загрузка...
§ 35.Транспорт речовин - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § 35.Транспорт речовин
19:11
§ 35.Транспорт речовин

Порівняймо тваринний організм з містом. Аби певна фірма, що виробляє піцу, могла доставити її усім бажаючим, у якому б куточку міста вони не жили, потрібна транспортна система: обладнані шляхи та засоби пересування. Вони потрібні й тій фірмі, яка займається вивозом численних відходів, аби мешканці міста жили в чистоті. Таких транспортних систем потребують і тваринні організми. Тварини отримують з зовнішнього середовища їжу та кисень. Але як саме поживні речовини і кисень доставляються до кожної клітини організму? Як видаляються відходи діяльності клітин?
Навіщо потрібний транспорт речовин? У будь-якому організмі, навіть улаштованому так просто, як у гідри, існує певна спеціалізація. Так, клітини легенів отримують кисень, що надходить ззовні - проте не лише для своїх потреб, а для того, аби забезпечити ним усі клітини організму. Так саме й клітини кишечнику, одержавши поживні речовини, що утворилися внаслідок розщеплення речовин їжі, мають «віддати» їх переважну кількість усім іншим клітинам. Лби кисень і поживні речовини досягли тих, хто розташований у найдальшому куточку міста під назвою «організм», і потрібний транспорт речовин. І це стосується не лише кисню і поживних речовин - в організмі кожна клітина виконує певну роботу і має ділитися її результатами з іншими клітинами.
Види транспорту речовин у тварин.
Дифузія. Як потрапляє кисень до клітин гідри (див. §7)? Завдяки дифузії - молекули кисню «самотужки» переміщуються з води до міжклітинної рідини організму, а звідти проникають в клітини. Так само переміщуються й молекули поживних речовин, на які розщепилася їжа гідри в травних клітинах. Вони долають мембрани цих клітин і дифундують у міжклітинній речовині, поки не досягнуть клітин зовнішнього шару. Л там ці речовини радо зустрінуть «голодні» енітеліально-м'язові клітини, аби використати для підтримки власного життя.
Це дуже простий і зручний спосіб транспорту речовин, він працює у всіх організмах, проте лише на невеликих відстанях - не більше 1см. Якщо тіло тварини є більшим (чи товщим), транспортувати речовини слід в іншій спосіб. І що більший організм, що складніше він влаштований, то складніші транспортні системи йому потрібні.
Завдання транспортування може вирішуватися і без участі спеціальної системи органів транспорту. Яскравий приклад - кишечник плаского черва планарії (мал. 35.1). Він розгалужений так, що його «гілочки» сягають кожного куточка тіла тварини. Отже, клітини організму опиняються поруч із травною системою і легко можуть отримати з неї потрібні їм поживні речовини. Прикладом такого транспорту речовин є також дихальна система таргана (мал. 35.2) й інших комах. Тіло комахи «пронизане» трахеями, заповненими повітрям. Так дихальна система сама постачає кисень до клітин і забирає від них вуглекислий газ.
Проте у більшості інших тварин (у кільчастих червив, молюсків, хордових) завданні! транспорту речовин виконує спеціалізована система органів. Це кровоносна система, яка складається порожнистих трубок {судин), якими рухається рідина {кров), яка і переміщує по організму різні речовини. Основа крові всіх тварин - це вода; усі інші речовини розчинені у ній або перебувають у вигляді часточок, які несе течією води. У рідині крові, яку називають плазмою, можуть міститися і різноманітні клітини крові.
У багатьох організмів кров має певний колір. Наприклад, кров людини та кров дощового черва - червона, тоді як кров рака - синьо-зелена.
Колір крові обумовлений тим, що в ній можуть бути особливі речовини - пігменти, що транспортують кисень і, певною мірою, вуглекислий газ. Кольорові речовини зв'язують кисень там, де його багато, транспортують його до клітин і віддають клітинам, де його мало. В людини та кільчака - це пігмент червоний гемоглобін, в рака та восьминога - синюватий гемоціанін. У комах кров може бути майже прозорою, оскільки, як уже говорилося, кисень в них переносить дихальна система. Кров переносить лише поживні речовини і тому пігментів для транспорту газів в крові комах немає. 
маоуть ви чули вислів «олакитна кров», який означає приналежність до аристократії? Так ось, блакитною є кров аж ніяк не в королів.а в членистоногого - мечехвоста (мал. 35.3). Блакитний колір крові в мечехвостів зумовлений високим вмістом в ній міді, оскільки саме мідь входить до складу молекул-переносників кисню.
Типи кровоносної системи. Кров в організмі може рухатися по-різному. У деяких тварин вона рухається по судинах не весь час, проходить там лише частину свого шляху, а потім виливається у порожнини тіла, вільно омиває внутрішні органи, а потім повертається до судин. Кровоносну систему, побудовану у такий спосіб, називають нсзамкненою. Така є, наприклад, у членистоногих та молюсків.
Оскільки в них кров постійно змішується 3 міжклітинною (тканинною) рідиною, її називають не кров'ю, а гемолімфою. У тварин із замкненою кровоносною системою (кільчаки, хребетні) кров рухається лише всередині судин і завжди відділена їх стінками від тканинної рідини.
Що зумовлює рух крові по судинах? Аби кров переміщувалась з однієї частини організму до іншою, її необхідно «підштовхувати». У певній мірі руху крові сприяють усі рухи тіла тварини, але зазвичай для підштовхування крові необхідні спеціальні пристрої. Такі пристрої перекачують кров, змушуючи її переміщуватися. У кільчастих червив рух крові забезпечує стискання і розтискання кровоносних судин, які мають м'язові утворення в стінках. В багатьох тварин є спеціалізований м'язовий орган - серце, який виконує функцію насоса. Будова серця у різних видів тварин може відрізнятися. У комах воно є видозміненою частиною спинної кровоносної судини (мал. 35.4) і має вигляд трубки, відділи якої (камери) почергово скорочуються, проштовхуючи кров.
Головоногі молюски, наприклад, восьминіг, окрім головного серця, що ганяє кров усім тілом, мають ще два додаткових серця, що прискорюють рух крові у зябрах. Завдяки великим зябрам до організму восьминогу надходить багато кисню, який надходить у кровоносні судини, що оплітають зябра.. Додаткові серця змушують кров, збагачену киснем, швидко виносити його від зябер. Головне серце додатково пришвидшує рух крові організмом. Через все це клітини тіла восьминога добре забезпечуються киснем, і швидко звільнюються від вуглекислого газу. Як наслідок, ми спостерігаємо дивовижну активність восьминога, який швидко переміщується, виконує складні рухи, а ще й вирізняється серед інших безхребетних неабияким розумом і кмітливістю. Що не дивно, адже клітини його мозку отримують велику кількість кисню.
У наземних хребетних тварин серце має складнішу будову. Це пов'язане з особливостями будови кровоносної системи, а саме з розташуванням судин в організмі.
Так, у жаби серце трикамерне (мал. 35.5) і складається з двох передсердь і шлуночка. По великому колу кровообігу кров із шлуночка по артерії і її розгалуженнях рухається до всіх органів тіла. Частина крові «по дорозі» віддає кисень і насичується вуглекислим газом, и називають венозною. Друга частина, проходячи через капіляри шкіри, збагачується киснем, її називають артеріальною.
Обидві частини крові - і венозна, і артеріальна - надходять до вени, що впадає у праве передсердя. По малому колу кровообігу кров зі шлуночка ио судинах рухається до легенів. З легенів кров, збагачена киснем (артеріальна), по вені потрапляє в ліве передсердя. У шлуночку потоки крові «перерозподіляються»: до голови доправляється артеріальна кров, до всіх інших органів - різновиди змішаної крові. Так, до легенів і шкіри прямує кров, бідна на кисень, але з великим вмістом вуглекислого газу. А в інші частини тіла надходить кров, у якій більше кисню, ніж вуглекислого газу.
Отже, жаба має два кола кровообігу: мале коло «шлуночок - легені - ліве передсердя» і велике коло «шлуночок - шкіра і всі інші органи - праве передсердя».
Так, у жаби судини утворюють два потоки (мал. 35.6). Одним потоком кров тече від серця до легенів, там збагачується киснем, і повертається до серця. Цей потік називають малим колом кровообігу. Інший потік несе кров від серця до всіх органів, крім легенів. Там кров віддає кисень, насичується вуглекислим газом і повертається до серця. Це велике коло кровообігу.
Серце жаби поділене на три камери: два передсердя (ліве і праве) і 1 шлуночок. До лівого передсердя тече кров з малого кола кровообігу, збагачена киснем - артеріальна кров. До правого передсердя приходить кров з великого кола, насичена вуглекислим газом - венозна кров. Але в шлуночку і та, і інша кров змішуються. Через це в велике коло зі шлуночка серця до органів направляється змішана кров, лише частково збагачена киснем.
Судини, які безпосередньо приносять кров до серця, називають венами. Ті, якими кров тече од серця, - це артерії. В органах великі судини розгалужуються на дрібні - капіляри. 
1. За малюнком і текстом параграфу перевірте, чи розуміє ваш товариш, для чого тваринам потрібне серце. Якщо ні - спробуйте пояснити.
2. Виокремте в тексті опис пристосувань, які характерні для кровоносної системи восьминога. Навіщо восьминогу два додаткових серця? Спробуйте намалювати, як рухається в кров у тілі восьминога.
1. Чому гемолімфа таргана - прозора, а кров людини - червона?
2. Як деякі організми обходяться без кровоносної системи?
3. Що буде, якщо значна кількість крові витече з тіла тварини (наприклад, при пораненні)?
4. Порівняйте будову замкненої та незамкненої кровоносної системи. Що в них є спільного та відмінного?
5. Який колір має кров у рака?
6. Скільки камер у серці жаби? Як вони називаються?
7. У чому різниця між артеріальною і венозною кров'ю? Як вони можуть перетворюватися одна на іншу?
8. Знайдіть інформацію про те, як людина може використовувати кров тварин.

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу - географії, біології, хімії
Решебники ГДЗ для 7 класу з геометрії, української мови, історії України


Категория:
2015
| Просмотров: 1365 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть