загрузка...
§ 66. Атлантичний океан - 21 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 21 » § 66. Атлантичний океан
21:57
§ 66. Атлантичний океан

1. Назви материки, що омиваються Атлантичним океаном.
2. Пригадай, чому Атлантичний океан отримав таку назву?
Географічне положення. Атлантичний океан - другий за величиною після Тихого океану. Його площа - понад 91,0 млн км2. Від Ісландії до Антарктиди, з півночі на південь, він простягнувся більше, ніж на 17 000 км. Із заходу на схід його ширина місцями досягає 7 000 км.
Поблизу узбережжя Євразії і Північної Америки в цьому океані найбільше морів, заток і проток. Натомість, біля Південної Америки й Африки їх мало. У західній частині Атлантики знаходиться відоме Саргасове море, багате на однойменні водорості, які дали назву морю. Це практично єдина океанічна водойма «без берегів», яка знаходиться у відкритому океані і з усіх боків «обмежується» теплими течіями Північною Пасатною, Антильською, Гольфстрім (мал. 369).
Глибоко в суходіл Північної Америки врізається Мексиканська затока. На південь від неї знаходиться Карибське море. Поблизу берегів Африки Атлантичний океан має лише одну велику Гвінейську затоку. Багато морів, заток і проток Атлантичного океану знаходиться в Європі: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське моря, Біскайська, Ботнічна затоки, протоки Ла-Манш, Гібралтарська, Босфор тощо. Найбільш віддаленим від океану є внутрішні моря - Чорне й Азовське. Є в океані і «карликові» моря - Ірландське, Мармурове, що відділяє Середземне море від Чорного.
В Атлантичному океані і його морях знаходиться багато великих і малих островів. Більшість із них розміщено поблизу узбережжя материків, у відкритому океані їх небагато. Найбільшими є Великобританія й Ірландія в Європі, Ньюфаундленд, Куба, Гаїті й Пуерто-Рико в Північній Америці. Немало островів утворюють архіпелаги. Наприклад, Куба, Гаїті, Пуерто-Рико та інші острови входять до складу Великих Антильських островів.
Підпиши на контурній карті моря, затоки, протоки та острови Атлантичного океану.
В океані продовжують з'являтися нові острови. У 1963 р. в Північній Атлантиці на південь від Ісландії народився острів Суртсей. Його народження супроводжувалося громом, блискавками, смерчами і велетенськими стовпами пари. Через рік на острові з'явилися бактерії, через два - перша трава, а потім тут оселилися і птахи (мал. 370). 
Як ти вважаєш, що стало причиною утворення цього острова?
Рельєф дна океану. За середніми глибинами Атлантичний океан є третім після Тихого та Індійського. Майже 80 % його дна лежить на глибині 3000-6000 метрів. Найбільша глибина зафіксована у жолобі Пуерто-Рико - 8 742 метри. Шельф із глибинами до 200 метрів займає лише 8,5 % площі дна океану. Шельфові ділянки є найпоширенішими в північній частині океану поблизу узбережжя Північної Америки і Європи. Натомість біля Південної Америки й Африки вони доволі вузькі. Це тому, що вони колись складали єдине ціле, а згодом розкололися на два материки.
З півночі на південь через усю середню частину океану проходить світла смуга. Це Серединно-Атлантичний хребет. Він простягнувся майже на 17 000 км і має середню ширину 1 000 км.
Знайди на карті максимальну глибину Атлантичного океану і Серединно-Атлантичний хребет. Підпиши їх на контурній карті.
Південна Америка й Африка продовжують рухатися в різні боки. Тому в середній смузі дна океану в земній корі існує велетенський рифт (повздовжній розлом). Лава, що витікає по окремих ділянках рифта, утворила величезний хребет. Якби води не було, ми побачили б тут високі гори з численними вулканами, які постійно вивергають маси лави. Вода ЇЇ охолоджує й утворюються тверді гірські породи. Місцями цей підводний хребет виходить із води у вигляді окремих островів - Вознесіння, Ісландія тощо.
Історія дослідження. Одним з перших європейці почали досліджувати Атлантичний океан. Задовго до нашої ери фінікійці, карфагеняни, греки, римляни вже знали його прибережні прилеглі до Європи, води. Нормани в IX-X ст. добре знали Балтійське море, плавали до Ісландії, Гренландії і Північної Америки. Українці-русини Київської Русі добре освоїли Чорне й Азовське моря, плаваючи на чайках і кораблях до протоки Босфор.
У XV ст. іспанці і португальці почали шукати морський шлях з Європи до Індії й Китаю. Було здійснено багато експедицій Діапіем, Колумбом, Васко да Гамою, Магелланом та іншими мандрівниками. І подорожі значно розширили й поглибили знання про Атлантичний океан.
З XVIII ст. багато країн розпочали систематичні наукові дослідження температури води океану на різних глибинах, швидкості течій, рельєфу дна, органічного світу тощо.
Клімат і води океану. Значна протяжність океану з півночі на південь є причиною того, що він знаходиться майже в усіх кліматичних поясах. Тому t°C води, а відповідно й інші природні особливості океану сильно різняться. Поблизу екватора t°C поверхневого шару води досягає +28, +29°С, а поблизу Антарктиди і Північного Льодовитого океану знижується до - 1,8 °С. Тут плаває крига та велетенські айсберги. Атлантичний океан є «кухнею погоди» для усієї Європи, саме він робить її природні умови комфортними для життя і господарської діяльності людей.
На північ і південь від екватора в тропічних широтах над океаном сформувалися зони високого тиску. Над екватором він є низьким. Тому від тропіків сюди дмуть вітри пасати. На північ і південь від тропіків у помірних широтах вітри нерідко викликають шторми. На північ від екватора влітку й восени утворюються циклони, які можуть перетворюватися на могутні урагани. Найчастіше вони проносяться Мексиканською затокою і Карибським морем (мал. 371).
В Атлантичному океані існує багато теплих і холодних течій, швидкість яких досить значна і дорівнює 2-6 км/год. Це ніби величезні ріки в океані, ширина яких досягає сотні кілометрів. Місця, де проходять, розгалужуються і зливаються потужні течії, приховують багато нерозгаданих таємниць. Погодні умови тут нестійкі, їх важко прогнозувати. Швидкий рух величезних мас води, перемішування холодних і теплих течій викликає різні явища природи - вири, тумани, які стають причиною катастроф. Особливо частими є такі події у районі відомого Бермудського трикутника. Це велика територія Атлантичного океану, яка знаходиться поблизу Північної Америки між узбережжям Флориди і Бермудськими островами.
Атлантичний океан відрізняється від інших океанів планети вищою солоністю води. Найвищою вона є в субтропічному й тропічному кліматичному поясах і досягає в середньому 37,5 %о. У цих поясах випаровуваність перевищує опади. Найнижчою є солоність Атлантичного океану поблизу Антарктиди (33 %о).
Чому солоність води океану біля берегів Антарктиди є найнижчою?
До недавнього часу вважалося, що океан на великих глибинах завжди знаходиться у відносному спокої. Навіть течії мають незначну швидкість. Лише наприкінці 80-х pp. XX ст. поблизу півострова Нова Шотландія (Північна Америка) вчені вперше зареєстрували підводний шторм. Він відбувся на глибині 3 км і підняв з дна океану величезні хмари донних відкладів. Це відкриття примусило вчених переглянути усталені стереотипи щодо океанських глибин Атлантики.
Ще одним з останніх відкриттів в Атлантичному океані є поява велетенських вихорів, які впливають на стан погоди далеко за його межами. У східній частині океану, в районі Азорських островів, було виявлено вихор, який займав площу 360 на 220 км і рухався зі швидкістю 9-10 км/добу.
Ви вже знаєте, що в центральній частині Атлантичного океану на багато тисяч кілометрів простягнувся Серединно-Ат-лантичний хребет. Він досить близько підходить до поверхні і служить серйозною перешкодою руху води. Натикаючись на перешкоду, вода лине вгору, утворюючи на поверхні океану гігантські вири, які можуть бути небезпечними для суден.
Природні ресурси Атлантичного океану представлені органічним світом, корисними копалинами дна, енергією припливів і відпливів, хвиль, різниці температур між поверхневими й глибинними шарами тощо.
За кількістю видів тваринного й рослинного світу Атлантичний океан значно поступається Індійському й Тихому. Причини цього полягають в його молодості та тривалій ізоляції від останніх двох океанів. Крім того, він є холоднішим від них.
В Атлантичному океані існує менше видів органічного світу, але кількість окремих видів риб і тварин є тут більшою, ніж в інших океанах. Причина цього - в значному поширенні мілководних шельфових ділянок та збагачених на кисень холодних течіях. До глибини 100 метрів у прибережній зоні океану ростуть зелені, бурі і червоні водорості. Найбільше вони поширені в помірній і холодній зонах. На всій площі Атлантичного океану до глибини 100 метрів поширені 200 видів одноклітинних водоростей - фітопланктон. По всій товщі води зустрічаються дрібні ракоподібні і молюски - зоопланктон. Вони є кормом для риб, китів тощо (мал. 372).
У помірних і холодних водах водяться тюлені, кити, тріска, оселедці, камбала. Найтаємничішою рибою у світі є європейський річковий вугор. Ця риба з європейських озер, зв'язаних протоками з річками, що впадають у Атлантичний океан, вирушає на нерест аж у Саргасове море. Тисячі кілометрів долає вона річками, озерами, морями й океаном. Досягнувши Саргасового моря, вугри відкладають личинки на глибині 1000 м. Ці личинки мігрують за течією Гольфстріму назад до узбережжя Європи довгих 3 роки.
У теплих водах Атлантичного океану - багато медуз, акул, літаючих риб, морських черепах, кашалотів. Величезних розмірів досягають і кальмари. Торпедоподібне тіло дозволяє цим головоногим молюскам розвивати велику швидкість або вистрибувати з води на велику висоту. М'ясо кальмарів є дуже смачним й поживним.
Природні ресурси органічного світу Атлантичного океану є надзвичайно виснаженими. Особливо це стосується промислових риб, крабів, черепах тощо. Полювання на деякі види тварин взагалі заборонено. Це стосується і знаменитих ламантинів Атлантичного океану, єдиних травоїдних морських ссавців. Ці створіння інколи сягають 5 м у довжину і важать понад тонну. В минулому їх винищували через смачне й поживне м'ясо.
Найбільше промислове значення мають оселедці, тріска, сардини, морський окунь, краби, кальмари, омари, устриці. В багатьох місцях поблизу узбережжя Північної Америки і Європи промислово вирощують рибу, водорості, устриці тощо.
В Атлантичному океані спостерігаються найвищі в світі припливи. В деяких місцях протоки Ла-Манш на узбережжі Європи у Франції вони досягають 15 м. Тут збудовані потужні припливні електростанції.
В якій затоці океану висота припливів найбільша?
У шельфовій зоні Атлантичного океану знайдено великі запаси мінеральних ресурсів. У Північному морі, поблизу Європи, та у Мексиканській затоці видобувається нафта й газ. Відкрито родовища вугілля, сірки, золота, алмазів, залізних руд, фосфоритів та інших корисних копалин.
Атлантичний океан є головною морською транспортною артерією світу. На нього припадає більше половини всіх морських перевезень. Тут знаходяться найбільші порти нашої планети.
Атлантичний океан людина почала вивчати дуже давно, але і сьогодні залишилось чимало наукових загадок.
Рухи Південної Америки й Африку призвели до утворення в середній смузі дна океану велетенського рифту з чисельними вулканами.
Океан знаходиться майже в усіх кліматичних поясах через його значну протяжність з півночі на південь. Це сприяло різно-маїттю природних умов та проявів органічного життя в океані.
Найбільшими багатствами океану є органічний світ, корисні копалини, енергія припливів, відпливів, хвиль, різниці температур між поверхневими й глибинними шарами тощо.
1. Яке місце за площею, солоністю води та біорізноманіттям посідає Атлантичний океан?
2. Які частини океану мають найбільше морів, заток і проток?
3. Схарактеризуйте особливості рельєфу дна океану.
4. Як проходило дослідження Атлантичного океану?
5. В яких кліматичних поясах знаходиться океан?
6. Поясніть, де і чому найчастіше зароджуються над океаном тропічні урагани.
7. Позначте на контурній карті найбільші теплі й холодні течії Атлантики.
8. Поясніть, в яких частинах океану і чому солоність води є найбільшою?
9. Оцініть значення Атлантики для природних умов материків, що його оточують?

Нові підручники 7 клас за програмою 2015 року з музичного мистецтва, німецької мови
Відповіді ГДЗ для 7 класу з іноземної мови, історії України


Категория:
2015
| Просмотров: 473 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть