загрузка...
Діалектні слова - 23 Августа 2014
Главная » 2014 » Август » 23 » Діалектні слова
17:12
Діалектні слова

Запалі 'ятайлю!
Мова, характерна для певної місцевості, називається діалектолі. або говоролі.
В українській мові розрізняють три діалекти: північний, або поліський, і два південних — південно-східний і південно-західний.
Межа між північним і південним діалектами проходить по лінії Володимир-Волинськнй — Луцьк — Рівне — Новоград-Волннський — Житомир — Фастів — Переяслав-Хмельницький — Пирятин — Конотоп.
Межа між південно-західним і південно-східним діалектами проходить по лінії Фастів — Ставище — Тальне — Первомайськ — Роздільна.
1. Прочитайте текст. Випишіть власні назви.
Якшо рушите в подорож по Україні. — чи то від Бугу на заході до Сіверського Дінця на сході, чи то від Прип'яті на півночі до Чорного й Азовського морів на півдні. — обов'язково помітите, як відрізняється місцева українська мова від загальновживаної, літературної.
Кажемо звичайно приїхав автобусом, але на Закарпатті скажуть прийшов автобусом. На Полтавщині. Черкащині чуємо назву відомого птаха чорногуз, або лелека, на Вінниччині. Хмельниччині — чорногуз. або ббцюн. на Рівненщині. Волині — бусел, бусень. на Чернігівщині — гайстер. у Чернівецькій області — бузьок, бусько.
2. Підготуйте усний переказ тексту.
Запам'ятаймо!
Слова, що характерні для місцевих діалектів, називаються діалектними.
Наприклад, поряд із загальновживаним словом картопля побутують діалектні назви: мандибурка, крумті, бульба, ріпа.
Розгляньте карту України. Знайдіть на ній згадані в попередній вправі території.
1.  Прочитайте той самий уривок народної казки, яка побутує в різних діалектах. За потреби використовуйте довідку.
Зібралися в лісі біля вогнища на ралу всі дванадцять місяців. І запросив наймолодший брат Березень найстаршого приїхати до нього в гості. Почав питати Грудень у Травня, на чому краше до Березня їхати. Травень подумав і сказав так: -Краше взяти і сани, і віз. бо може трапитися всяке». Грудень так і зробив. Побачив Березень, що Грудень їде возом, і напустив на нього таку заметіль, що їхати стало неможливо...
Зійшлися в лісі біля ватри всі місяці докупи — дванадцять їх там — і там сой радили. І запросив Марець Грудня на гостину, жебн до нього приїхав. .Ллє Грудень ся порадив Мая. як до Мария на гостину приїхати. Май го порадив так: -Берн сани і віз. боіначебн-с до нього не доїхав». І він взяв і їде до Мария на гостину. Як ввидів Марець. же їде Грудень до нього возом, то так 'го пустив завірюху, што мусив стати...
Довідка: сой — собі; жеби — щоб: го — його: ввндітн — побачити; же — що.
2.  Зробп'ьвисновокпрорізнииюуривків.якінаписаніукраїнськоюмовою.
Прочитайте різні назви частини хлібини. Випишіть назви, характерні для діалекту вашої місцевості.
Кусок, кусень, шмат, шматок, окраєць, цілушка. скиба, скибка, кавалок, дараба. кусман, окрай. челюстка. горбушка, шкуринка, крумка.
1.  Прочитайте текст.
Серед творів Степана Руданського. вихідця з Поділля, є небилиці, ліричні пісні, гуморески. Усі свої поетичні твори письменник називав співомовками. Саме під такою назвою 1880 року родина Косачів (Олена Пчілка. П. Косач. Леся Украинка) видала маленьку книжечку ліричних і гумористичних творів невідомого поета С. Руданського.
Співомовки С. Руданського — це художньо опрацьовані усні народні анекдоти, розповіді про побутові комічні ситуації. У співомовках чуємо живу, народну розмову з її діалектними, просторічними словами.
2.  До якої лексики належать виділені слова? Поясніть їх значення.
3. Прочитайте уривок із співомовки С. Рудамського. Випишіть діалектні слова. До я кого діалекту, ма вашу думку, вони належать?
Що он ти робив. Іване. -Став ного питати. — Якби тобі довелося Таке поле мати?..»
-А що ж. пане, я орав би. Хлібом засівав би Та ходив би до Адесу. Сіль і гроші мав би...»
Там би в мене стояв палац. Там підряд крамнині. Там перекупки з булками. А тут дві різниці...
Отоді приходь. Іване.
В менебалюватн!..»
«Ет. спасибі. — Іван каже, —
Лучче будем спати!..»
«А що я — не так робив би, — Пан почав казати. — Я казав би на сім полі Місто збудувати...
4. Доберіть до виписаних діалектних слів загальновживані відповідники. Складіть і запишіть із цими відповідниками по одному реченню.
Спишіть текст. Підкресліть діалектні слова.
Дідо пас худобу на полонинах. А коли фронт туї стояв, німці з мадярами забирали маржину. а він не давав, бо то була не ного худоба. а людська. Дід весь день пробув у холодній воді, аж увечері знайшла його вуйна Марія (За С. Пушиком).
Доберіть до загальновживаних слів (перший рядок) відповідні діа лектні (другий рядок). Запишіть їх парами.
1. Хазяїн, картопля, квітка, хлібина, розмова.
2. Чічка. ґазда, бараболя, гомон, буханка.

Групи слів за вживанням. Загальновживані та стилістично забарвлені слова


Категория:
2014
| Просмотров: 1390 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть