загрузка...
§ 62.Екологічна етика. Основи охорони природи - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § 62.Екологічна етика. Основи охорони природи
20:16
§ 62.Екологічна етика. Основи охорони природи

Вам відомо про багаторівневу будову організму тварини: «клітини, з них - Людина взаємодіє з тваринним світом всю історію свого існування. На жаль, не завжди ці відносини є безхмарними. Багато видів тварин знищено в результаті людської діяльності. Проте на даному етапі існування людства все більше людей усвідомлюють необхідність охорони живої природи і тваринного світу зокрема. Які заходи вживають люди для охорони природи? Якими є правила співіснування людини та тварини?
Що такс екологічна етика? Екологічна етика - це поєднання кількох дисциплін, які вивчають взаємодію людини з природними екосистемами. Завданням екологічної етики є розробка правил та моральних норм, яких мають дотримуватися люди, аби звести до найнижчого рівня шкоду для середовища і живих організмів.
Ставлення людини до навколишнього середовища ніколи не зводилося лише до одержання від нього матеріальної користі. Єдність з усіма живими істотами на Землі усвідомлювали навіть ті народи, для яких основним способом добування їжі було полювання. У північноамериканських індіанців існував непорушний звичай - перед полюванням просити вибачення у бізона за те, що його душа буде занапащена. Страшним гріхом вважалося вбивство самки та дитинчати.
Усі світові релігії говорять про співчуття до живих істот, осуджують тих, хто виявляє безглузду жорстокість до тварин чи рослин. Серед тих, у кого боліла душа від думки про страждання, що людина інколи завдає іншим мешканцям нашої планети, багато вчених, філософів, письменників. Наприклад, Піфагор був переконаний, що тому, хто спокійно вбиває тварину, неважко вбити і людину.
Як можна втілити принципи екологічної етики у власне життя?. Принцип, якого має дотримуватися кожна людина у своїх стосунках з іншими мешканцями нашої планети, сформулював прекрасний лікар, учений і філософ Альберт Швейцер: «Коли в нас є вибір, ми повинні намагатися не завдати страждань і шкоди життю будь-якої, нехай найнижчої істоти; зробити ж це - означає взяти на себе провину, якій немає виправдання, і зректися своєї людяності». Захистом тварин від людського свавілля сьогодні займаються багато громадських організацій. Вони об'єднують людей, що прагнуть допомогти тваринам вижити й благополучно існувати навіть за умови їх використання. Міжнародним фондом захисту тварин (мал. 62.і) були розроблені правила оцінювання благополуччя тварин, що отримали назву «П'ять свобод». Це перелік умов, які повинні створити люди для всіх тварин. «П'ять свобод» є такими: свобода від голоду і спраги; свобода від дискомфорту, свобода від болю, каліцтв і хвороб, свобода від страху і Стресу, свобода поводитися природно. Щоб життя свійських тварин відповідало цим свободам, людина має забезпечувати їх їжею і водою у достатній кількості, не наносити шкоди їхньому здоров'ю, надавати допомогу, якщо вони захворіють. Неприпустимими Є будь-яке знущання над тваринами, залякування, цькуванні!. Тварини мають жити в умовах, що відповідають властивому їм способу життя. Диких тварин люди не повинні позбавляти змоги пересуватися, здобувати їжу і воду, обмежуючи місця їхнього природного проживання.
Завдяки роботі громадських організацій у багатьох країнах, а в Європі майже в усіх, прийнято закони про захист тварин. Прийнято «Закон про захист тварин від жорстокого поводження» і в Україні. Він обмежує використання тварин у біологічних і медичних дослідженнях, забороняє використання під час полювання зброї, що завдає тваринам тяжких каліцтв і страждань. Закон прирівнює жорстоке поводження із тваринами та використання їх для проведення так званих боїв (собачих, півнячих тощо) до кримінального злочину. Мірою покарання за це може бути великий штраф або позбавлення волі на строк до двох років.
Законодавче регулювання взаємин між людиною та живим світом є дуже важливим. Але не менш важливим є й те, як поводиться із живими істотами кожен з нас: людина, що наділена розумом і співчуттям, може і зобов'язана дбати про тваринний світ.
Що такс охорона природи? Охорона природи - це особлива сфера діяльності людини, яка має на меті збереження живого світу і створення умов для комфортного життя на Землі не лише людини, а й усіх інших живих істот. В основі такої діяльності лежить розуміння того, що людина є такою ж частиною живого світу, як і всі ніші види рослин і тварин, й усі негативні наслідки, спричинені людською діяльністю в екосистемах, впливають на людину не менше, ніж на всі інші організми.
Людина іноді діє гірше ніж будь-яка тварина, оскільки бере від живого світу більше, ніж може спожити, і цим спричинює руйнування екосистем. Головними у природокористуванні мають стати раціональний підхід до використання ресурсів, збереження життєздатності екосистем, запобігання безглуздому втручанню в їхнє функціонування, прогнозування наслідків того чи іншого втручання в життя екосистем. 
Які завдання стоять перед охороною природи в сучасному світі? Головними напрямками охорони природи в свічі у наді час є:
- зменшення викидів вуглекислого газу задля запобігання подальшого потепління;
- зменшення об'єму промислових та побутових викидів до океанів та зупинення надмірного вилову риби;
- збереження біологічного різноманіття шляхом збереження природних екосистем;
- збереження тропічних лісів, що є «легенями планети»;
- раціональне ведення сільського господарства; перехід від збільшення площі сільгоспугідь до збільшення врожайності вирощуваних культур;
- захист фунтів від ерозії (руйнування родючого шару ґрунту, (мал. 62.2) шляхом збільшення площі зелених насаджень;
- запровадження систем спостереження за станом біологічного різноманіття в регіонах.
Охорона природи - це комплексне завдання, яке слід виконувати на рівні підприємств, населених пунктів, регіонів, держав і глобально - в масштабах усієї планети. Велика робота ведеться під егідою ООН, за ініціативи якої 1972 року створена постійно діюча Програма ООН з довкілля - ЮНЕП (мал. 62.3).
У нашій країні робота, пов'язана з охороною природи, проводиться в кількох напрямках. Насамперед, це обмеження дії антропогенного чинника на середовище проживання тварин. На підприємствах створюють екологічні служби, які контролюють кількість шкідливих викидів у навколишнє середовище. Багато уваги приділяється охороні рослинної складової екосистем. Обмежені й можливості полювання: чітко визначені види, вік, стать тварин, на яких можна полювати, час полювання і території, призначені для цього. В Україні питання охорони навколишнього середовища офіційно перебувають у компетенції Міністерства екології і природних ресурсів, але вони безпосередньо стосуються кожного громадянина. Тому існує низка формальних і неформальних організацій, товариств і рухів охорони довкілля, що дозволяють діяти регіонально і швидше, ніж державні структури.
1. Уважно прочитайте текст параграфа. Обговоріть проблеми етичного поводження з тваринами в родинному колі. Обґрунтуйте необхідність доброго поводження з тваринами.
2. Знайдіть інформацію про природоохоронні організації вашої місцевості. Зв'яжіться з ними та запропонуйте свою допомогу.
3. Оцініть умови утримання ваших (або ваших знайомих) домашніх вихованців. З'ясуйте, чи відповідають вони наведеним в параграфі «П'яти свободам» тварини.
1. Що таке екологічна етика, які її принципи?
2. Що таке охорона природи?
3. Які завдання стоять перед охороною природи в сучасному світі?
4. Ваш друг вирішив завести собаку. Що ви йому порадите?
5. Як ви вважаєте, чи можна утримувати в домі ведмежатко, черепаху, папу-гу?
6. Чому в містах з'являються здичавілі коти і собаки? Як цьому запобігти?

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу - геометрії
Решебники ГДЗ для 7 класу з іноземної мови


Категория:
2015
| Просмотров: 337 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть