загрузка...
Ірина Жиленко - 9 Сентября 2014
Главная » 2014 » Сентябрь » 9 » Ірина Жиленко
11:46
Ірина Жиленко

Ірин а Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в Києві. У той рік почалася Велика Вітчизняна війна, але вона П не пам'ятає — була надто маленька. Перше, про що яскраво згадує, — повоєнний квартал неподалік від Ботанічного саду, затишок старих київський дворів, мансарди й дерев'яні веранди.
Іринка змалку росла без батька, виховували и мама та дідусь із бабусею. У повоєнний час не розкошували: одна сукенка сіренького, практичного кольору, «бурки» на ноги — ось і все вбрання. Але поетеса пригадує куплені бабусею на базарі ядучо-малинові стрічки, у яких дівчинка здавалася собі «королевою з кіно». Перші вірші Іринка почала писати у вісім років. На зріст маленька: у сьомому класі була схожа на четвертокласницю, але в дитячих іграх нічим не поступалася хлопцям.
Після закінчення школи І. Жиленко навчалася в Київському університеті імені Тараса Шевченка, працювала в редакціях газет і журналів.
Зі спогадів Ірини Жиленко
По пальцях можна перерахувати наші кольорові враження. Адже навіть кіно було чорно-білим. Так, кольорів було замало. Але ж... золоті кульбабки і лілові бузки Ботанічного саду, багряні жоржини палісадів і синє київське небо. А китайські ліхтарики? А кульки і паперові квіти? Як цікаво було жити!
Доволі часто доводиться мені повторювати: «Мене любили». Так, у дитинстві я постійно відчувала на собі людську доброту. Це тому, — гадала я тоді, — що всі люди добрі. Тепер же підозрюю, що немалу роль у ставленні людей до мене зіграла і я сама. Була я весела, послужлива, чемна, не лізла за словом у кишеню. Дивилась на людей довірливо, мовби казала: «Я знаю, ти хороший». Люди це відчували і справді були «хороші».
...Коли до зали ввійшов... дід» страшний» з білою бородою» з торбою і палицею — скоїлась веремія. Крик» плач» дітлашня тікає» ховається, кличе мам. Я — не злякалась, одна-єдина. Дід підійшов до мене і сказав: «От молодець! За те, що не плачеш, — на тобі подарунок!» І рев одразу вщух — що таке «подарунок», ми вже знали. І почалося свято, якого я не забуду ні на цьому, ні на іншому світі, — моє найперше новорічне свято.
Жар-птиця
Сусідка моя — чарівниця —
годувала надвечір родзинками
у клітці золоту Жар-Птицю
з оч има-нам истин ками,
І як воно трапилось —
хто йогозна —
та тільки дверцят не замкнула вона.
Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця,
і враз освітилась
казково столиця.
Летіла все вище, так гарно, так вільно,
як в найзолотішім, найкращім мультфільмі.
Дорослим і дітям
яснішали лиця:
«Як хороше жити
під сонцем Жар-Птиці!»
І тільки ота трьохсотлітня ґава,
яка себе називала Павою
(старезна, без ока, та ще й кульгава),
знайшла Жар-Птицю непристойно яскравою.
І вся вороняча орава
зчинила люту стрекотняву:
«Вона яскра-яскра-яскррава!
Таку чужу н ескром ну пти цю
тримать годиться тільки в клітці!»
Вже третій день — нема Жар- Птиці.
І людям посмутніли лиця.
О, не сумуйте, її нема,
бо — розумієте? — зима.
Жар-Птиця ж— птаха екзотична,
південна, до снігів незвична.
Ну, оті простудилась трішки.
Аліиа Павленко. Жар-Птиця
Лежить вона терпляче в ліжку,
п'є молоко, клює родзинки,
чита «Барвінок» і «Мурзилку».
Пішли на лад у неї справи.
І скоро знов злетить вона
на злість лихим, кульгавим ґавам
на новорічну радість нам!
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Назви, коли й де відбуваються події, зображені у вірші. Відповідь підтверджуй цитатами з твору.
2. З'ясуй, яку поезії поєднано реальність і фантастику. Виразно зачитай цитати, що підтверджують твої висновки.
3. Поясни, чому Жар-Птиця не може жити в клітці. Яке її призначення? Відповідь підтверджуй цитатами з вірша.
4. Випиши в зошитслова, якими охарактеризовано Жар-Птицю. Що вона символізує?
5. Який настрій у тебе пробуджує розповідь про цю фантастичну птаху? Чим ти можеш це пояснити?
6. Назви, хто у вірші протиставляється Жар-Птиці. За якими ознаками?
7. Якою ти уявляєш ліричну героїню вірша? З якими почуттями вона розповідає проЖар-Птицю? Якими словами передає їх автор?
8. Чи у звичайному житті ти можеш зустрітися з Жар-Птицею та Ґавою? Як саме?
Сталий вираз спіймати жар-птицю стосовно людини означає стати везучим, досягти чогось значного.
Слово ґава має два лексичні значення. У вірші це птах. А коли кажуть ґава про л юдину? Коли кажуть л овілтіл гав? Поясни значення цього фразеологізму. Складе Й запиши з ним речення.
Екз отёчний — д и в ов и жн и Й, чуд ер н аць ки й.
Кульгавий —людина, яка має пошкоджену ногу або ногу, коротшу задругу.
нБарвійок» і нМурзилка» — дитячі журнали.
1. Підготуй повідомлення про дитячі роки І. Жиленко.
2. Навчися виразно читати вірш «Жар-Птиця».
Була зима. Ішов зелений сніг.
За ним — рожевий. Потім — фіалковий.
І раптом протрюхикав на коні
Дідусь Мороз. І загубив підкову.
Та не просту, А золоту. Таким,
на місяць схожим, серпиком лежала, —
аж розгубились в небі літаки,
кричали: «Мама!» —
Й крильцями дрижали.
А я знайшла. Сказала їй: — Світи
туг, на вікні. Щоб все мені збулося! —
Зійшлися і роззявили роти
сімсот роззяв. Стоять вони і досі...
Круг них світився то зелений сніг,
то голубий, то ніжно-фіалковий.
Вони стояли вперто, день при дні, —
зачарувала їх моя підкова.
Що ж, покладу підкову в чемодан,
куплю я шубу. А тоді поїду
в Лапландію. Хоч трішки і шкода,
вже так і буть — віддам підкову Діду.
Оце і все. А сні г звичайним став.
Легкий і рівний, пада, пада, пада...
Роти закрили всі сімсот роззяв.
І розійшлись... І полягали спати.
1. Поясни, символом чого, за народними уявленнями, є підсова.
2. Що створює відчуття казки у творі? Відповідь підтверджуй цитатами з тексту.
3. Дізнайся з довідкової літератур и абозінтернет-джерел, що символізують кольори, згадані у вірші. Яка їхня роль утворі?
4. Які висновки можна зробити з того, що зійшлися і роззявили роти сімсот роззяв? Що їх захоплювало? Який художній засіб використано в цих рядках?
5. Якщо лірична героїня знала, що підкова притягує щастя, то чому вона ви рішила повернути її Дідові Морозу?
6. Поясни, чому зникла казка. Що змінилося після повернення ліричною героїнею підсови?
7. Якою ти уявляєш ліричну героїню вірша? Відповідаючи, спирайся на твір.
1. Як треба розуміти ви раз аж розгубились є небі літаки, кричали: «Мама!»?
2. Яке лексичне значення має слово рівний у рядках вірша.4 сніг звичайним став. Легкий і рівний, лада, пада, пада...?
1. Який ніч и мне відрі зняється від інших у чому-небудь, однаковий.
2. Який має одон колір, однобарвний.
3. Який не має нерівностей, западин і підвищень, гладенький.
Гном у буфеті
Ти знаєш, у нашому домі, в старому буфеті, 
давно живе мій добрий знайомий — старенький буфетний гном. 
Він знав ще дідуся хлоп'ям, а маму— малим дівчатком, гукав пустунам: 
«Ай-яй!», слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, 
золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок за склом серед вазочок 
різних Він любить какао пить, смоктати м'ятні гостинці. 
Так довго і солодко спить в старій музикальній скриньці. 
Навчився він чемних манер в одної маркізи з фарфору. 
Сказала маркіза: — Тепер дружити із вами не сором. 
Ви просто — франтом, хоча втягніть у петлицю троянду.
І прошу до мене на чай разом з цвіркун ом-музикантом. Століття, і друге, і третє, — прислухайся! — чуєш? — завжди клопочеться гному буфеті, бурмоче, зітха, шарудить. І тупа, і плямка в куточку, і дзвонить в буфетні шибки. І в довгі засніжені ночі нашіптує дітям казки,
1.  Яким у вірші описано гнома? Прочитай рядси, у яких звертається увага на деталі його одягу, смаки й уподобання.
2.  Як довго живе гном у буфеті? Підтверджуй свою відповідь рядками з вірша.
3.  Буфетний гном у вірші — представник потойбічних добрих сил, здатних оберігати людину. Знайді підтвердження цієї думки у вірші.
4.  Гном живе в буфеті, спить у старій музикальній скриньці, його ковпачок червоніє серед вазочок. Що символізують ці деталі? Свою відповідь обґрунтуй.
5.  Знайди у вірші рядки, які вказують на аристократичну* суть поетичного героя.
6.  Що символізує гном?
1.  Навчися виразно читати вірші «Підкова» й «Гному буфеті» І. Жиленко.
2.  Визнач віршовий розмір вірша «Підкова», користуючись пам'яткою нас. 236.
3.  Вип иш и з вірш а «Гном у буфеті» два- три епітети.
4.  До поезії І. Жиленко, яка тобі сподобалася найбільше, намалюй ілюстрацію (за бажанням).

Станіслав Чернілевський. Віршові розміри: ямбі хорей


Категория:
2014
| Просмотров: 2637 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть