загрузка...
Біологія 6 клас. Урок 49. Покритонасінні, або квіткові. Практична робота 3 - 5 Марта 2015
Главная » 2015 » Март » 5 » Біологія 6 клас. Урок 49. Покритонасінні, або квіткові. Практична робота 3
19:32
Біологія 6 клас. Урок 49. Покритонасінні, або квіткові. Практична робота 3

Мета: Біологія 6 клас. Покритонасінні, або квіткові
- визначити й узагальнити знання учнів про основні особливості будови, біології І розповсюдження покритонасінних рослин як найбільш ви-сокоорганізованоі і панівно! групи рослин на Землі; на основі визначення та узагальнення знань про будову, біологію та ускладнення організації покритонасінних рослин порівняти з мохами, плаунами, папоротями та ' голонасінними рослинами;
- на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів і розуміння процесу поступового розвитку рослин на Землі від простих форм до ви-сокоорганізованих і високоадвптованих до життя на суші; значення цих знань для вивчення біології рослин, їх практичного використання, збереження та охорони;
- продовжити формування умінь і навічок учнів працювати з натуральними об'єктами, виконувати практичну роботу, порівнювати, встановлювати риси подібності й відмінності між фупами рослин, робити відповідні висновки, пояснювати більш високу організацію покритонасінних;
-виховувати розуміння значущості рослин, прагнення охороняги й берегти їх та естетичне сприйняття природи.

предыдущий урок  
конспекты уроков
  следующий урок
 

Методи та методичні прийоми: Інформаційно-рецептинниЙ, репродуктивний, практичний. Тип уроку: комбінований урок.
Няочнігті, ті облялмлинл: жипі, фікгопдпі nfto гкрбпрні зряліш різних видів мохів, папоротей, голонасінних 1 покритонасінних рослин, квітучі кімнатні рослини, моделі квіток, муляисі плодів, таблиці «Будова квіткової рослини*. «Мохи». «Папороть щитник чоловічий», «Сосна звичайна*, картини, таблиці, комп'ютерні зображення покритонасінних представників одно- І дводольних рослин, діафільм «Різноманітність квіткових рослин 1 місць їхнього зростання*, комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних лнань і чуттєвого досвіду учнів.
А. Бесіда за запитаннями: 
1. Назвіть представників юли насінних. 2. Де вони зростають? З. Охарактеризуйте будову вегетативних органів сосни за планом: а) коренева система; б) стовбур; в) листки. 4. Яку будову мають чоловічі й жіночі шишки сосни? 5. На яких пагопах вони розташовані? 6. Які особливості запилення у сосни? 7. Як відбувається запліднення у сосни? 8. Який термін розвитку насінини сосни? 9. Яку будову має насінина сосни? Із чого вона складається? 10. Як сосна розповсюджує свое насіння? 11. Яке значення мають голонасінні у природі й житті людини? 12. Порівняйте особливості будови І процесів життєдіяльності голонасінних рослин і папоротей. 13. Які переваги мають голонасінні вад папоротями?
Б. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запилення і запліднення сосни.
А злиття спермія з яйцеклітиною
Б потрапляння пилкопого зерна на луски жіночої шишки
В дозрівання насінини
Г розсування лусок жіночих шишок
Д формування зародка із зиготи 
Е   проростання пилкового дернд й утворення пилкової трубки Ж утворення зиготи
В. Розв'язання біологічних задач.
1. Голонасінні рослини, на відміну від мохів і папоротей, серед яких трапляються І водні мешканні, вважають рослинами суходолу. Які особливості їхньої будови 1 житті-дія.-тікиті підтперджувггь цю думку?
2.  Голонасінні в Україні представлені переважно вічнозеленими рослинами, за винятком модрини, яка восени, як і всі наші листопадні рослини, скидас спої голки. Короні вічнозелених голонасінних рослин, як і будь-яких Інших, не можуть поглинати взимку холодку воду із замерзлого ґрунту. Як голонасінні переживають зимову «засуху» 
Г. Перевірка сенканів.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми вже переконалися, наскільки різноманітний світ рослин. Це і різні водорості, життя яких тісно ііон'язане І водою. Вони пристосувалися до життя як біля берега, так і в товщі води, ші великих глибинах, куди майже пе пропикас сонячне світло. Це і непримітні мохи, які м'якою ковдрою вкривають землю або поверхню боліт. Це І яскраво-зелспі, трав'янисті нащадки колись велетенських плаунів, хвощів і папоротей, і більш нам відомі голонасінні красені ялини, сосни, модрини... Але не нони в наш час с володарями «царства* рослин. Панівною групою на нашій планеті стали Інші рослини. Які? На це питання ми зможемо відповісти, коли ознайомимося ще з одним відділом рослин. Здогадалися яким?
Завдання уроку.
1.  Встановити характерні ознаки покритонасінних рослин.
2.  З'ясувати, на які дві групи поділяють покритонасінні рослини.
3.  Визначити характерні ознаки цих груп.
III. Вивчення нового матеріалу.
1.    Різноманітність покритонасінних рослин, розповсюдження їх на всіх континентах земної кулі, в усіх кліматичних зонах І різноманітних екологічних умовах - розповідь, демонстрація живих об'єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, комп'ютерних зображень представників відділу з різних місць зростання, фрагмента діафільму. Постановка проблеми: що дало змогу покритонасінним рос шімм . ми панівною групою у рослинному світі на Землі?
2. Особливості будови добре розвинених вегетативних органів, удосконалення тканин, що забезпечують пересування поживних речовин, різноманітність життсних форм рослин і їх адаптації до різноманітних умов [снуваний, плинність квітки, подвІйноі'О запліднений, утворений нигіння та плодів, особливості будови насінини та плода.
А. Бесіда, демонстрація живих об'єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, електронних зображень представників покритонасінних рослин. Запитання для бесіди: 1. Які вегетативні органи мають покритонасінні рослини? 2. Які тканини утворюють ці органи? 3. Які провідні тканини сприяють пересуванню поживних речовин по рослині? 4. Які життєві форми покритонасінних рослин ним відомі? Наведіть приклади. 5. Які генеративні органи утворюють покритонасінні? й. ІЦо таке квітка? Назвіть В головні чистини. 7. Як у покритонасінних відбуваються процеси запилення? 8. Що утворюються під час подвійного запліднення? 9. Яку будову нас плід і насінина покритонасінних? 10. Які переваги мають покритонасінні рослини над голонасінними?
Б. Робота з таблицею «Порівняльна характеристика насінних рослин».

 

3.  Підбиття підсумків розв'язування проблеми, формування висновків разом з учнями:
-  покритонасінні, або квіткові, рослини - одна з груп ви-|  щих рослин, що розмножуються насінням;
-  вегетативні органи покритонасінних досягли найбільшої : складності та різноманітності, їм властиві високі адаптації до :  різних умов існування;
-  локрнтонясіпиим властиве удосканалення будови тканин;
-  у покритонасінних вперше з'являється квітка, що лабез-|  печус статеве розмноження;
-  насінні зачатки покритонш'іиних розташовано закрито всередині зав'язі квітки, що захищас їх від несприятливих умон;
-  після запилення і запліднення з квітки утворюється плід |  І насіння - пристосування до розповсюдження рослин.
4.  Класифікація покритонасінних, под]/: на Однодольні та Дводольні рослини, сукупність ознак, за якими відбувається
: поділ, найголовніша ознака, за якою встановлюють принд : лежність до однодольних чи дводольних рослин розповідь з : елементами бесіди, демонстрація мнл. 181 (с. 168), жипих | об'єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп'ютерних зображень представників однодольних і дводольних рослин.
IV.  Закріплення матеріалу, вивченою на уроці.
А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть характерні ознаки покритонасінних, або квіткових, рослин. 2. За якими озна-: ками покритонасінні поділяють на однодольні та дводольні J рослини? 3. Чи можна тільки зи аовнішними ознаками визначити приналежність рослини до тієї чи іншої групи? І. Яка ознака є найголоанішою при визначенні приналежності квіткової рослини до однодольних чи дводольних?
Б. Робота я тестовими завданнями на с. 169 підручника.
V.   Узагальнення   і   систематизація   знань.   Викоптиш учнями практичної роботи «Порівняння будови мохів, папо-
:  ротей і покритонасінних (квіткових) рослин». Робота викону-: еться за Інструктивною карткою підручника.
I.  Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
II.  Виконання учнями роботи, заповнення таблиці.
III.  Підбиття підсумків викопаної практичної роботи, обговорения варіантів висновків роботи.
VI.  Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII.  Рефлексія. 
Біологія 6 клас. Покритонасінні, або квіткові
VIII.  Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 45. підготувати відповіді иа запитання на с. 170, доповіді й міні-презентації про сільськогосподарські рослини (за вибором учителя), повторити §38.
Примітка. Для вивчення теми "Сільськогосподарські рослини" можна використати групову форму роботи иа уроці. Учні об'єднуються В групи (иа роасуд учителя): 1 група - зернові культури (ишсшіцн, жито, ячмінь, кукурудза); II група Бобові (горох, квасоля, соя): 111 група - овочеві (капуста, морква, картопля, помідори); IV група - плодові (яблуня, черешне, слина, абрниог); V група ягідні (смородина, малина, аГрус. суниці)- Кожна група одержує завдання: використовуючи текст підручника і додаткові джерела знань, підготувати короткі повідомлення, міні презентація за планом: 1. Загальна нарактеристкка представнниів групи, 2. Господарське значення окремих представників групи (за вибором самих учнів або аа порадою вчителя).


Категория:
поурочные конспекты уроков
| Просмотров: 2822 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть