загрузка...
8. Містобудування. Архітектура історичного міста - 12 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 12 » 8. Містобудування. Архітектура історичного міста
18:48
8. Містобудування. Архітектура історичного міста

Ще в стародавньому світі існували правила, за якими планували і забудовували міста. Використовувалось розмежування міста на геометрично правильні квартали, зонування забудови за соціально-майновою ознакою, виокремлення головної вулиці, створення найпростішого водопроводу і каналізації. Так виникло містобудування.
Містобудування - це теорія і практика забудови міст, невні правила їх планування і зведення.
Найактивніший час забудови міст в Європі припадає на епоху Середньовіччя.
За кількістю жителів міста були невеликими; середнє нараховувало 4-6 тис. мешканців. Зовнішній вигляд їх значно відрізнявся від сучасних. Міста були оточені високими стінами (кам'яними або дерев'яними) з баштами і глибокими ровами, заповненими водою, для захисту від врогів. Міські брами зачинялись на ніч. Стіни, що оточували місто, обмежували його територію.
Зі збільшенням кількості мешканців, на обмеженій території ставало тісно. Так почали виникати передмістя, в яких селились переважно ремісники і біднота.
Укріплення старих поселень і побудова нових міст інтенсивно проходило в XII-XV ст.
Ремесело вплинуло на зонування міста: кожен вид ремесла мав своє місце - вулицю, провулок, квартал. Розмір, зовнішній вигляд і місцерозташу-вання будинків свідчили про рівень багатства і соціальну належність.
Розвивались міста - зростало населення. Так виникало друге кільце міських стін і укріплень. Вулиці були вузькими. Будинки будувались у кілька поверхів, причому кожний верхній поверх нависав над нижнім, тому вулиця завжди була напівтемною, навіть у сонячні дні.
Архітектура домів була нескладною й одноманітною. Основні матеріали - дерево, камінь, солома. Виняток становили будинки знаті й багатих купців. Виділялись лише споруди на головному майдані міста: кафедральний собор і ратуша. Це був центр міста і водночас ринкова площа. Вуличного освітлення і тротуарів не було. Вулиці були немощені, тому влітку в спеку було дуже запорошено, а весною і восени - надто брудно.
Давні міста України мало чим відрізнялось від міст Європи. Проте були свої національні традицій містобудівної культури, що сягають корінням Київської Русі. Це - органічне поєднання забудови і ландшафту, який використовували у формуванні поселення.
Україна довгий час була ареною військових сутичок. Нашестя кримських татар, війни Литви і Польщі з Руссю, феодальні міжусобиці залишили відбиток на архітектурі багатьох епох.
Пам'ять про славну давнину зберегли величні і сумні руїни храмів та залишки фортець. Частина з них була перебудована в різні часи у нові міські укріплення. Це фортифікації Кам'янець-Подільського, Острогу, фортеці в Луцьку, Кременці, замок у Хотині, замки-фортеці в Старому Селі, Губкові, Бережанах.
Кріпосний оборонний характер був притаманний і культовим спорудам. Прикладом може бути Покровська церква в с. Сутківці, архітектура якої нагадуїоє міцні кріпосні башти, а маленькі вікна в товстих стінах - бійниці.
З XVI ст. містобудування набуває нових відмшностей. Особливості замку та міста періоду литовського панування, їх планування повторювали риси давньоруських градів.
Це був замок, розташований на пагорбі. У середині замку, укріпленого дерев'яно-земляними конструкціями, були допоміжні будівлі - стайня, кухня, приміщення для челяді. Ззовні замок огороджувався частоколом або острогом (валом із огорожею).
Місто теж було розплановане за давньоруською традицією: вулицями й садибами нещільно, залежно від рельєфу. Будувались і позаміські садиби, які були давніми родовими маєтками. У цей час місто - головне укріплення - було достатньо компактним. Залікові села, що оточували місто, брали участь в його укріпленні та обслуговуванні.
Згодом в українській архітектурі відчувається все більший вплив західноєвропейської художньої культури, особливо з Німеччини, Італії.
Так місто Львів - важливий торговий і культурний центр - приваблював до себе не тільки купців, а й будівельників, живописців, скульпторів і ремісників. Архітектурними пам'ятками Львова, в яких будівельні традиції українських майстрів органічно поєднались із західноєвропейськими, є Успенська церква (XVI ст.), світська архітектура міста - так звана «Чорна Кам'яниця» (кінець XVI ст.), дім купця Корняка (XVI ст.), які нагадують італійські палаццо.
Упродовж багатьох століть люди захоплювались красою Києва, який стоїть на злитті річок Дніпра і Десни, наче струнка вех<а. Він мальовничо розкинувся на семи, як і належить за легендарними канонами, пагорбах і має щодо свого виникнення красиву легенду про братів Кия, Щека і Хо-рива та сестру їхню Либідь. Київ з давніх часів був уславленою столицею окремого князівства. Його укріплення на значному просторі і чудові церкви з зеленими і золотими куполами здавна впадали у вічі мандрівникам і художникам, які бачили місто з-за Дніпра. Серед одноповерхової забудови виділялись собори Лаври, Гори та Подолу.
Місто поступово змінило своє обличчя. У 1837 р. було затверджено план забудови, який визначив характер сучасного Києва, розміщення і напрямок його вулиць, розташування окремих унікальних споруд. Руйнувались старі оборонні вали, засипались яри, прокладались нові вулиці. Досі роз'єднані частини міста почали зливатись в єдине ціле, визначався новий адміністративний центр. Планування, зберігаючи давню схему міста, вводило норми нового часу.
Хоча Київ завжди відзначався великою кількістю рослинності - гаями в урочищах, садами в приватних садибах, все ж у міській зоні почали закладатись громадські декоративні сади. У глибині великих дворів, в розкішних садах височили міські садиби багатих дворян і військових. Часто тут були свої присадибні, іноді домові церкви. Традиція супроводжувати архітектурну забудову зеленими насадженнями перетворила Київ на одне з найзеленіших міст світу.
Виконай малюнок середньовічного замку.
Характерною особливістю середньовічних замків є строгість форм, нічого зайвого. Основою конструкції замка є прості геометричні тіла: піраміди, конуси, циліндри, паралелепіпеди, призми тощо. Замки зазвичай будувались на пагорбах, це були великі споруди, тому щоб передати й підкреслити на малюнку їх велич, лінія обрію обираюсь низьку.
Не забувай під час роботи про законі лінійної й повітряної перспектив.
Малюнок середньовічного замку виконуй у такій послідовності:
1. Обери замок на свій росуд та смак. Роздивись та проаналізуй його конструкцію. З яких геометричних тіл ти 6 його склав. Як елементи замку розташовані відносно одне одного.
2. Визнач пропорційні відносини габаритних розмірів усієї споруді, елементів та між складовими елементами замку.
3. Визнач лінію горизонту. Зверни увагу на композиційне розміщення зображення, знайди його співрозмірність з аркушем паперу.
4. Побудуй замок у кутовому положенні за двома крапками сходу
5. Продумай оточуюче середовище. Намалюй дальній, потім середній плани. Потім детально, виразно промалюй ближній план.
6. Робота може бути виконана в графічній або живописній техніці.
У творчу годину
Намалюй план міста, в якому ти хотів би жити. Сплануй майдани, вулиці, садиби, парки тощо. Що, на твою думку, буде важливим і корисним у містобудуванні?
Спробуй відобразити свої уявлення у роботі.
Тематичний перегляд
Сучасні технології можуть допомогти зрозуміти та проаналізувати форму предметів, споруд, їх конструкцію, особливості побудови. На прикладі середньовічних замків це
добре видно. Використовуй сучасні технології для більш глибокого вивчення предметного та природного світу. Знайди в інтернеті фотографії замків та проаналізуй їх згідно наведених прикладів. Визнач їх конструктивні особливості.

Підручники 7 клас основи здоров'я, інформатика
Відповіді 7 клас алгебра, українська мова


Категория:
2015
| Просмотров: 273 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть