загрузка...
§ 40. Покриви тіла - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § 40. Покриви тіла
19:25
§ 40. Покриви тіла

Ви вже вивчали різноманіття тварин та деякі теми з їх будови, тож знаєте, що покриви - це місце взаємодії організму з навколишнім світом. Амфібії можуть дихати через шкіру. Медуза не тільки дихає, а ще й виділяє шкідливі речовини. Нарешті, усі тварини мають на покривах чутливі ділянки, здатні сприймати дотик, температуру та інші подразники. Алев покривів є ще декілька важливих функцій. Яких саме - дізнаєтеся з цього параграфу.
Для чого потрібні покриви? По-перше, вони можуть захистити від
несприятливих умов зовнішнього середовища. Змію, яка живе в пустелі і повзає по гарячому, захищає від опіків щільна луска, а жук бронзівка не перегрівається на полуденному сонці, тому що його блискучі покриви віддзеркалюють сонячні промені. Моржа, який плаває в крижаній воді, оберігає від холоду товстий прошарок жиру під шкірою, а качку захищає від промокання і промерзання пір'я, змазане жироподібною речовиною. В паразитичних червів, що мешкають в кишечнику, є товста кутикула, яка захищає їх від дії травних соків тварини-хазяїна.
Інколи тип покриву має просто таки вирішальне значення для заселення певних середовищ. Згадайте хоча б про плазуна гекона і амфібію тритона, які схожі ззовні, але мають значні відмінності у покривах, тож живуть у різних середовищах. Подібні приклади можна побачити і серед членистоногих. Покриви мокриць легко втрачають воду, тому ці ракоподібні вимушені жити лише у вологих місцях. Л от покриви комах, вкриті водонепроникним шаром, дозволяють їм селитися будь-де на суходолі, як би посушливо не було.
По-друге, покриви дозволяють пристосуватися до певного способу пересування. Наприклад, мікроскопічні вирости на ланах гекона дозволяють йому лазити по вертикальних поверхнях та навіть вниз головою. Шкіра, розтягнута між пальцями та тілом, дозволяє кажанам літати. Щетинки на тілі допомагають дощовому черву пересуватися у ґрунті.
По-третє, красивими покривами можна привабити особин протилежної статі. Саме так роблять деякі метелики (мал. 40.і. б), риби та птахи.
По-четверте, за допомогою різноманітних видозмін покривів можна захиститися від нападу хижаків або ж навпаки - напасти на когось самешу (мал. 40.2). Для нападу варіантів не так багато: можна використовувати зуби (або гострий дзьоб) та пазурі чи якісь інші колючі пристрої (наприклад, шини на передніх ногах богомола, отруйна голка в скорпіона або отруйні шини в качкодзьоба). Також згадаємо жалкі клітини в кишковопорожнинних.
Стратегії захисту за допомогою покривів - дещо різноманітніші (мал. 40.1., 40.3). За допомогою покривів можна замаскуватися і стати непомітним у середовищі (як коники) або стати схожим на небезпечних, неїстівних тварин (як це роблять мухи-дзюрчалки). Можна створити собі броню (як броненосець або равлик). Можна оборонятися голками та волосинками, що вкривають тіло (як їжак, риба фугу чи волохата гусінь). Можна виділяти через покриви слиз: клейкий і неїстівний (як слизняки) або отруйний (як ропухи та інші амфібії). Якщо маєш небезпечну зброю (наприклад, отруту) - можна попередити про неї яскравим забарвленням (як сонечко) чи галасними звуками (як гримуча змія).
Особливості покривів деяких тварин дають їм змогу змінювати колір, щоб краще маскуватися, ховаючись від хижаків або підкрадаючись до здобичі. Найкраще це вдається головоногим молюскам (восьминогам, кальмарам, каракатицям) і деяким рибам, таким як камбала. Також колір вміють змінювати хамелеони, але вони роблять це, переважно, для вираження свого настрою. Зміна кольору відбувається за рахунок переміщення забарвлених речовин (пігментів) у спеціальних клітинах (мал. 40.4)
Різноманітність будови покривів безхребетних. В більшості тварин (крім кишковопорожнинних) покриви тіла утворені різновидом епітеліальної тканини - епідермісом - у якому клітини розташовані щільно, без проміжків та допомагають відділити внутрішнє середовище організму від зовнішнього середовища. Над і під епідермісом можуть бути розташовані інші шари, кількість і будова яких розрізняються в різних групах тварин.
У кишковопорожнинних нема окремого шару з епідермісу В них є епітеліально-мускульні клітини, які одночасно виконують функції покриву і системи руху. Покриви більшості кишковопорожнинних - досить тонкі, лише деякі корали утворюють зовнішню оболонку з вапня-ка, у якій можуть ховатися.
У кільчастих червів також зберігається тісний зв'язок між покривною та опорно-руховою системою, проте у них, на відміну від кишковопорожнинних, є шкірно-м'язовий мішок, що має чітке розшарування. Зовні - утворений епідермісом додатковий шар - тоненька та еластична кутикула, далі - сам епідерм и с, ще глибше - рихлий внутрішній шар - дерма, а вже під ним - м'язи. У епідермісі можуть бути залозисті клітини, що виділяють слиз, та клітини, з яких утворюються щетинки.
У більшості молюсків епідерміс мантії не має кутикули, але може утворювати захисну черепашку різної форми: у більшості черевоногих вона спірально закручена, а в двостулкових має вигляд двох половин (стулок), що закривають тіло 3 боків. В деяких молюсків, таких як слизняки та головоногі, черепашка зменшується у розмірі, занурюється під шкіру або й зовсім зникає.
У членистоногих епідерміс називають гіподермою. Він продукує назовні кутикулу, але не таку тонку, як у кільчаків, а досить міцну. Як ви знаєте з минулого параграфу, хитинова кутикула - це не тільки покрив, але й скелет. Такий покрив не може розтягуватися, тому при рості його треба періодично скидати (проходити линьку). Дерма в членистоногих не розвинена.
Різноманітність будови покривів хребетних. Покриви тіла хребетних називають шкірою. Вона складається з епідермісу і дерми, як і в деяких безхребетних. Шкіра може бути голою, як в амфібій, або містити додаткові покривні елементи: луску, волосся або пір'я (мал. 40.6). Також шкіра хребетних може видозмінюватися й утворювати рогові потовщення, такі як щитки панциру черепах і броненосців, пазурі орлів, нігті мавп, копита і роги корови. Під шкірою може бути розташована підшкірна жирова клітковина - тканина, у якій запасається жир.
Шкіра амфібій тонка і добре проникна для повітря, адже використовується для дихання. Для того, щоб така шкіра не пересихала, численні залози виробляють; є й інші залози, що продукують отруту, яка вбиває бактерій та захищає від хижаків.
Шкіра риб і рептилій вкрита лускою, але ЇЇ будова є різною. Луска риб утворюється з глибокого шару шкіри (дерми), тож вона може зберігатися протягом довгого часу (в окремих випадках - протягом усього життя тварини). Тому за циклоїдною лускою кісткової риби можна визначати її вік. Рогові луски рептилій утворюються із зовнішнього шару шкіри (епідермісу), який часто оновлюється: вік за ними не визначиш. А от на рогових щитках панциру черепах також утворюються річні кільця, як і на лусці риби.
У птахів шкіра тонка, суха, вкрита пухом і пір'ям і майже не містить залоз (окрім куприкової, що потрібна для змазки пір'я).
У ссавців шкіра вкрита волоссям і, крім того, містить численні залози. Сальні залози виділяють жироподібну речовину, що змащує волосся. Потові залози виділяють піт, що допомагає охолоджувати тіло (захищає від перегріву). Молочні залози, що є похідними від потових, виділяють молоко, яке використовується для годування дитинчат.
1. Уважно перечитайте першу частину параграфу й влаштуйте змагання з товаришем: хто назве більше різних функцій покривів тіла.
2. Розгляньте мал. 40.1, на якому зображені різні типи забарвлення покривів комах. Які приклади такого ж значення забарвлення ви можете привести у інших групах тварин?
1. Чим вкрита шкіра в рептилій?
2. У чому відмінність між покривами членистоногих та молюсків?
3. Чи існують тварини, в яких немає жодних покривів?
4. Навіщо можуть бути потрібні залози у шкірі?
5. Що таке дерма? Чи в усіх тварин вона є?
6. Як покриви тваринам пристосуватися до середовища існування?
7. У додатковій літературі й Інтернеті знайдіть опис тварини з якимось незвичайним способом захисту чи нападу і підготуйте про них коротеньке повідомлення.
8. Чому усі тварини не мають суцільних товстих панцирів, які захищали б їх від будь-яких хижаків та несприятливих умов середовища?
І «Оновлення покривів»
Епідерміс шкіри та його похідні швидко зношуються та постійно оновлюються. Найбільш наочно це відбувається в рептилій, в яких стара шкіра буквально сповзає шматками або навіть знімається цілісним чохлом (мал. 40.8). В птахів, амфібій чи ссавців такого не побачиш, але в них шкіра теж злущується - маленькими часточками. В деяких людей можна побачити лупу, що є порушенням нормального злущення, при якому збільшується розмір часточок шкіри, що відділяються.
Оновлюються й похідні шкіри. Це добре знають люди, які тримають вдома кота чи собаку: коли настає час, випала шерсть лежить по всій оселі.
Оновлення покривів має на меті не лише позбавлення від того, що зносилося. Це може бути пристосуванням до періодичних змін у середовищі. Наприклад, у двогорбих верблюдів з настанням холодів відростає довга густа шерсть, а навесні, коли теплішає, вона випадає (мал. 40.9). У полярної куріпки для кращого маскування зимнє оперення виростає білим, як сніг, а літнє - рябим, як камені.

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу - географії, біології, хімії
Решебники ГДЗ для 7 класу з геометрії, української мови, історії України


Категория:
2015
| Просмотров: 610 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть