загрузка...
§ 9. Ландшафти материків - 19 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 19 » § 9. Ландшафти материків
15:55
§ 9. Ландшафти материків

1.  Пригадай, що таке географічна оболонка?
2.  Географічна оболонка поділяється на природні зони. Назви природні зони Землі.
Ландшафти материків. Природні умови на земній поверхні закономірно змінюються з географічною широтою. Це було помічено людьми ще в глибоку давнину. Однак довгий час люди не могли правильно пояснити причини цієї важливої закономірності. Чому сонячне тепло нерівномірно надходить на різні ділянки поверхні Землі? Це вдалося зробити лише після того, як було доведено, що Земля має форму кулі, обертається навколо своєї осі та навколо Сонця. В міру розширення знань про природу Землі вчення про світові широтні географічні пояси завоювало загальне визнання.
Ви вже знаєте, що природні комплекси, які широкими смугами простягаються в широтному напрямку і змінюють один одного від екватора до полюсів, називаються географічними поясами (мал. 24). Це екваторіальний, два субекваторіальних, два тропічних, два субтропічних, два помірних, два субполярних (субарктичний і субантарктичний) і два полярних (арктичний і антарктичний). Усі вони різняться між собою кількістю тепла, яке отримує поверхня, переважаючими повітряними масами і пануючими вітрами.
Природні зони. Широтна зональність. Ми вже знаємо, що загальний вигляд природи будь-якої ділянки поверхні суші, характер ґрунтів, рослинності, тваринного світу залежать від кількості тепла і вологи та їх співвідношення.
Різне співвідношення тепла і вологи у межах одного географічного поясу зумовлює його поділ на природні зони. Розміщення природних зон підпорядковане географічній зональності. Вони змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) або від океанів углиб материка (довготна зональність) внаслідок нерівномірного розподілу тепла і вологи.
Спробуй за допомогою карти природних зон світу знайти материки, в межах яких чітко прослідковуеться довготна та широтна зональність.
Широтна географічна зональність найбільш чітко виражена в тих частинах материкових рівнин, де кількість опадів, що випадають поступово, змінюється разом з надходженням тепла з півночі на південь. Так, наприклад, в арктичному і субарктичному поясах кількість опадів і тепла поступово зменшується в напрямку від помірного поясу до полюса. Тому кордони арктичних пустель, тундри, лісотундри і північної тайги витягнуті з заходу на схід на всіх материках. У помірному ж поясі, де панують західні вітри, повітряні течії приносять з океану на материк опади і тепло, кількість їх зменшується з заходу на схід, широтна географічна зональність порушується. На одних і тих же широтах, залежно від віддаленості рівнин материка від океану, що служить джерелом вологи і тепла, зустрічаються і вологі широколистяні ліси, і степи, і пустелі. У тих же місцях, де повітряні течії спрямовані з материка на океан (наприклад, пасати в північно-західній частині Африки і в Південній Америці), тропічні пустелі підходять впритул до океанічного берега (мал. 25).
Великий вплив на зональність мають і гірські ланцюги, що стоять на шляху повітряних течій. При переході через гірські хребти опади випадають на підвітряних схилах гір, а на інший схил хребта приходить сухе повітря. Внаслідок цього Гімалайські гори служать кордоном між вологими тропічними лісами Індії і пустелями Тибету та Центральної Азії, а Анди відокремлюють пустелю Південної Америки Атакаму від тропічних лісів Аргентини і Болівії. У Північній Америці (між 50 і 40' п. ш.) Кордильєри перегороджують шлях повітряним течіям, що несуть вологу з Тихого океану. Тому на схід від гір простягаються пустелі і степи, що поступово змінюються широколистяними, а далі -хвойними лісами. Тому тут широтна зональність перетворюється на меридіональну.
Отже, широтна зональність -це закономірна зміна фізико-географічних процесів, компонентів і комплексів від екватора до полюсів.
Висотною поясністю називається зміна природних зон у горах. Вона також пов'язана з кількістю тепла, але залежить це від висоти над рівнем моря. При підйомі в гори також змінюється клімат, тип ґрунтів, рослинність і тваринний світ. Цікаво, що навіть у жарких країнах у горах можна зустріти ландшафти тундри і, навіть, крижаної пустелі. Але для того, щоб це побачити,
доведеться піднятися високо в гори. Так, у тропічних і екваторіальних зонах Анд Південної Америки і в Гімалаях, ландшафти послідовно змінюються від вологих дощових лісів до альпійських лугів і зони вічних льодовиків і снігів (мал. 26).
Не можна сказати, що висотна поясність повністю повторює широтні географічні зони, адже в горах і на рівнинах багато умов, які не повторюються. Найбільше різноманіття висотних поясів біля екватора, наприклад, в Африці на горі Кіліманджаро, в Південній Америці на схилах Анд.
Після того, як було доведено, що Земля має форму кулі, . обертається навколо своєї осі та рухається навколо Сонця, людям вдалося пояснити причини закономірних змін природних умов залежно від географічної широти.
Широтна зональність -це закономірна зміна фізико-географічних процесів, компонентів і комплексів від екватора до полюсів.
Висотною поясністю називається зміна природних зон у горах, яка також пов'язана зі змінами кількості тепла, що залежать від висоти над рівнем моря.
1.  Назвіть природні зони, які виділяються в межах географічної оболонки Землі.
2.  Чому на материках спостерігається не тільки широтна а й меридіональна зональність?
3. Поясніть, як впливає рельєф на широтну зональність?
4. Чому в горах природні зони змінюються з висотою?
5. В яких гірських системах, і чому саме там, висотна поясність найбільш чітко виражена?
ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ
Коли було складено першу географічну, карту точно визначити неможливо. Але за багато тисяч років до нашої ери первісні люди вже добре знали і вміли орієнтуватися в оточуючому їх середовищі. На корі дерев, піску, шкірах, бивнях мамонта вони зображали місцевість. Ці картографічні зображення вказували на місця стоянок, полювання, маршрути кочівель тощо.
Після того, як в античні часи стародавні греки навчилися виміряти розміри Землі, з'явилася карта світу Клавдія Птолемея, на якій вперше була використана градусна сітка (паралелі і меридіани).
Перші згадки в літературі про земні глобуси належать до III-II століть до н. є. (глобус Архімеда, Кратеса з Пергами тощо). Найдавніший глобус, що дійшов до нашого часу, виготовив у 1492 році німецький географ і мандрівник Мартін Бехайм (1459-1507) (зберігається в Нюрнберзі, Німеччина).
Ера динозаврів почалася 230 мільйонів років тому, коли сучасні материки складали єдине ціле. Клімат був жарким і сухим, і тому великі ділянки суші нагадували пустелю. На вологих низовинах в долинах річок і по узбережжях океанів росли папороті і хвощі, а в лісах -деревоподібні папороті, хвойні і гінкгові дерева. Разом з комахами і жабами в заліснених ділянках суші мешкали численні ящури: рослиноїдні, літаючі, схожі на ящірок, крокодилів і ссавців.
ПІДСУМКОВІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Всього на Землі:
а) 4 материки та 6 частин світу;
б) 6 материків та 6 частин світу; До материків належить:
а) Америка;
б) Азія;
До частин світу належать:
а) Азія;
б) Північна Америка;
в) 5 материків та 6 частин світу;
г) 6 материків та 5 частин світу.
в) Європа;
г) Євразія.
в) Південна Америка;
г) Євразія.
4. Найбільшим за площею океаном є:
а) Індійський;  в) Тихий;
б) Атлантичний;  г) Північний Льодовитий.
5. За змістом географічні карти поділяються на:
а) карти півкуль; в) тематичні або спеціальні
б) середньо-масштабні;  г) карти океанів.
6. Комплексні карти поєднують у собі:
а) різномасштабні карти;
б) різні за територіальним охопленням карти;
в) зміст кількох тематичних карт;
г) плани місцевості.
7. Вік найдавніших на Землі гірських порід не перевищує:
а) 4 млрд років; в) 1 млн років;
б) 590 млн років;  г) 1 млн років.
8. Найдавнішою була наступна ера:
а)протерозойська;  в)архейська;
б)кайнозойська;  г) мезозойська.
9. Яку тривалість має доба:
а)  12 год.; в) 36 год.;
б) 24 год.;  г) 4 год.
10.  За одну годину Земля обертається навколо своєї осі на:
а)  15"; в) 360';
б) 24'; б) 4'.
11.  Осіннє рівнодення буває:
а) 22 жовтня; в) 21 березня;
б) 23 вересня; г) 22 червня.
12.  Товщина океанічної земної кори складає:
а) 35-70 км; в) 5-15 км;
б) понад 100 км; г) до 5 км.
13.  Теорію дрейфу материків висунув:
а) Д. Лівінгстон;  в) Ф. Дрейк;
б) А. Вегенер; г) Ф Беллінсгаузен.
14.  Площа якого океану зменшиться у майбутньому:
а) Індійського; в) Тихого;
б) Атлантичного; г) Північний Льодовитий.
15.  До країн, де землетруси відбуваються щодня, належать:
а) Великобританія;  в) Японія;
б) Австралія;  г) Китай.
16.  Форма рельєфу, яка утворилася внаслідок опускання земної поверхні між двома розломами, називається:
а) горст;  в) яр;
б) грабен; г) хребет.
17.  До зовнішніх сил, що формують рельєф, належать:
а) рух літосферних плит;  в) робота вітру;
б) тиск магми; г) дія льодовиків.
18.  Основним чинником, який визначає кліматичні особливості тієї чи іншої території Землі, є:
а) теплі Й холодні течії;
б) пояси високого й низького тиску;
в) кількість сонячного тепла, яка надходить до її поверхні;
г) панівні вітри.
19.  Пояси низького тиску сформувалися над:
а) екватором;  в) тропіками;
б) полюсами;  г) помірними широтами.
20.  Головною закономірністю загальної циркуляції атмосфери є рух повітряних мас:
а) Із суходолу в океани;
б) від поверхні Землі вгору;
в) від поясів високого тиску до поясів низького тиску;
г) з океану на суходол.
1. Поясніть причини руху літосферних плит.
2. Поясніть, в якому напрямку дмуть пасати і чому?
3. Назвіть основні кліматичні пояси та покажіть їх на карті. Схарактеризуйте особливості клімату кожного з них.
4. Як змінюється клімат та природа в горах?
5. Що таке природна зона? Назвіть природні зони в напрямку від екватора до Північного полюса.
ПРОВОДИМО НАУКОВИЙ ТВОРЧИЙ ПОШУК
Дослідження на тему: «Ландшафти в минулому й тепер». Завдання. Проаналізуйте Ілюстрації та зробіть відповідні висновки щодо змін ландшафтів під впливом господарської діяльності людини.
І Група, Проаналізуйте зображення на малюнку 27 та поясніть, чим відрізняються ці ландшафти. Хто і як їх створив? Поясніть, чому людина змінює природу?
ІІ Група. Проаналізуйте зображення на малюнку 28 та поясніть, чим відрізняються ці ландшафти. Хто і як їх створив? Чи можливо зробити антропогенний ландшафт кар'єру більш привабливим?
ІІІ Група. Проаналізуйте зображення на малюнку 29. Як впливає на фізичне та психічне здоров'я людини середовище, зображене на цих малюнках? Чи завжди вплив людини на природу є позитивним?
Зробіть загальні висновки, запишіть їх в зошит.
ВИКОРИСТОВУЄМО ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ
За допомогою додаткових джерел географічних знань підготуйте наступні повідомлення:
- Природні ландшафти Африки.
- Антропогенні ландшафти Африки. Позитивний і негативний вплив людини на оточуюче природне середовище.

Відповіді решебники 7 клас з геометрії, іноземної мови, історії України, алгебри
Підручники зя новою програмою 2015 року 7 клас з образотворчого мистецтва, трудового навчання, інформатики, біології


Категория:
2015
| Просмотров: 425 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть