощового черв'яка (мал. 31.6). Через нього видаляються ненеретравлені рештки. Таку травну систему називають незамкненою.
Схема будови незамкненої травної системи тварин (мал. 31.7). Незамкнена травна систему схожа на наскрізну трубку, яка починається ротом та закінчується анальним отвором. У травній трубці функції травлення розділені між різними її відділами.
Вона починається з ротової порожнини. У деяких видів тварин в ній їжа подрібнюється, а в усіх - змочується слиною, у який вже містяться травні соки. Подрібнивши їжу , тварина проковтує її. їжа потрапляє до глотки, а з неї - до стравоходу. У деяких тварин (у кільчаків, птахів) стравохід має розширення - зоб, де їжа деякий час зберігається майже неиеретравленою. Через стравохід вона потрапляє до розширення травної трубки - шлунку, де їжа затримується найдовше. Стінки шлунку містять багато залозистих клітин, що виробляють 'фавні соки, під дією яких складні поживні речовиниінтенсивно розщеплюються на простіші.
Зі шлунку наиівиеретравлена грудка (бувша їжа) прямує до кишечнику. Туди надходять травні соки найбільших травних залоз - печінки та підшлункової залози. У кишечникутравлення завершується і поживні речовини всмоктуються через стінку кишечнику в кров. Неперетравлені рештки видаляються через анальний отвір назовні, або, як в птахів, амфібій та рептилій надходять до клоаки, а потім назовні.
1. Знайдіть в тексті опис живлення хатньої мухи. Обговорить з товаришем, які особливості йому притаманні.
2. Відшукайте у тексті параграфу пояснення того, чому павук-птахоїд їсть набагато менше, ніж пташка того ж розміру.
3. Попрацюйте разом із товаришем. Нехай один із вас знайде на малюнку складові травної системи, а інший відшукає в тексті опис того, яку роботу ці складові виконують.
1. Чому незамкнена (наскрізна) травна система - краща за замкнену?
2. Як відбувається травлення в кишечнику?
3. Чи є в рослин травна система? Чому?
4. Що таке клоака? В яких тварин вона є?
5. Звідки беруться травні соки, якими обробляється їжа в кишечнику тварин? 
6. Чому кішка не може харчуватися деревиною - як терміт?
7. Які пристосування до притаманного йому способу живлення має дятел?
8. Чому екскременти різних тварин мають різний вигляд?

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу - географії, біології, хімії
Решебники ГДЗ для 7 класу з геометрії, української мови, історії України


Категория:
2015
| Просмотров: 793 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть