загрузка...
§ 9. Роль спілкування в житті - 1 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 1 » § 9. Роль спілкування в житті
12:44
§ 9. Роль спілкування в житті

Поміркуй! Як же стародавнім єгиптянам вдавалося виконувати таку важку, навіть за теперішніми мірками, роботу?
Придивіться до мурашок. Як такі маленькі комахи будують величезні мурашники для своїх колоній? Секрет у правильному розподілі праці, злагодженості та взаєморозумінні. На вихідних проведіть
експеримент. Знайдіть мурашник і киньте біля нього невеличкі шматочки печива. Поспостерігайте за тим, як маленькі трудівники згрупуються і принесуть усі крихти до мурашника. Як би вчинили у такій ситуації люди? Швидше за все, кожен відірвав би собі стільки печива, скільки може донести. Маленькі шматочки розійшлися б по багатьох домівках. Але біда в тому, що крихітна частинка печива не врятує від голоду. А ось мурахи, збираючи шматочок за шматочком різні ласощі, зможуть зі своїми запасами спокійно пережити голодні часи. Різниця між людьми і комахами справді велика. Хоча це не доводить, що людина гірша. Пригадай історію розвитку людства. За багато тисяч років населення Землі збільшилося до 7 мільярдів осіб. Незважаючи на війни і повстання, люди не винищили один одного і не знищили планету, а досягли найбільшого розвитку серед усіх живих мешканців Землі. У мурашок інстинкт злагодженої роботи закладений з народження. Натомість люди до усвідомлення необхідності взаємодопомоги і взаєморозуміння дійшли самостійно.
Назви правила співжиття в колективі.
Доберіть синоніми до слова "людяний". Прочитай вірш.
Стояла собі хатка Стояла собі хатка —
Дірявий чобіток. А в ній жила бабуся, Що мала сто діток.
Така була сімеєчка, Сімеєчка мала! Ніяк із нею впоратись Бабуся не могла.
Пішла бабуся на город По моркву й буряки,
Пішла вона до пекаря
По хліб та пиріжки.
А сто дітей — не ледарі Пішли збирати хмиз. Усі взяли по гілочці, Й набрали цілий віз!
Води взяли по крапельці
І повний казанок! І наварили борщику Бабуся й сто діток
А потім сто цеглинок Вони принесли вмить. І склали з них будинок, І стали в ньому жить.
А потім сто зернинок Поклали в землю в ряд. І виросли з них квіти, І став квітучий сад!
Якби ж ота бабуся Не мала сто діток, Була б І досі хатка — Дірявий чобіток!
Наталя Забіла
Про кого йдеться у вірші Наталі Забілої? Яка хатка була в бабусі? Скільки дітей було у неї?
Чи легко було бабусі впоратися зі стількома дітьми? Якими були діти?
Завдяки чому хатка-дірявий чобіток стала чудовим будиночком?
Як ти вважаєш, завдяки чому бабусі вдалося подолати труднощі?
Жили на одному подвір'ї кішка з собакою. Та так недружно, що просто біда. Кожного дня на подвір'ї бійка. Якось вони так покусали один одного, що не могли ходити. Сидять поруч на ґанку і плачуть.
— Гей, вояки! — прокаркала ворона із сусідньої берези. — Через що билися хоч?
— Та я!.. Та вона!.. Вона мене!.. Я до неї!.. — навперебій закричали кішка з собакою.
— Агов! Говоріть по черзі. Спочатку собака.
—  Іду я по стежці, дивлюсь, а на ґанку кішка сидить. Мирна така, на сонечку гріється. Вирішила я привітатися. Підходжу, хвостом виляю, а вона раптом як схопиться, як дасть мені пазуристою лапою по морді! Ну, тут я і скипіла... Та за що вона мене?
— А за те, що ти котячої мови не знаєш. Це по-собачому виляння хвостом означає: «Доброго дня!». А у кішок це означає: «Я дуже розлютилася, зараз стрибну!». Ось кішка і почала захищатися від злої собаки.
—  Та в тому-то й річ, що я не зла була! Я підходжу, лапу піднімаю: «Давай дружити!».
— А по-котячому це означає: «Йди звідси, а то вдарю!». Кішка вирішила, що ти її проганяєш.
Задумалася собака, а кішка каже:
— Сиджу я на ґанку, на сонечку гріюся. Так мені добре, що я очі прикрила і муркочу від задоволення. Раптом просто над головою собака як загавкає! Я на дерево злетіла, собака внизу стрибає, і так мені прикро стало! За що вона на мене напала?
Жили на одному подвір'ї кішка з собакою. Та так недружно, що просто біда. Кожного дня на подвір'ї бійка. Якось вони так покусали один одного, що не могли ходити. Сидять поруч на ґанку і плачуть.
— Гей, вояки! — прокаркала ворона із сусідньої берези. — Через що билися хоч?
— Та я!.. Та вона!.. Вона мене!.. Я до неї!.. — навперебій закричали кішка з собакою.
— Агов! Говоріть по черзі. Спочатку собака.
— Іду я по стежці, дивлюсь, а на ґанку кішка сидить. Мирна така, на сонечку гріється. Вирішила я привітатися. Підходжу, хвостом виляю, а вона раптом як схопиться, як дасть мені пазуристою лапою по морді! Ну, тут я і скипіла... Та за що вона мене?
— А за те, що ти котячої мови не знаєш. Це по-собачому виляння хвостом означає: «Доброго дня!». А у кішок це означає: «Я дуже розлютилася, зараз стрибну!». Ось кішка і почала захищатися від злої собаки.
— Та в тому-то й річ, що я не зла була! Я підходжу, лапу піднімаю: «Давай дружити!».
— А по-котячому це означає: «Йди звідси, а то вдарю!». Кішка вирішила, що ти її проганяєш.
Задумалася собака, а кішка каже:
— Сиджу я на ґанку, на сонечку гріюся. Так мені добре, що я очі прикрила і муркочу від задоволення. Раптом просто над головою собака як загавкає! Я на дерево злетіла, собака внизу стрибає, і так мені прикро стало! За що вона на мене напала?
—  А це тому, що ти собачої мови не знаєш! Кішка муркоче, коли задоволена. Але це бурчання схоже на неголосне гарчання. Воно по-собачому означає: «Я на тебе серджуся!». Ось собака і стала проганяти сердиту кішку. Ні, друзі, доведеться мені у вас попрацювати перекладачем з котячої мови на собачу і навпаки.
Усі троє замовчали.
— Вороно, — раптом запитала кішка, — а звідки ти стільки мов знаєш?
— Я давно тут живу, — відповіла ворона, — ваших прабабусь і прадідусів пам'ятаю. А ще допитлива я дуже. Все хочу знати, чому звірі такі різні. А як це можна дізнатися, якщо не розумієш звіриних мов? Ось і навчилася.
Як пов'язаний сюжет байки з темою уроку? Хто головні персонажі байки? Чому вони сварилися? Як вороні вдалося примирити кішку і собаку? Яку пораду ти б дав героям цієї байки?
Прочитай прислів'я. Поясни, як ти розумієш їх зміст.
Згода будує, а незгода руйнує.
Хто згоди хоче, той згоду має.
Підсумуй свої знання
Тільки працюючи разом, допомагаючи та підтримуючи один одного, можна досягти успіху.
Перевір себе
1.  Назви якості, які допомагають об'єднанню людей. А які заважають?
2.  Чому спільна робота не завжди приносить бажаний результат?
3.  Яку роль у житті людей відіграє спілкування?
4.  Поясни значення вислову:
Щоб здивуватися, потрібна мить, а щоб зробити дивовижну річ, потрібні роки терпіння і наполегливої праці.


Категория:
2015
| Просмотров: 374 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть