загрузка...
§ 51.Типи поведінкових реакцій - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § 51.Типи поведінкових реакцій
19:50
§ 51.Типи поведінкових реакцій

Хоча поведінка тварин і різноманітна, проте у ній є складові, спільні для риб і амфібій, рептилій, птахів і ссавців. Такі складові мають назву поведін-кових реакцій. Якими бувають поведінкові реакції? Які особливості мають ці поведінкові реакції у різних видів тварин?
Що такс іювсдінкова реакція? Поведінкові реакції - це спільні складові (елементи)поведінки, що присутні в новедінкових актах різних тварин. Можна виділити декілька спільних типів новедінкових реакцій, однакових для різних тварин. Це міграції та інстинкт дому, агресія, шлюбна поведінка й альтруїзм.
Міграції. Кожної весни ми бачимо, як у небі з'являються зграї птахів, що повертаються на північ з південних країв (мал. 51.1). Це яскраве видовище є проявом міграції.
Міграція тварин - це їхня подорож з одного географічного регіону до іншого. Міграції запускаються різними чинниками і відбуваються один або багато разів у житті тварини. Мігруючи, тварини реалізують харчову (переміщуються в місця з кращими харчовими запасами), репродуктивну або дослідницьку стратегію. Міграція може бути спрямована на дослідження нових територій і розселення на них, якщо чисельність тварин на певній територій збільшуються. Такі міграції відбуваються раз у житті тварини, як, наприклад, в норвезьких лемінгів. За збільшення чисельності лемінги, здебільшого молоді самці, прямують з гір у долини, іноді їм доводиться перепливати й великі водойми.
Міграції можуть бути спричинені сезонними чинниками (зниженням температури, зменшенням довжини світлого часу доби) і відбуватися багато разів в житті тварини через певні проміжки часу. Так мігрують кажани, лососі, деякі птахи.
Деякі тварини періодично мігрують не через сезонні зміни, а через внутрішні чинники. У птахів чорноголової кропив'янки, вівчарика весшшого раз на рік змінюється вага, вони линяють, у них виникає нічна стурбованість - і невдовзі за цими змінами птахи мігрують до міст зимівлі. Підчас вирощування в лабораторії у незмінних умовах протягом років у цих птахів все одно раз на рік відбуваються такі зміни зовнішності і поведінки. їх зміни є циклічними змінами поведінки.
Проте птахи не єдині мігрант серед тварин. Значна кількість видів рибі у період розмноження вирушають у довгі подорожі до місця нересту. Нерест - це процес відкладання яєць самками з наступним заплідненням їх сім'ям самців в риб і амфібій. Зазвичай для нересту риби мігрують з морів у річки (осетри, лососі), але є й такі, що живуть у річках, а розмножуються в морі (річковий вугор).
На початку міірації певного виду риб дорослі особини збираються в зграї. Якщо це морські риби, то їх зграї переміщуються до гирл великих річок. Під час прямування до місця нересту до них приєднуються все нові й нові «мандрівники», і нарешті величезна зграя риб-мігрантів зупиняється в тому місці, де річка впадає в море. Ця зупинка необхідна рибам, щоб їх організм перебудувався, пристосувавшись до нових для нього умов життя в прісній воді. Через деякий час косяки риби заповнюють річку і, долаючи її течію, пливуть до місця нересту. Таких риб-мандрівників називають прохідними. До прохідних належать кета, сьомга, осетер. Атлантичний лосось з'являється на світ у річках Нової Англії, подорожує через море до Гренландії у пошуках їжі, а для розмноження повертається точно до тієї річки, де народився сам (мал. 51.2; 51.3).
Орієнтація. Тварини долають великі відстані не маючи май і не питаючи дороги. Багато хто з них подорожує вперше у житті. Якими орієнтирами вони користуються для вибору правильного шляху?
Мігруючі тварини найчастіше використовують положення сонця та зірок, магнітні лінії Землі, звуки та запахи, напрями вітру як орієнтири, що допомагають їм з великою точністю подолати великі дистанції та повернутися додому (мал. 51.4). Здатність орієнтуватися є сумішшю вроджених та набутих навичок. Пташенята куликів обирають правильний шлях для перельоту навіть за відсутності дорослих, тобто їхня міграційна поведінка є вродженою.
Головним компасом для тварин підчас міграції слугує сонце. Воно сходить на сході, переміщується небосхилом 3 швидкістю 15 на годину і сідає на заході. Біологічний годинник тварини підказує їй годину дня. Коли тварина зіставляє цю інформацію з положенням сонця, вона орієнтуватиметься у будь-якому напрямку.
Магнітні поля землі, що пролягають у иівнічно-иівденному напрямку, також слугують компасом для мігрантів (мал. 51.5). Голуб зможе повернутися до дому навіть з відстані 1600 км. Однак здатність його орієнтуватися за магнітними полями згасає у хмарні дні, коли сонце не може слугувати додатковим орієнтиром.
Більш складна навичка - здатність повертатися додому з будь-якого місця. Така навичка потребує від тварини «відчуття компасу» для вибору напрямку та «відчуття мапи» для розуміння, де саме її дім. Вовк, що провів все своє життя на площадці в Барлоу, Аляска, був відвезений на 280 км, та знайшов шлях додому. Оленя, який жив у заповіднику на узбережжі Мексиканської затоки, відвезли на відстань 560 км, і він повернувся додому.Можливо, олень орієнтувався на особливий запах морських бризів, до яких звик вдома.
Досліджуючи, як саме тварини знаходять шлях додому, учені виявили цікаві факти. Так, вовк з Аляски виріс поряд з аеропортом і звик до гучного шуму реактивних двигунів. Такий шум на відкритих ландшафтах Аляскирозноситься далеко. Можливо, вовк, шукаючи шлях додому, орієнтувався на цей звук. А інший вовк у такому самому експерименті повернувся не до свого, а до іншого, найближчого аеропорту..
Чорний ведмідь вагою 240 кг з радіодатчиком на шиї відійшов у пошуках ягід на велику відстань від постійного місця проживання (мал. 51.6). З наближенням холодної нори він повернувся до свого місця проживання, ідучи через ліси, ферми, дороги, у відсутності сонця як орієнтиру через сильний сніг. Його хода сповільнювалася, і лише десь за 60 км від дому він почав блукати. І нарешті він таки опинився вдома-в щілині на схилі за 200 км від місці!, де він здобував ягоди.
Агресія. Бійки між двома яскравими рибками, які часто спостерігають акваріумісти, є проявами агресії в тварин. Тварини проявляють агресивну поведінку, конкуруючи з особинами того ж виду за ресурси: шлюбного партнера, їжу, місце для гніздування, притулок, тобто ре-алізуючи захисну, харчову або репродуктивну стратегії поведінки. 
Розподіл ролей між тваринами одного виду, які проживають разом, - один із способів розділити ресурси з мінімальною агресією. Зазвичай, одна тварина посідає керівне місце на всіма, інша - над всіма, крім першої, третя - над всіма, крім двох перших тощо. Серед домашніх курей кожна курка знає, кому вона підкоряється, а хто підкоряється їй. Самки амбозельських бабуїнів підпорядковані одна одній відповідно до віку їх матері та різницею у віці між ними та їх сестрами (мал. 51.7).
Канібалізм. Більш ніж 1000 видів безхребетних та хребетних тварин практикують поїдання особин свого ж виду Алігатори мілководних річок Флориди під час посухи утворюютьвеликі скупчення. Коли старіші алігатори поїдають молодих, то їжі та місця стає вдосталь для тих, що залишилися.
Канібалізм може мати пристосувальне значення. У деяких риб та амфібій поїдання собі подібних прискорює ріст та розвиток агресорів і дає шанси залишити більше нащадків. У джунглях Коста-Ріки після рясних дощів лукові жаби розмножуються занадто швидко, самки відкладають багато яєць і місце проживання стає перенаселеним. Коли пуголовки
вилуплюються, вони сильно конкурують за їжу і деякі з них стають канібалами(мал. 51.8). Коли настає час перетворення, пуголовки-канібали значно більші та сильніші за інших і перетворюються на більших жаб. А за умови пересихання болота більша жаба має більше шансів вижити.
Аби з'ясувати, чи стають пуголовки більшими через поїдання інших пуголовків, чи будуть такими за споживання будь-якого м'яса, учені провели експеримент. Одну групу пуголовків годували сумішшю з пуголовків свого виду, а іншу - сумішшю з пуголовків різних видів. Тільки канібали стали сильнішими та більшими за інших! Можливе пояснення ньому факту - пуголовки-кашбали одержували велику дозу речовини (гормону тироксину), який синтезується саме в особин їхнього виду і відіграє важливу роль у перетворенні пуголовків на молодих жаб.
Ще одну цікаву деталь учені виявили, спостерігаючи за саламандрами, пуголовки яких теж іноді стають канібалами. З'ясувалося, що пуго-ловки-канібали впізнають своїх родичів і не їдять їх, віддаючи перевагу луголовкам-неродичам!
1. Уважно прочитавши текст параграфу, складіть таблицю. В таблиці наведіть типи поведінкових реакцій, їхній опис та самостійно підібрані приклади таких реакцій в різних тварин.
2. Розподіліть на групи чинники, які запускають міграції в різних тварин.
3. Поясніть чому агресія у тварин не є проявом дурного характеру.
1. Що таке поведінкова реакція
2. Які типи поведінкових реакцій ви знаєте?
3. Який сенс має довга подорож до місць нересту в деяких риб?
4. Що таке агресія? Чи всім тваринам притаманна агресивна поведінка?
5. Чи спостерігали ви прояви агресивної поведінки в свої хатніх улюбленців? На кого в таких випадках була спрямована їх агресія7
6. Яке пристосувальне значення має канібалізм?
7. Якими орієнтирами користуються різні тварини під час міграцій?
8. Чи є правильним твердження: «Здатність тварин орієнтуватися є цілком вродженою»? Чому?

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу - географії
Решебники ГДЗ для 7 класу з геометрії


Категория:
2015
| Просмотров: 485 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть