загрузка...
§ 57.Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § 57.Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища
20:04
§ 57.Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища

Тварини одного виду зазвичай живуть групами. Зв'язки між ними в групі можуть бути тісними чи не дуже, але вони звичайно пов'язані. Окрім цього, тварини одного виду взаємодіють з тваринами всіх інших видів, які живуть поряд, та ще й відчувають на собі вплив чинників зовнішнього середовища. Як саме взаємодіють тварини одного і різних видів між собою? Як вони пристосовуються до дії зовнішній чинників?
Що такс популяція?
Популяція - це група організмів, що належать до одного виду і мешкають в одному географічному регіоні. Популяція може бути дуже маленькою, наприклад, популяція рослин, які нещодавно потрапили на острів, складається лише з декількох особин, а може включати мільйони особин, розповсюджених на великій території, прикладом такої популяції є комахи.
Що таке екосистема, якими є її складові? Середовищем проживання може бути берег ставка, тропічний ліс, ділянка стену тощо. Певна територія є місцем проживання не однієї популяції тварин, рослин або грибів, а місцем співіснування тисяч представників різних популяцій! І ці популяції перебувають у постійній взаємодії. На розмір популяції одного виду впливають представники інших видів. До того ж, абсолютно всі живі істоти зазнають вплив чинників середовища небіологічного походження: перепади температури, онади, посуха, вітри тощо. Сукупність усіх популяцій, що проживають на даній території {біотична складова), разом з небіологічними чинниками (абіотична складова) утворюють екосистему. Вивченням відносин живих організмів між собою та із чинниками середовища займається наука екологія.
Визначити межі екосистеми досить складно. В якості екосистеми можна розглядати і всю планету Земля, і маленький струмок. Навіть маленький листочок є екосистемою! Якщо екосистема знаходиться на землі, вона є наземною, якщо у воді - водною.
Які бувають екосистеми? Найбагатшою екосистемою планети Земля є поверхня Світового океану, яка складає близько 71% усієї поверхні планети. Ця екосистема завтовшки 1,5 см має чи не найважливіше значення для існування океанічних екосистем! У цій мікрондівці на поверхні океану живуть бактерії, гриби, мікроскопічні водорості, найпростіші. Вони є головним джерелом харчування для багатьох видів риб та ракоподібних, чиї яйця та личинки визрівають саме тут. Ця екосистема є дуже вразливою до забруднень нафтою, стічними водами, пестицидами.
Скеля заввишки ЗО метрів здається не дуже придатною для життя, але декілька витривалих видів таки проживають на Ніагарській скелі в Онтаріо, Канада. Клімат тут більше подібний до сухого та холодного клімату арктичної тундри, ніж до вологих лісів помірного кліматичного поясу. Східні білі кедри проростають з тріщин скелі (мал. 57.1). Ці дерева добре пристосовані до таких умов. Вони ростуть дуже повільно, що може бути спричинене нестачею поживних речовин або відсутністю місця для формування великої кореневої системи. Але життя існує не лише на поверхні скелі, але й всередині. Шари скельної породи під самою поверхнею містять водорості, гриби та лишайники. Ці приховані екосистеми можуть жити завдяки тому, що напівпрозорі породи скелі успішно пропускають сонячне світло, необхідне для фотосинтезу!
Цікавим прикладом екосистеми є коралові рифи (мал. 57.2). Мабуть, ніде в світі більше не знайдеш такого розмаїття істот! Уся ця краса створена колоніальними кораловими поліпами і певними видами водоростей. Рифи утворюються на мілководді в тропічних морях, зокрема в Тихому та Індійському океанах. Найбільший у світі кораловий риф, Великий Бар'єрний Риф, тягнеться вдовж узбережжя Австралії на 2300 кілометрів.
Коралові поліпи розмножуються простим поділом, потім видаляють сполуки кальцію та оточують себе чашкоподібним скелетом. З часом поліпи відмирають, і залишається лише скелет, а живі корали знаходяться лише зовні колонії. Остов рифа містить також залишки черепашок молюсків, ракоподібних, голкошкірих. Необхідними для формування рифа є одноклітинні водорості, скільки вони забезпечують живлення поліпів, а також утилізують вуглекислий газ, який ті виділяють, й утворюють з нього вуглекислий кальцій, необхідний поліну для створення скелету. Тобто водорості та корали формують тісні взаємозв'язки, і за відсутності одного з них формування рифу неможливе. Завдяки водоростям коралові рифи мають яскраві кольори - корал без водоростей білий и мертвий. Взагалі, коралові рифи нагадують великі офісні будівлі, крізь які проходить багато візитерів, але є й постійні працівники. Біля коралового рифу завжди можна побачити тисячі видів риб, черепах, вугрів, лобстерів, морських коників тощо. Рифи є дуже вразливими. Для їх формування і росту потрібна тепла вода, що добре пропускає світло, яке необхідне водоростям для фотосинтезу. Всі забруднювачі, які зменшують прозорість води, а також холодні течії є смертоносними для рифів.
Наведені приклади показують необхідність пристосування живих організмів в екосистемах не лише одне до одного, але й до чинників неживої природи, абіотичних факторів середовища.
Абіотичні фактори (чинники неживої природи).
Вологість. Багато тварин, що проживають у місцях з низькою вологістю, пристосовані до нестачі води. Рослиноїдні мешканці пустель зазвичай задовольняються тією водою, яку отримують із їжею. Мешканці пустелі Мохаве (СШЛ) пекарі (мал. 57.3), які схожі на невеличких свинок, поповнюють організм водою, харчуючись кактусами опунціями, які містять багато вологи. А їхні сусіди, крихітні миші, яких називають кишеньковими, не п'ють зовсім і не їдять соковитих рослин. їм достатньо тієї води, що утворюється внаслідок хімічних реакцій в організмі.
Верблюд, якщо є вода, п'є багато. Але він може поповнювати нею організм у той самий спосіб, що й кишенькова миша. У горбах цього «корабля пустелі» накопичується до 40 кг жиру. Коли жир розщеплюється, з кожного його грама утворюється майже один грам води.
Тому не дивно, що верблюд може не пити до 30 діб!
Тварини зберігають воду в організмі, запобігаючи її зайвим втратам. У верблюда, кишенькової миші та безлічі інших мешканців посушливих місць сеча дуже концентрована, кількість води в ній невелика.
У інших мешканців посушливих місць є власні иоведінкові пристосування. Рябчики, горлиці, антилопи здійснюють тривалі міграції в пошуках води. Джейрани в розпал літа раз на три-сім днів вирушають угамовувати спрагу , долаючи 10-15 км.
Температура. Значення цього фактора залежать від географічного положенні! місця, нори року, часу доби. Так, перепади температури протягом року на суходолі можуть сягати 80 °С.
Жодна тварина не виживе, якщо температура її тіла так коливатиметься. Ось чому тварини тією чи іншою мірою здатні до терморегуляції, тобто підтримування температури тіла в певних межах.
Температура тіла визначається кількістю тепла, що надходить до організму ззовні, кількістю тепла, що продукує сам організм, та кількістю тепла, що він віддає в навколишнє середовище. У холоднокровних тварин (риби, амфібії, рептилії) температура тіла залежить, головним чином, від кількості тепла, яке надходить ззовні. У ящірки, яка вибралася з нірки на сонце, усього за 20-25 хвилин температура тіла з 12 °С може підвищитися до 33-37 °С. Теплопродукція холоднокровних тварин підвищується під час руху, і в цей час температура їхнього тіла перевищує температуру навколишнього середовища. Коли тунець швидко пливе, його тіло розігрівається до 37 °С, що на 15 °С вище, ніж температура води.
Теплокровні тварини, ссавці та итахи, регулюють температуру тіла і теплопродукцією, і тепловіддачею, підтримуючи її незмінною. На узбережжі Антарктиди температура повітря сягає -50 °С, а температура тіла пінгвіна постійно дорівнює 41 °С. У теплокровних тварин тепловіддача підсилюється за рахунок випаровування води з поверхні тіла або верхніх дихальних шляхів. У ссавців, які мають потові залози (коні, свині, люди), вода випаровується з усієї поверхні тіла. Ссавці, що густо покриті шерстю, збільшують тепловіддачу за рахунок випаровування води з епітелію ротової порожнини й верхніх дихальних шляхів.
Освітленість. Цей фактор має для тварин менше значення, ніж для рослин. Він допомагає тваринам орієнтуватися в просторі, регулювати процеси життєдіяльності залежно від часу доби та пори року. Жайворонок заводить свою пісню на світанку, а більшість сов стають активними в сутінки - їхнє полювання триває від заходу до сходу сонця.
У нічних хижаків зазвичай великі очі, гострий слух, добре розвинений нюх.
Отже, екосистеми характеризуються великою різноманітністю. Структура екосистем зазнає суттєвого впливу чинників навколишнього середовища і вимагає від тварин пристосувань як у зовнішніх ознаках, так і в роботі органів та поведінці.
1. Поясніть, значення терміна «популяція».
2. Що таке екосистема? Чим вона відрізняється від популяції?
3. Які складові екосистеми?
4. Перелічіть різні пристосування тварин до посухи. Наведіть власні приклади.
5. Як тварини пристосовуються до коливань температури навколишнього середовища?
6. Як деякі тварини пристосовані до нічного життя?
7 Чому в тварин, які живуть в теплому кліматі, більше виступаючих частин тіла, ніж в тих, які мешкають в холодному кліматі? Поміркуйте над цим.
8. Знайдіть в літературі, які ще абіотичні чинники, окрім наведених в параграфі, впливають на тварин.

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу - географії
Решебники ГДЗ для 7 класу з геометрії


Категория:
2015
| Просмотров: 347 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть