загрузка...
§ 34. Природні зони. Висотна поясність Анд - 20 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 20 » § 34. Природні зони. Висотна поясність Анд
15:43
§ 34. Природні зони. Висотна поясність Анд

1. В яких природних зонах розташована Австралія? 
2. Які рослини африканського чи австралійського походження є у твоїй школі?
Вологі екваторіальні ліси - лише одна природна зона, яка знаходиться в екваторіальному кліматичному поясі Південної Америки. її ще називають сельвою. На червоно-жовтих фера-літних ґрунтах в умовах постійно високої температури й зволоженості ростуть найгустіші ліси світу. Для них характерний найрізноманітніший на планеті видовий склад рослин і вони значно більші за площею, ніж такі ж ліси в Африці чи Євразії (мал. 168).
Порівняй територію вологих екваторіальних лісів Південної Америки та Африки. Зроби висновок.
Нам вже відомо, що дерева у вологому екваторіальному лісі ростуть кількома ярусами. Найвищий із них сягає висоти понад 80 м. Це висота 30-ти поверхового будинку. Основу верхнього ярусу становлять велетенські сейби діаметром понад 4 м. Ростуть у цьому ярусі і декілька видів пальм.
Під кронами дерев верхнього ярусу ростуть дерева нижчих ярусів - шоколадне, червоне, динне дерева, гевея, яка дає каучук тощо (мал. 169).
Відомо, що коріння дерев росте вниз, проникає в глибину ґрунту і звідти живить рослину» утримуючи її також від падіння. Але це не завжди так, У деяких частинах вологих екваторіальних лісів Південної Америки, де ґрунт містить мало поживних речовин, корені ростуть угору, переплітаючи стовбури, гілки і листя дерев.
В екваторіальних лісах багато чудових квітів. Особливо вражають розмаїттям і красою орхідеї та фуксії (мал. 170). У трав'яному покриві переважають різні види папоротей. У тихих затоках річок і в озерах росте велетенське латаття - вікторія-регія. Діаметр її листя досягає 2 м. Краї його загнуті догори й утворюють ніби невисоку загорожу. На таке листя можна садовити дитину дошкільного віку і вона не потоне.
Усі тварини вологих екваторіальних лісів добре пристосувалися до життя в ньому. Значна їх кількість живе на деревах і практично не спускається на землю. Багато мавп. Мавпи-ре-вуни, мабуть, є чемпіонами зі швидкості пересування з дерева на дерево, майже не спускаються на землю і почувають себе на
ній дуже незатишно. Свою назву вони отримали за гучні крики, якими наповнюють ліс вранці й увечері.
Своєрідною твариною вологих екваторіальних лісів є лінивці, які здатні повертати голову на 270°. На перший погляд, вони схожі на мавп. Але це не так. Назва тварин відображає характер їх життя - повільний, немов у сонному стані. 17 годин на добу вони взагалі сплять (мал. 171).
Серед хижаків виділяється плямистий ягуар і оцелот. Перший за розмірами поступається лише тигру й леву. Він полює на тапірів і диких свиней. Химерний вигляд має мурахоїд. Довгим і липким язиком він ловить термітів і мурах. На могутніх лапах мурахоїда - страшні кігті. Тому на дорослих тварин боїться нападати і ягуар (мал. 172).
На гілках дерев знаходять собі поживу і дім чисельні птахи, комахи, жаби, змії. Птахи мають надзвичайно яскраве забарвлення. Великий папуга-ара з гачкуватим дзьобом (мал. 173) є сусідом мініатюрних колібрі, величиною з нашого джмеля (мал. 174). Це розмаїття птахів доповнюється метеликами, різноманітними жуками, які вражають своєю красою. Деякі з них поширюють вночі сильне світіння. Уночі шугають кажани.
У річках, озерах і болотах водиться багато крокодилів, черепах, водяних удавів - анаконд. Останні досягають довжини 10 м і можуть нападати на людей і тварин. Заховавшись у гілля дерев, анаконда чатує на здобич (мал. 175).
У річках вологих екваторіальних лісів водяться невеликі хижі риби, піраньї, з надзвичайно гострими зубами, якими за декілька хвилин можуть обгризти до кісток бика. Деякі з них вегетаріанці і живляться плодами дерев, що падають у воду (мал. 176).
Хтось дуже влучно сказав, що європеєць, потрапивши до сельви, буває щасливий двічі. Уперше, коли заходить у ліс і зачаровується його красою й величчю, і вдруге, коли ледь живий і страшно переляканий виходить із нього.
Порівняй різноманіття тварин і рослин сельви Південної Америки і гілеї Африки. Зроби висновок.
Савани і рідколісся знаходяться на південь і північ від зони вологих екваторіальних лісів. На півночі вони займають Орінок-ську низовину. Це кампос - іспанською мовою - рівнина. Опадів тут випадає значно менше, ніж у зоні вологих екваторіальних лісів. Тут на червоних фералітних ґрунтах ростуть високі трави. Серед них височать поодинокі пальми, кактуси, акації. Ліси є лише по берегах річок.
Поясни, чому ліси тут ростуть тільки в долинах річок.
У південній півкулі на Бразильському плоскогір'ї савана називається льянос («рівнина» португальською мовою). Тут мешкають папуга-ара, рогата жаба, павукоподібна мавпа, слонова черепаха, серед високих трав ростуть мімози, деревоподібні кактуси. На північному сході з'являються дерева з пляшкоподібни-ми стовбурами, які накопичують вологу. В західних частинах природної зони, де опадів теж менше, зустрічається дерево з дуже твердою деревиною - кебраччо («зламай сокиру»).
На відміну від саван Африки тваринний світ тут бідний. Зустрічаються лише невеликі олені і дикі свині - пекарі, на яких полюють ягуар і пума (мал. 177).
У тропічному кліматичному поясі із заходу від Анд до узбережжя Атлантичного океану послідовно розташувалися зони пустель і напівпустель, саван і рідколісся, вічнозелених лісів, чагарників і вологих вічнозелених лісів. Останні вузькою смугою простягнися вздовж берега Атлантичного океану далеко на північ до 5° пд. in. Ці тропічні вологі ліси схожі на сельву.
Однією з типових тварин Південної Америки, яка характерна для тропічних ділянок саван басейну річки Парани, є капіба-ра або водосвинка. Справді, за зовнішнім виглядом капібара нагадує величезну морську свинку. Це найбільший у світі гризун. Тварина досягає довжини 1,5 метра й маси 50-80 кг.
Капібара живе серед трави біля водойм. Чудово плаває й пірнає. Між пальцями ніг у тварини є невеликі перетинки. Крім того, капібара може довго залишатися під водою. На молодих тварин нападають ягуари й каймани. А ось дорослих бояться займати. Причиною є гострі різці капібари. У тропічних лісах Аргентини водиться рідкісна тварина - південний пуду. Це найменший у світі олень. За розмірами він не перевищує невеликого собаку. В холці висота південного пуду лише інколи досягає 40 сантиметрів, а маса - 12 кг.
У тропічних саванах збереглася ще одна тварина, яка навіть будовою тіла пристосована до життя у високій траві. Це гривастий вовк. Він має непропорційно довгі ноги і погано бігає. Це пов'язано зі слабким серцем і невеликим об'ємом легенів. Тому довгі ноги швидше відіграють роль ходуль. Вони дають змогу вовкові визирати з високої трави у пошуку чергової жертви. На гривастого вовка інтенсивно полюють. Причина - в його червоно-рудому м'якому хутрі.
У тропічному кліматичному поясі Бразилії водяться і велетенські мурахи, які досягають у довжину до 15 сантиметрів. Ці комахи поїдають інших мурах менших розмірів, а також комах і рослин. Місцева влада веде справжню війну з цими мурахами-велетнями, оскільки вони завдають непоправної шкоди рослинному й тваринному світові.
У субтропічному кліматичному поясі виділяються три природні зони, які простяглися із заходу на схід - зона пустель і напівпустель, степів, саван і рідколісся.
Знайди ці природні зони на карті. Порівняй розташування цих природних зон в межах Африки та Австралії. Які висновки можна зробити?
На південь від нижньої течії річки Парани в субтропічному поясі зона саван переходить у зону степів. їх тут називають пампою, що означає «степ», «рівнина». На червонувато-чорних ґрунтах тут ростуть різні злаки - тонконіг, пампасова трава тощо. Східна частина пампи - більш зволожена. У низовинах і біля річок є немало боліт. На півдні й заході зони - сухі степи.
У помірному кліматичному поясі західна зволожена частина зайнята зоною мішаних лісів. На сході вона змінюється зоною пустель і напівпустель.
Більшу частину субтропічного й помірного кліматичних поясів Південної Америки займають рівнинні безлісі території, вкриті степами, саванами й напівпустелями. Тут є багато різних птахів і гризунів, серед яких - відома й у нас нутрія (мал. 179). У пампі й напівпустелях помірного поясу зустрічаються страуси-нанду, які нагадують африканських страусів, але менші за розмірами, мають попелясто-сіре пір'я і на ногах не два, а три пальці, як у австралійських казуарів. Нанду має висоту 170 см і масу 25 кг,
У горах і напівпустельних районах півдня материка водяться схожі на верблюдів лами, але вони менші й не мають горба. В дикому стані зустрічаються два види - гуанако й вігонь (вікунья). Одомашнені їх види, лами й альпаки, використовуються як в'ючні тварини і для одержання вовни (мал. 180).
У гірських районах Анд природні зони змінюються з висотою. Це так звана висотна поясність (мал. 181).
Південноамериканська сельва - це найбільші за площею та найгустіші тропічні ліси світу з найрізноманітнішим видовим складом рослин.
Кампос Орінокської низовини, льянос Бразильського плоскогір'я - це високотравні савани Південної Америки.
На південь від річки Парани зона саван переходить у степи - пампу. Тропічні пустелі простягнулися на материку вузькою стрічкою вздовж узбережжя Тихого океану.
На відміну від попередніх материків в горах Південної Америки, через їх значну висоту, існує висотна поясність - зміна природних зон з висоти.
1. Схарактеризуйте пристосування рослин і тварини до життя в сельві.
2. На карті ґрунтів визначте, які з них переважають у кожній з природних зон материка.
4. Як називають савани і рідколісся, степи та вологі ліси на материку?
5. Які хижаки пристосувалися до життя у сельві та високій траві тропічних саван?
6. Чим відрізняється тваринний світ Південної Америки, Африки та Австралії.

Відповіді решебники 7 клас з геометрії
Підручники зя новою програмою 2015 року 7 клас з образотворчого мистецтва


Категория:
2015
| Просмотров: 294 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть