загрузка...
§ 54. Співіснування організмів в угрупованнях - 14 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 14 » § 54. Співіснування організмів в угрупованнях
20:44
§ 54. Співіснування організмів в угрупованнях

Пригадайте, які є взаємовигідні зв'язки між організмами. Які організми відносять до паразитів і сапротрофів? Які екологічні чинники називають антропогенними?
ЯКІ ТИПИ ЗВ'ЯЗКІВ ВИНИКАЮТЬ МІЖ ОРГАНІЗМАМИ? Ви вже
знаєте, що одні види тварин не можуть існувати окремо від інших видів тварин, рослин, грибів, бактерій тощо. Тому тварини в екосистемах пов'язані з іншими організмами різноманітними зв'язками. Кожен вид тварин постійно взаємодіє з особинами свого (внутрішньовидові зв'язки) чи інших (міжвидові зв'язки) видів.
Пригадайте взаємовигідні зв'язки, які виникають між рослинами і шапинковими грибами, між грибом і одноклітинною водорістю чи ціанобактерією в складі лишайнику. Такі взаємовигідні відносини мають назву мутуалізм (від лат. мутулюс - взаємний). Серед тварин також можна навести багато прикладів мутуалізму. Так, рак-самітник поселяє на черепашку актиній, що живляться рештками його їжі. Сам рак-самітник слугує засобом пересування для актинії, а щупальця актиній із жалкими клітинами надійно захищають його від ворогів (мал. 315, 1).
Біля великих риб (ставрид, мурен та інших) можна помітити дуже красивих риб-чистильників (їхня довжина тіла не перевищує 10 см). Трапляються чистильники в теплих водах Індійського і Тихого океанів, зазвичай серед коралових рифів. Вони живляться паразитами, що мешкають на поверхні тіла і в порожнині рота риб-партнерів. Великі риби, помітивши чистильників, розкривають рот і зяброві кришки, відводять убік плавці, намагаючись максимально полегшити їм пошук паразитів на своєму тілі (мал. 315, 2). Вони не заподіюють «санітарові» жодної шкоди, навіть тоді, коли він залазить до них у ротову порожнину. Отже, чистильники отримують від великих риб їжу, позбавляючи їх від докучливих паразитів.
Подібна поведінка характерна і для невеличких птахів: куликів єгипетських бігунків - постійних супутників крокодилів. Вони сміливо залазять у рот цих кровожерливих рептилій і скльовують у них з ясен, зубів і піднебіння рештки їжі та різних паразитів (мал. 315, 3). Крокодили ніколи не чіпають птахів-«санітарів» - така співдружність корисна обом сторонам.
Багато тварин населяють одне місце існування, живляться схожою їжею, займають однакові ділянки, будуючи нори чи гнізда. Тому вони змушені змагатися за ресурси. Між ними виникають зв'язки, що мають назву конкуренція. Найгостріша конкуренція між особинами одного (внутрішньовидова) або близьких {міжвидова) видів, оскільки вони мають однакові або досить подібні екологічні потреби. Тому два види тварин з однаковими екологічними вимогами не можуть тривалий час існувати в одній екосистемі. Так, сірий пацюк витискає чорного, рудий тарган - чорного, сріблястий карась - золотого, довгопалий річковий рак - широкопалого і т.д. Пригадайте такі зв'язки між тваринами, як хижацтво і паразитизм. Хижацтво проявляється, коли один вид тварин живиться особинами інших видів (наприклад, вовки і зайці, жуки сонечка і попелиці). Хижаки виконують у природі важливу роль, обмежуючи надмірне розмноження рослиноїдних тварин, дрібніших хижаків, запобігаючи поширенню серед них різних хвороб.
Взаємозв'язки тварин, коли одні тварини тривалий час живуть за рахунок інших, називають паразитизмом. При цьому паразит використовує організм хазяїна не лише як місце оселення, а й як джерело живлення. До паразитів належать воші, гельмінти тощо.
Є ще такий тип взаємозв'язків між організмами різних видів, за яких один з них використовує організм іншого, його житло, залишки їжі чи продукти життєдіяльності. Він має назву комеисалізм. На відміну від мутуалізму, за коменсалізму один організм (коменсал) отримує користь від співіснування з іншим (хазяїном). Але коменсал ані приносить своєму хазяїну користі, ані завдає шкоди. Прикладом коменсалізму є оселення невеликого краба - пінікси в мантійній порожнині двостулкового молюска гребінця, де він живиться залишками їжі хазяїна (мал. 316, 1). Рептилія гатерія (мал. 316, 2), що мешкає на островах Нової Зеландії, оселяється у гніздах альбатросів та деяких інших морських птахів. Удень, коли птах залишає нору, її займає гатерія. Уночі гатерія залишає нору й виходить на полювання: живиться гатерія переважно комахами та іншими безхребетними тваринами.
ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ВПЛИВАЄ НА УГРУПОВАННЯ ОРГАНІЗМІВ? Ви вже знаєте, що діяльність людини розглядають як окрему групу екологічних чинників - антропогенних. Поява на Землі людини позначилася її впливом на природні угруповання організмів. Цей вплив стає відчутнішим зі зростанням населення Землі та з розвитком промисловості й сільського господарства. У процесі господарської діяльності людина в осушує водойми, розорює під рілля цілинні ділянки степів, забруднює навколишнє середовище хімічними речовинами (мал. 317). Унаслідок цього велика кількість видів рослин і тварин узагалі перестала існувати, а тисячі видів перебувають під загрозою зникнення.
Нині людина нарешті зрозуміла, що збереження і поліпшення природного стану нашої планети неможливе без збереження біорізноманіт-тЯу тобто біологічного різноманіття всіх організмів, які її населяють. Із цією метою багатьох країн світу (серед яких і Україна) приєдналися до Всесвітньої стратегії охорони природи. її теоретичною базою є розуміння того, що стійкість окремих екосистем, а також усієї їх сукупності, визначається їхнім видовим різноманіттям. Отже, що більше видів входить до складу певної екосистеми, то вона стійкіша.
Одним зі складових Всесвітньої стратегії охорони природи є раціональне природокористування. Під цим розуміють використання природних ресурсів у таких обсягах та такими способами, які, з одного боку, якомога повніше забезпечують потреби людського суспільства, а з іншого - не погіршують стан навколишнього природного середовища й не суперечать гармонійним взаємовідносинам людини та природи. Наприклад, людина має використовувати популяції промислових видів тварин, лікарських рослин тощо з огляду на те, аби вони мали змогу відтворювати свою чисельність.
ЩО ТАКЕ ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА? Щоб зберегти різноманіття тварин, рослин і грибів, потрібно не перетворювати природу, а жити з нею в злагоді. Тому важливо розвивати засади екологічної етики. Ті призначення -розробляти й впроваджувати у свідомість людей необхідність моральних взаємовідносин з об'єктами навколишнього природного середовища. Людина має розцінювати збитки, завдані природі, як особисті. Іншими словами, людина має поважати права складових природи, її живих і неживих об'єктів, і бути готовою до обмеження власних прав. Тварини і рослини мають таке саме право на існування, як і сама людина.
Головне завдання екологічної етики - збереження максимальної кількості видів організмів і ділянок дикої природи. При цьому людина має усвідомлювати, що вона від цього може і не отримати безпосередньої користі для свого господарства.
Людина має змінити споживацьке ставлення до природи й набути відповідних моральних переконань. Наприклад, у доісторичні часи людина полювала на тварин виключно для забезпечення власних потреб у їжі. Нині полювання - це переважно спосіб проведення дозвілля, адже їжі вдосталь у магазинах і на ринках. Ще один приклад. Ліс можна розглядати або як джерело лісоматеріалів, які коштують чималих грошей, або як місце для відпочинку.
Кожен вид організмів є необхідним компонентом єдиної глобальної екосистеми нашої планети - біосфери. У природі немає «шкідливих» чи «корисних» видів. Ці поняття визначають роль певного виду тільки відносно людини та ЇЇ господарства. У природних угрупованнях усі види - необхідні компоненти, і вилучення будь-якого виду з екосистеми призводить до порушення взаємозв'язків між видами, а отже, і до порушення рівноваги в екосистемі та можливого її руйнування. Наприклад, улітку нам часто дошкуляють кровосисні комарі й інші комахи. І виникає непереборне бажання знищити їх усіх і водночас. Але ми маємо пам'ятати, що ними живляться ластівки, серпокрильці та багато інших тварин. Личинками комарів живляться мешканці водойм.
Біологічний словничок: коменсалізм, екологічна етика, конку^нція, мутуалізм.
УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ
Між організмами різних видів можуть виникати різні типи співіснування: корисні для всіх (мутуалістинні), корисні для одного і не шкідливі, але й не корисні для іншого (коменсалізм). У разі паразитизму один з організмів (паразит) отримує користь від співіснування з іншим, завдаючи своєму хазяїну шкоди, v Для раціонального природокористування людині необхідно розвивати екологічне мислення, пам'ятати, що всі види - необхідні складові природних угруповань і вилучення будь-якого виду неминуче призведе до порушення природної рівноваги.
Розробляти й впроваджувати у свідомість людей необхідність моральних взаємовідносин з об'єктами навколишнього природного середовища покликана екологічна етика. Екологічне мислення спрямоване на збереження й поліпшення стану навколишнього природного середовища одночасно з максимально можливим забезпеченням людських потреб.
ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ
1. Які форми взаємозв'язків між тваринами склалися у природі? 2. Яка позитивна роль хижаків у природі? 3. Які взаємозв'язки між тваринами мають назву «коменсалізм»? Наведіть приклади. 4. Як господарська діяльність людини впливає на тваринний світ? 5. Яке завдання має вирішувати екологічна етика?
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ
Наведіть приклади різних взаємозв'язків між організмами та з'ясуйте їхнє значення для виживання виду.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ
Чому стабільне існування людського суспільства можливе не в результаті активного перетворення природи, а внаслідок гармонійних взаємовідносин з нею?
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
З допомогою вчителя, використовуючи літературу та інтернет-ресурси, проаналізуйте структуру земельного та лісового фонду України.
Цікаво!
Взаємодопомогу на полюванні надають одне одному медоукажчик і медоїд. Медоукажчик - невеличка пташка, трохи більша за горобця. Медоїд-звір, схожий за зовнішнім виглядом і способом життя на борсука (мал. 318). Улюблена страва медоїда - мед і личинки бджіл. Знайти бджолине гніздо медоїду трапляється не часто. І тут йому на допомогу приходить медоукажчик. Пташка, знайшовши бджолиний вулик, вирушає за помічником. Побачивши медоїда, медоукажчик то зовсім близько підлітає до нього, то сідає на дерево й очікує, поки повільний звір піде слідом за ним. Підвівши медоїда до бджолиного гнізда, пташка терпляче чекає, поки він розриє гніздо і насититься, а потім сама ласує сотами. Виявляється, у шлунку медо-укажчика живуть особливі бактерії, які перетравлюють віск на жирні кислоти, що засвоюються організмом птаха.

Нові підручник за програмою 2015 року 7 клас основи здоров'я
ГДЗ відповіді 7 клас з геометрії


Категория:
2015
| Просмотров: 1240 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть