загрузка...
§ 50.Структура поведінкового акту - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § 50.Структура поведінкового акту
19:48
§ 50.Структура поведінкового акту

Складні завершені дії тварин, спрямовані на задоволення своїх потреб, називають поведінковими актами. Уповедінковому акті є і елементи набутої поведінки і вроджені. З яких частин зазвичай складається поведінковий акт? Чи може поведінковий акт бути результатом лише научіння або лише вродженим? Якими бувають поведінковІ акти?
Що такс поведінковий акт? Це одна завершена складна дія, яка починається з моменту виникнення потреби в чомусь і продовжується до моменту задоволення потреби. З поведінкових актів складається но-ведінкова стратегія, У попередньому параграфі ми з'ясували, що поведінка тварин може бути вродженою (інстинкт) або формуватися в результаті научіння. Проте в більшості випадків такий поділ є умовним: в конкретному новедінковому акті тварини є як вроджені, так і набуті елементи. Аби розібратися в цьому, розглянемо з яких фаз складається поведінковий акт тварини.
Складові (фази) поведінкового акту. У багатьох випадках тварина, реадізуючи певну стратегію поведінки (наприклад, репродуктивну), активно шукає стимули, за яких така поведінка могла б здійснитися. Так, на початку сезону розмноження самці птахів обирають місце для гнізда та охороняють зайняту ділянку, очікуючи появи самки (мал. 50.1). У багатьох видів, що утворюють пари лише на один сезон, самець на початку весни повинен розшукувати самку. Це є першою за часом складовою, або фазою, поведінкового акту. її називають пошуковою фазою. Пошукова поведінка є комплексом реакцій та характеризується різноманітністю рухів і раптовістю, оскільки проявляється під впливом внутрішніх чинників.
Закінчення цієї фази настає з початком останньої ланки в ланцюгу даної реакції. Наприклад, вибір гніздової території птахом іноді обмежується перельотом в певне місце, яке вже використовувалося раніше, а іноді потребує довгих пошуків, боротьби з іншими птахами, а в разі поразки - вибору нової ділянки.
Пошукова фаза іюведінкового акту спрямована на досягнення певної мети, але досягнута ця мета може бути різними шляхами. Основи пошукової поведінки складають такі процеси, як звикання та научіння в усіх його формах. У розглянутому прикладі роль научіння може бути значною. Так, дорослі птахи зазвичай вибирають ділянки і міста кращі, ніж молоді недосвідчені птахи.
Друга фаза в поведінковому акті Є здебільшого інстинктивною і запускається у відповідь на ключові сигнали. Таким сигналом може стати для самки птаха спів самця біля дупла. Для хвилястого папужки, який добре розмножується в неволі, ключовим сигналом для розмноження є поява дуплянки в клітці (мал. 50.2). Для акваріумних риб сигналом для розмноження може бути поява в акваріумі каміння певного розміру або форми, керамічної трубки, або зміна температури або рівня води (мал. 50.3).
Завершальний акт - третя фаза иоведінкового акту. На відміну від різноманітної за проявами пошукової поведінки, завершальний акт не містить елементів набутого досвіду і відбувається у вигляді постійних фіксованих дій, спрямованих на задоволення потреби. Реакції завершального акту однакові у всіх видів тварин, що належать до одного роду. Прості та складні новсдінкові акти. Простим иоведінковим актом є, наприклад, гігієнічна поведінка кішки. У природних умовах головною метою такої поведінки Є задоволення фізіологічної потреби (випорожнення кишечнику), причому в такий спосіб, а би не залишити специфічного запаху. Зазвичай кішка за виникнення потреби у випорожненні починає шукати ділянку з пухким ґрунтом, аби вирити в ньому ямку - це пошукова фаза. Коли ділянку з таким ґрунтом знайдено (ключовий сигнал), вступає в дію завершальний акт у вигляді комплексу фіксованих дій: кішка випорожняється і закопує ямку. В умовах квартири кішка теж «закопує» фекалії в кюветі, де зазвичай немає ніякого ґрунту, (мал. 50.4). «Безглуздість» такої дії вказує на її жорстку інстинктивну обумовленість, вродженіеть завершального акту.
У складних інстинктивних актах, щоявляють собою ланцюг більш простих актів, при перериванні ланцюгу подальша поведінка залежатиме від того, на якій саме стадії відбулося переривання. Прикладом цього слугують досліди видатного ентомолога Жана-Анрі Фабра 3 риючими осами.
Самки цих ос відкладають яйця до черевної порожнини цвіркунів, попередньо проколовши три нервові вузли і паралізувавши їх (мал. 50.5). Паралізованою цвіркуна оса затаскує у виконану норку, а потім замуровує її ґрунтом. Впродовж усього періоду росту і розвитку личинка оси живиться паралізованим, але ще живим цвіркуном, який зберігає необхідні для розвитку личинки поживні речовини. Дивує точність, З якою оса знаходить нервові вузли цвіркуна, так, ніби вона знайома з анатомією комах. Орієнтиром для проколу слугує малюнок на спинці цвіркуна. Сама діяльність оси складається з пошуків здобичі, нападу на неї, уколу у вузли , відкладання яєць, підтаскування цвіркуна до нірки та її запечатування. Усі ці дії слідують одна за одною.
Фабр провів серію дослідів з самкою оси. Йому біло відомо, що самка затаскує цвіркуна до нірки за вусики. Поки вона конала нірку, Фабр обрізав паралізованому цвіркуну вусики. Самка оси виявилася безпомічною і навіть не намагалася вхопити здобич за іншу частину тіла, а натомість відправилася на пошуки нової здобичі.
В іншому експерименті Фабр на очах в оси витягнув паралізованого цвіркуна з нірки, але вона все одно повернулася до неї, і попри відсутність цвіркуна замурувала ЇЇ. Личинка, що вилупилася, загинула, проте це було вже за межами дій оси, яка повторює одні й ті самі маніпуляції протягом тисяч поколінь.
Отже, у першому випадку розрив ланцюга інстинктивних дій призвів до того, що тварина почала всю процедуру 3 початку. У другому випадку, оскільки основна послідовність дій оси вже була виконана, вона довела до кінця завершальний акт поведінки.
Іноді иоведінковий акт формується взагалі за відсутності ключових стимулів. Наприклад, канарейка, позбавлена матеріалу для будівлі гнізда переносила та вплутувала неіснуючі травинки до неіснуючого гнізда. Шлак, який виріс в ізольованих умовах, не мав можливості виконати завершальний акт харчової поведінки - ловити комах дзьобом на літу (мал. 50.6). З часом птах став нерозбірливо реагувати на зовнішні подразники, відтворюючи всі дії необхідні для вилову комах. За відсутності комах, він літав, клацав дзьобом порожнечу, повертався до клітки, виконував характерні дії, необхідні для умертвіння комахи та, нарешті, «проковтував» ЇЇ.
Отже, новедінкові акти формуються в складній взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників і містять як випадкові, так і вроджені елементи.
1. В гл.1 підручника виберіть кілька прикладів поведінкових актів тварин, проаналізуйте їх та виокремте в них першу, другу та третю фази.
2. Поміркуйте, який біологічний сенс того, що третя фаза поведінкового акту є цілком інстинктивною.
3. Самостійно знайдіть приклади простих та складних поведінкових актів.
4. Складіть схему дослідів Фабра з риючими осами.
1. Що таке поведінковий акт?
2. З яких фаз складається поведінковий акт?
3. Які чинники важливі для запускання різних фаз поведінкового акту?
4. Як в певному поведінковому акті взаємодіють вроджені та набуті елементи поведінки?
5. В літературі знайдіть інформацію про інші досліди ентомолога Фаора та зробіть доповідь
6. В чому сенс безглуздої на перший погляд поведінки канарейки, яка будує гніздо з неіснуючого матеріалу, чи шпака, який ловить дзьобом неіснуючих комах? Самостійно знайдіть приклади такої поведінки в інших тварин.

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу - географії, біології
Решебники ГДЗ для 7 класу з геометрії, української мови


Категория:
2015
| Просмотров: 1107 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть