загрузка...
§ 6. Залежність клімату від надходження енергії Сонця - 19 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 19 » § 6. Залежність клімату від надходження енергії Сонця
15:46
§ 6. Залежність клімату від надходження енергії Сонця

1. Дай визначення понять «погода», «клімат». 
2. Схарактеризуй погоду сьогоднішнього дня та клімат вашої
місцевості. Сонячна радіація та кут падіння сонячних променів. Щодня мільйони людей у всьому світі за допомогою радіо, газет, телебачення намагаються дізнатися про прогноз погоди на сьогодні, завтра чи найближчі дні. В різних частинах планети в один і той же час погода суттєво відрізняється. Різняться і багаторічні її особливості в кожній місцевості - клімат. Але є й основна закономірність: чим ближче до Північного чи Південного полюсів, тим холодніше, а чим ближче до екватора, тим тепліше.
Отже, основним чинником, який визначає кліматичні особливості тієї чи іншої території нашої планети, є кількість сонячного тепла, яка надходить до поверхні Землі.
Чи однакову кількість сонячного тепла одержують різні частини земної поверхні? Поясни, чому?
На полюсах і поблизу них сонячне проміння лише ковзає поверхнею, слабо нагріваючи її. У нас вранці та ввечері також, коли сонце стоїть низько над горизонтом і його промені падають на земну поверхню під малим кутом, майже завжди холодніше. В районі екватора сонячні промені падають під прямим кутом. Тому тут земна поверхня одержує набагато більше тепла, ніж на полюсах. У нас теж удень, коли сонце стоїть високо в небі, як правило тепліше, ніж вранці і ввечері, коли воно низько над горизонтом (мал. 14,15).
За допомогою мал. 14 та 15 поясни, чому сонячні колектори на геліотермильній електростанції не розташовані паралельно до земної поверхні?
Отже, загальна закономірність розподілу сонячного тепла поверхнею наглої планети проста і зрозуміла.
Сонячна радіація та нахил земної вісі. Якщо ви пригадаєте про зміну пори року, викликану нахилом земної осі, то зрозумієте, що і цей чинник впливає на особливості клімату окремих ділянок землі. Ви вже знаєте, що чим далі від екватора, тим день влітку стає довшим, а взимку, навпаки, коротшим. На полюсах сонце взагалі півроку не заходить (полярний день) і півроку не сходить (полярна ніч) над горизонтом.
Отже, зміна пір року в різних частинах землі відбувається по-різному. В областях, обмежених Полярними колами, всього дві пори року - сувора зима і холодне літо. Між Полярними колами й тропіками буває чотири пори року різної протяжності. У нашій місцевості вони майже рівнозначні. У поясі, який розташований між тропіками та ближче до екватора, фактично одна пора року - літо.
Якби на розподіл сонячного тепла на поверхні Землі впливали тільки її куляста форма та нахил земної осі, то з кожним кілометром на південь чи північ від екватора ставало б усе холодніше й холодніше. Але так відбувається не завжди. У процес розподілу тепла втручаються й інші чинники, наприклад, неоднорідність земної поверхні. В одних місцях - це суходіл, в інших - величезні водні простори Світового океану.
Неоднорідність земної поверхні. Альбедо. Ви вже знаєте, що кожна поверхня по-різному вбирає і утримує сонячне тепло. Суходіл швидко нагрівається, але так само швидко й охолоджується. Вода нагрівається повільніше й довше зберігає тепло. Сніг і крига взагалі відбивають майже 90 % усього сонячного тепла (мал. 16). Фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення або світло, називається альбедо (від латинської albus - білий).
Альбедо - це відношення потоку відбитого (розсіяного) поверхнею у всіх напрямках випромінення до потоку випромінення, що надходить (мал. 17).
За допомогою мал. 17 поясни, що таке пряма та розсіяна сонячна радіація.
Значна хмарність утруднює надходження сонячних променів до поверхні Землі, але й не дозволяє цьому теплу швидко випромінюватися, а значить охолоджувати земну поверхню.
Сукупність усіх цих основних чинників, а також дія деяких місцевих факторів призводять до того, що приземний шар атмосфери на кожному материку має свою середню річну температуру. Між екватором та тропіками вона перевищує +25 С, а на півночі Євразії та Північної Америки середня річна температура досягає лише -10 "С.
В Антарктиді та на острові Гренландія вона є ще нижчою.
Пояси високого та низького атмосферного тиску. Тепле й холодне повітря мають різні властивості. Чим теплішим є повітря, тим воно легше, чим холоднішим - тим важче. Отже, тепле повітря є легким, воно піднімається вгору, утворюючи область чи пояс низького тиску. Повітря над екватором постійно прогрівається, адже тут завжди існує великий кут падіння сонячних променів, а отже, тепле повітря піднімається вгору. Тому в районі екватора формується пояс низького тиску, який оперізує Землю. Екваторіальне повітря розтікається на великій висоті на північ і на південь приблизно на відстань до 3000 км. За цей час, охолонувши, воно стає важким і рухається до поверхні Землі. Тому в районі паралелей 30' північної та південної півкуль формуються пояси високого тиску. Такі потоки повітря називають висхідними та низхідними (мал. 18).
Над полюсами завжди дуже холодно, тому повітря тут охолоджується та утворює області високого тиску. Особливо потужна область високого тиску існує над материком Антарктида, що викликане сильним впливом суходолу, вкритого льодяним панциром. У районі Північного полюса область високого тиску дещо зміщена в бік Євразії.
Від областей і поясів високого тиску повітря лине до помірних широт, де переважають західні вітри. На погоду тут сильно впливають циклони та антициклони. Проте ці повітряні вихори не мають чіткого напряму переміщення, вони постійно зміщуються внаслідок обертання Землі.
Де розташовані на Землі пояси високого та низького тиску. Скільки таких поясів?
Розподіл атмосферних опадів на поверхні Землі також є дуже нерівномірним. Головна причина цього явища якраз і криється в особливостях розміщення поясів високого та низького тиску. Так, над екватором повітря насичується вологою та постійно лине вгору, де охолоджується і віддає вологу у вигляді рясних дощів. Досить численними є опади і в інших частинах Землі, де переважають висхідні рухи повітря і низький тиск.
В районі тропіків існує високий тиск і переважають низхідні рухи повітря. Тут повітря при опусканні стискується і нагріваеться, а отже, і віддаляється від стану насичення, тобто стає сухішим. Тому в більшості тропічних районів опадів майже немає. Розподіл опадів залежить і від кількості сонячного тепла, яке одержує поверхня Землі, тобто від географічної широти місцевості. Загальна закономірність тут така: чим менше сонячного тепла, тим менше й опадів. Проте велике значення мають і переміщення великих мас повітря з різною вологістю, а також рельєф місцевості та підстилаюча поверхня.
Г На формування клімату окремих ділянок Землі впливають: загальна кількість сонячної радіації, кут падіння сонячних променів, кількість сонячної радіації, яка поглинається підстилаючою поверхнею, неоднорідність земної поверхні, розподіл поясів атмосферного тиску.
Кількість опадів також залежить від поясів атмосферного тиску та кількості сонячного тепла.
1. Який головний чинник, визначає особливості клімату різних територій Землі.
2. Чому різні частини поверхні Землі одержують різну кількість сонячного тепла?
3. Поясніть, чому найбільше сонячного тепла Земля отримує в районі екватора?
4. Як впливає на кількість сонячного тепла нахил земної осі?
5. Які пори року можна виділити в різних частинах Землі?
6. Чи впливає неоднорідність поверхні Землі на отримання нею сонячного тепла?
7. Поясніть механізм утворення поясів високого й низького тиску повітря.
8. Які наслідки для атмосферної циркуляції має формування поясів високого й низького тиску?
9. Схарактеризуйте загальні закономірності розподілу опадів на нашій планеті.

Відповіді решебники 7 клас з геометрії, іноземної мови, історії України, алгебри
Підручники зя новою програмою 2015 року 7 клас з образотворчого мистецтва, трудового навчання, інформатики, біології


Категория:
2015
| Просмотров: 303 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть