загрузка...
§ 53.Видова схильність до деяких форм поведінки - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § 53.Видова схильність до деяких форм поведінки
19:55
§ 53.Видова схильність до деяких форм поведінки

Поведінка тварин, які належать до різних видів, навіть до близьких, має певні відмінності. Чи є ці відмінності випадковими, або вона пов'язана з пристосуванням до середовища? Які форми поведінки властиві лише для певного виду, які реалізуються незалежно від видової приналежності?
Вроджені форми поведінки, характерні для певних видів.
Розглянуті нами в попередніх параграфах типи поведінкових реакцій Є вкрай різноманітними. Вочевидь, така різноманітність пов'язана з розвитком видів тварин, яким доводилося пристосовуватися до різних умов в різні часи існування виду. Уся сукупність типів поведінки, яка наявна в певного виду є унікальною для даного виду і забезпечує йому високий рівень пристосованості до умов середовища.
Розглянемо приклад вродженої поведінки. Самка ховраха відчуває небезпеку, як-то тільки повертається до нори і бачить хвіст сусіда, що несамовито б'ється та крутиться. Вона покинула новонароджених дитинчат і відправилася на пошуки їжі, проте повернувшись, отримала безпомилковий сигнал від іншого ховрахи, - гримуча змія!
Тим часом змія заповзла до нори, аби утримати тепло і поласувати маленькими ховрашками. Ллє дитинчата були насторожі. Вони ніколи не мали справу зі зміями раніше і не встигли навчитися в матері, як захищати себе. Проте дитинчата інстинктивно реагують на небезпеку. Вони піднімають хвости, витягують мордочки уперед, плигають вперед та назад, ніби передбачаючи напад змії, та енергійно закидають її піском та брудом. Матір, швиденько виводить дитинчат через запасний хід і закидає змію піском і брудом (мал. 53.1). Нарешті ховрах з дітьми опиняється в безпеці - та чи надовго?
Цей приклад ілюструє нам вроджену, специфічну для даного виду, поведінку, адже маленькі ховрашки, навіть не навчаючись спеціально, намагаються захистити сеое від наиоільшої для них
небезпеки. За всієї важливості научіння, у критичній ситуації, що склалася в ховрашиній сім'ї, не вони , а інстинктивна , отримана в спадок від батьків поведінка дала змогу маленьким ховрашкам протриматися до приходу матері. Покоління ховрахів воювали зі своїми страшними ворогами - зміями. Ті, що не вміли захистити себе, загинули від зубів цих хижаків і не залишили нащадків. Ховрахи, що виробили стратегію захисної поведінки, залишилися живі, залишили нащадків і передали їм у спадок здатність захищатися. І така поведінка стала вродженою, видовою особливістю.
Видові особливості відбиваються на здатності тварин до навчання - і дресирувальники знають це прекрасно. Ті з вас, хто відвідував зоопарк, напевно, бачили, як мавпи складають маленькі предмети до коробки, або склянки. Мавпи засвоюють таку маніпуляцію досить швидко. Дослідники намагалися навчити єнотів, півнів та свиней класти монети до скарбнички за харчову винагороду. Тварини не діяли однаково. Півні намагалися рити землю ногами, свині шукали коріннії в землі, а єноти взагалі не схотіли розлучатися з монетами, пестячи їх. Тварини відповідали інстинктивно на позбавлення їжі (півні, ігноруючи монети, зайнялися пошуками зерна, свині шукали коріння в землі, а єнот мив свою здобич у воді, натираючи її пальцями). І навіть винагорода не змусила їх відмовитись від характерної для даних видів тварин харчової поведінки.
Видові особливості проявляються в будь-яких тинах поведінки тварин - від захисної, як у прикладі з ховрахом та змією, до харчової, шлюбної та батьківської.
Видові особливості поведінки. Видові особливості поведінки проявляються підчас реалізації різних иоведінкових стратегій: і репродуктивної, і харчової, і дослідницької, тощо.
Прикладом впливу видової приналежності на шлюбну поведінку є співи птахів. Молоді самці білоголової гороб'ячої вівсянки навчаються співу на прикладі пісень свого батька (мал. 53.2). Якщо ізолювати молодого самця, він не буде співати добре. Але й навчання не контролює цієї ознаки (якості співу) стовідсотково, оскільки птах може навчитися співу лише свого виду. Тобто серед сотень почутих мелодій, він безпомилково розпізнає ті, що властиві для особин його виду, і їм вчиться. Експерименти, у яких молоді самці ироелуховувади записи співів багатьох видів птахів, довели : птах вчиться співам лише свого виду.
Прикладом видових схильностей, зумовлених спадково, є також призовні сигнали самців австралійських польових цвіркунів (океанічного і степового) і реакція на них самок (мал. 53.3). Ці звукові сигнали утворюються при складанні і розкладанні над крил.. Відомо, що такі сигнали істотно різняться у представників різних видів цвіркунів. Самки цвіркунів німі та реагують на сигнал тим, що повзуть у напрямку звуку.
Самки цвіркунів обох видів реагували на сигнали і повзли - кожна у напрямку звуку, який видавав самець її виду.
Учених зацікавило питання: якими будуть уподобання гібридів, тобто особин одержаних від батьків, що належать до різних видів? У природі такого не трапляється, але в лабораторних умовах цвіркунів різних видів вдалося схрестити і одержати особин-гібридів. Виявилося, що для них однаково привабливими були звукові сигнали обох батьківських видів цвіркунів.
Гібриди - дуже важлива модель для вивчення особливостей видової поведінки. Як будуть поводитися птахи близьких видів, поведінка яких має нені відмінності?
Для кожного виду роду Нерозлучники властивий свій власний спосіб будування гнізда. Нерозлучники Фішера відривають довгі стрічки від матеріалу, 3 якого будують гніздо, і приносять ці стрічки в дзьобі, по одній за раз, до місця, де будують гніздо. Натомість персикові нерозлучники переносять декілька стрічок за один раз, засунувши їх між пір'ям на нижній частині спини або хвоста (мал. 53.4<z). Гібриди, одержані в лабораторії від парування самки і самці різних видів, опинилися в конфліктній ситуації! Вони намагалися переносити матеріал для побудови гнізда як у дзьобі, так і засунувши його в пір'я, але робили і те, і інше напрочуд невдало. Впродовж життя їм вдалося навчитися добре переносити стрічки гніздового матеріалу в дзьобі, тобто перемогла стратегія нерозлучників Фішера (мал. 53.46)!
Вивчення звичок водних птахів чапель показує, як видові особливості харчової поведінки дають змогу спорідненим видам існувати разом й уникати жорсткої конкуренції за їжу. Усі види чаплі, які живуть в болотах на півдні Сполучених Штатів Америки, довгоногі та довгошиї, ловлять однакову здобич, проте кожен вид робить це трошки інакше, ніж інші. Саме тому ніхто не перешкоджає іншим жити і живитися.
Луїзіанська чапля танцює на воді, залякує доти нерухому рибу, і коли та починає рухатися, ловить и (мал. 53.5). Американська чапля натомість ловить рибу, коли та пропливає мимо. Помітивши рибу, чапля завмирає, коли риба наближається на близьку відстань, чапля ловить ЇЇ, роблячи різкий рух. В американської білої чаплі є свій спосіб полювання: вона пролітає над водою, видивляючись риб у самої поверхні, і виловлює їх на льоту. Л от чаїїля-зміїшийка - справжній нирець. Вона пливе під водою, розправляючи крила по воді. Тінь від крил, що падає на дно, приваблює риб, і дає змогу зміїшийці краще бачити свою здобич. Вона пірнає під воду і вхонлює рибу. Видові особливості полювання чапель є такою ж невід'ємною частиною характеристик виду, як довга шия і ноги.
Усі ці приклади - підстава для декількох важливих висновків. Кожен вид тварин є унікальним поєднанням особливостей будови і функціонування систем органів, способів розмноження, стратегій і форм поведінки. Вони забезпечують тваринам цього виду якнайвдалі-ше пристосування до умов навколишнього середовища. Кожен вид має свій власний набір вроджених поведінкових реакцій., які він реалізує у своїй поведінці.
Багато навичок та форм поведінки тварини засвоюють у процесі навчання, але й сама схильність до навчання, здатність до засвоєння нової інформації та вміння її використовувати у житті теж є видовою особливістю.
1. Уважно прочитайте текст параграфу. Складіть детальний план параграфу.
2. Проаналізуйте наведені приклади видових особливостей поведінки в самців білоголової гороб'ячої вівсянки, цвіркунів і нерозлучників. Поясніть, які типи поведінкових стратегій вони реалізують.
1. Які причини різноманіття поведінки тварин?
2. Проаналізуйте наведений в тексті приклад з ховрахом, в нірку якого заповзла змія. Чому таку поведінку ховрашків ми вважаємо вродженою? Які особливості поведінки ховраха є видовими?
3. Яке пристосувальне значення мають видові особливості полювання для різних чапель?
4. Які видові особливості поведінки тварин вам знайомі?
5 Як, на вашу, думку в різних видів тварин виникли різні форми поведінки? Відповідь побудуйте у формі роздуму.

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу - географії
Решебники ГДЗ для 7 класу з геометрії


Категория:
2015
| Просмотров: 838 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть