загрузка...
Камерно-вокальні жанри: пісня і гімн - 4 Сентября 2014
Главная » 2014 » Сентябрь » 4 » Камерно-вокальні жанри: пісня і гімн
15:36
Камерно-вокальні жанри: пісня і гімн

Усі музичні жанри умовно можна поділити на дві великі групи — вокальні й інструментальні. Наприклад, пісня, яку співають голосом, належить до во кальних жанрів, а танець, який грають на скрипці чи баяні, — до інструментальних. У музиці існують твори, у виконанні яких поєднуються спів і гра, вони належать до вокально-інструментальних жанрів. Б опері звучать співочі голоси, отже, панує вокальна музика. У балеті можна почути інструментальну музику. Водночас вистави й опер, і балетів ми сприймаємо зі сцени музичноготеатру,тому ці жанри належать до музично-театральних.
Існують музичні жанри, що здатні втілювати монументальні проекти, наприклад симфонія або ораторія, тому вони досить масштабні за формою, грандіозні за змістом. Інші музичні жанри, зокрема п'єси-мініатюри та романси, композитори використовують для вираження внутрішнього світу людини, їїзахопленьі почуттів. Бони належатьдо камерної музики.
Жанр — рід творів мистецтва, їхній розподіл за певними особливостями, що виявляються у змісті та формі.
Камерна музика — твори, призначені для виконання невеликим складом музикантів.
«Визначте, на яких ілюстраціях зображено виконавців вокальної музики, а на яких — інструментальної.
Музичному мистецтву притаманна неповторна, чарівна мова звуків, інтонацій. Вона вирізняється з-поміж «мов» інших мистецтв особливою емоційною глибиною. Тому й не дивно, що в музиці впродовж тисячоліть сформувалася палітра жанрів: пісня і танець, опера і симфонія тощо. Відмінність між музичними жанрами полягає передусім у змісті та формі, й, звісно, увпливі на слухачів. Адже твори різних музичних жанрів викликають різні почуття і думки.
Прості вокальні жанри музики виникли, щойно людина навчилася спілкуватися з іншими за допомогою звуків. Багато з давніх жанрів вокальної музики живутьі нині — вони збереглися в побуті й мистецтві народів світу. До таких жанрів належить колискова. Сьогодні, як і тисячі років тому, її мелодії наспівують дітям перед сном.
І Спробуйте виконати вокалізом (наспівування мелодії без слів голосними звуками, наприклад «а-а-а») будь-який мотив із заколисуючими інтонаціями.
Пісня супроводжує людину завжди — і в радості, і в смутку. В усі часи пісні із життєстверщжувальними й піднесеними інтонаціями підбадьорювали захисників своєї Вітчизни, які вирушали в бій з ворогом. Піснями в мажорному ладі й запальними танцями супроводжувалися народні й сімейні свята, гуляння тощо. Сьогодні неможливо уявити народ, у музичній скарбничці якого не було б пісень, створених його предками. Адже, окрім надзвичайної мелодійності, народна пісня сповнена мудрості, у ній закладена історична пам'ять.
Поміркуйте, у чому виявляються особливості народної пісні. Пригадайте, які бувають народні пісні. Коли, як і хто їх виконував?
Мова вародннх мелодій різних країн розвивається впродовж. тисячоліть. Людина змалечку чує фольклорні інтонації тієї місцевості, де вона живе. Тож коли мова композиторів пов'язана з фольклором, насамперед з піснею і танцем, її легко зрозуміти. Митці виокремлюють найяскравіші та найцікавіші елементи народних пісень і танців, збагачують їх новими музичними фарбами, надають вишуканого звучання. Такі музичні твори легко сприймаються і розуміються слухачами, які з дитинства знайомі з творчістю свого народу.
Пригадайте,    як    називається     композиторське     прикрашання народної пісні.
Обробками народних пісень захоплювалися й українські композитори, зокрема Микола Лисенко, Микола Леонтович, Філарет Колесса та інші. А відомий німецький композитор Людвіг ван Бетховен створив досить незвичний пісенний «музей». Він зібрав та обробив оригінальні народні пісні: шотландські, ірландські, польські, швейцарські, італійські тощо.
Пісенний фольклор використовується в музиці рівних жанрів. У народній творчості зазвичай пісню виконують без інструментального супроводу. А от у професійній навпаки — пісенні мелодії виконують у супроводі інструмента. Так, в інструментальній музиці поширені п'єси з такими назвами, як «Мелодія* або «Пісня*.
Музична скарбничка казок і легенд                 
Як пісня навчила людей радіти
(За Г Лопатіною, М. Скребцовою) У давні часи люди не вміли співати, тому що вони не вміли радіти. Удень люди полювали і збирали їстівні рослини, а вночі ховалися в печерах і запалювали багаття. Люди іноді танцювали навколо вогнищ під бій барабанів. Це були ритуальні танці, що зображували сцени полювання та боротьби. Вони напоэнювали серця чоловіків мужністю,
однак не було в цих танцях радості, адже йшлося в них про небезпеку полювання.
—  Небо, навчи людей радіти, тоді жити їм стане легше, — попросила якось Земля.
—Добре, Земле, я подарую тобі зернятка прекрасних квітів, —відповіло Небо. — Сонечко зі гріє їх, теплийвесняний дощик напоїть, а ти допоможи їм вирости та розквітнути.
Умита і зігріта Земля виростила всюди веселі різнокольорові квіти, але люди й не глянули на них. Вони блукали квітучими луками в пошуках їстівного коріння, і обличчя їхні, як і досі, були похмурими.
— Квіти просто чудові, Небо, але люди думають лише про іжу і не бачать краси квітів. — зітхнула Земля.
— У кожній квітці захована маленька непомітна радість. Треба показати людям велику радість, щоб вони розвеселилися, —задумливо промовило Небо і попросило сонце і дощик запалити в небі красуню веселку.
Розкинулася над землею семиколірна веселка, але люди не помітили її. Вони повсякчас дивилися на землю, шукаючи їстівні рослини.
—  Веселко, невже люди ніколи не дізнаються, що таке радість? — із сумом міркувало Небо.
Затремтіла веселка, задзвеніла, заспівала, і сім її різнокольорових півкругів перетворилися на сім різнокольорових ноток. Сплелися вони у веселі пісеньки, які полетіли навколо Землі. Першими підхопили пісні птахи. Люди підняли голови і прислухалися до співу. На їхніх обличчях з'явились усмішки. Несвідомо вони почали наспівувати, наслідуючи птахів, а потім дзюрчання струмка і шелестіння листячка.
Увечері люди повернулися в печеру і запалили багаття. Раптом одна дівчина, у серці якої оселилася весела пісня райдуги, тихенько заспівала, а молодий мисливець на барабані почав відбивати ритм.
Барабан звучав гучно і завзято — чималолюдей підхопили веселу пісню І пішли в танок.
Таклюди навчилися радіти. Вони побачили, якими чудовими бувають квіти, почули, як дзвінко співають птахи, і самі навчилися співати. Жити людям стало легше, тому що пісня і музика дають л юдині силута свободу.
«Віддощу трави розквітають, від пісні — душа»», — кажуть мудрі люди.
Я у світі музики: сприймаю, розумію Лев Ревуцький, «Пісня».
У чому виявляються музичні особливості цьоготвору? Який характер мелодії: пісенно-розповідний чи танцювальний? Визначте музичну форму твору, тип розвитку музики, кульмінацію. Чи втілено в п'єсі контраст?
Австрійський    композитор Густав Малер із неабиякою глибиною відображав у своїй музиці світ природи й людини. Він написав незвичну Симфонію № 1, уякій розповів історію юнака, що подорожує. У III частині хлопець зустрічається з лісовими тваринами, які ховаються в хащах {«Про що розповіли звірі*).
«Послухайте фрагмент II! частини Симфонії № 1 ремажор Г Малера. Визначте, яку народну пі сню використав композитор.
Густав Малер (1860—1911) — австрійській композитор-симфоніст і диригент. Народився в багатодітній родині, У дитинстві виявив музичну обдарованість, знав багато народних пісень.
У 15-річному віці розпочав навчання у Віденській консерваторії. На жаль, перший значний твір Малера —кантата «Жалібна пісня» —не мав очікуваного успіху. Тому розчарований автор вирішив присвятити себе диригентській діяльності.
Згодом Густав Малер був запрошений на посаду диригента Празької опери. Він очолював оркестри оперних театрів Лейпцига, Будапешта, Гамбурга, Відня, Нью-Йорка. Митець із великим успіхом диригував виконанням і класичних творів, яким надавав нового звучання, і творів талановитих сучасників. Упродовж життя він не полишав композиторської діяльності. У творчій спадщині митця декілька симфоній, зошит пісень «Чарівний ріг хлопчика» та багато іншого.
1.  Як ви розумієте поняття музичний фольклор?
2.  Розкажіть про улюблену народну пісн ю вашої родини.
3.  Пригадайте, що ви знаєте про виникнення пісні, походження музики та музичних інструментів.
4.  Виконайте українську народну пісню «Од Києва до Лубен» з інсценізацією. Під час виконання імпровізуйте танцювальні рухи відповідно до сюжету пі сні.
Завдання за бажанням. У вільний час прослухайте обробки народних пісень Л. ван Бетховена та М. Леонтовича. Порівняйте їх і визначте особливості.
Одним із найдавніших вокальних жанрів, що поширений
сьогодні в усьому світі, є гімя.
Гімн — жанр камерно-вокальноїмузики; хвалебний твір урочистого характеру.
Перші гімни виконувалися як молитовні піснеспіви у храмах Давнього Єгипту. Як поетична й музична форма гімн був поширений і в Давній Греції, де виконувався хором або
окремими співаками в супроводі кіфари. Гімни присвячувалися богам, героям, переможцям, а тексти до них писали відомі поети.
Згодом гімни набули статусу офіційних музичних символів країн. Урочиста музика відображає духовність нації, а патріотичні тексти гімнів прославляють державу.
У другій половині XIX ст. фольклорист і поет Павло Чубинський написав патріотичний вірш «Ще не вмерла Україна...*. Музику до цієї поезії створив композитор Михайло Вербицький, який проживав і працював поблизу м. Перемишля, ва території України, що входила до складу Польщі. Патріотична пісня, опублікована з нотами в 1865 p., піднімала дух українців, які проживали на прикордонні. Музика М. Вербицького і слова з вірша П. Чубинського стали Державним Гімном незалежної України.
Державний   Гімн   України,   музика   Михайла   Вербицького,   вірші Павла Чубинського (у різних виконаннях).
Зверніть увагу на характер твору. З якими почуттями, на вашу думку, треба виконувати музику цього жанру?
Портрет композитора
Михайло Михайлович Вербйцький
(1815-1870) — український композитор і хоровий диригент, священик, педагог. Народився в с Улючі (Львівщина), у родині священика. У 10-річному віці М. Вербйцький втрат и в батька. Відтоді долею Михайла та його молодшого брата опікувався далекий родич — єпископ Іван Снігурський. Він заснував музичну школу, де хлопець опановував композицію, співав у хорі, виступав як соліст. Підчас навчання у Львівській духовній семінарії М. Вербйцький керував хором, учився грати на гітарі. Цей інструмент супроводжував його протягом життя. До нас дійшло тільки «Поученіє ХІтари» — перший український посібник для самонавчання.
Згодом М. Вербйцький звернувся до релігійної музики. Композитор писав також неперевершену музику для театральних вистав на українських сценах. Так з'явилося понад 20 музичних вистав («Верховинці». «Жовнір-чарІвник» та інші).
Усесвітньо відомий студентський пмн «Гаудеамус», що в перекладі з латинської означає «Будемо радіти», був створений за часів перших європейських університетів. У цій пісні прославляється молодість і радісне життя студентів, ушановується академія і професори. Сьогодні можна знайти чимало перекладів цього гі мну різними мовами, зокрема й українською.
де Волтояїна. Середньовічний університет
Я у світі музики: досліджую, дію
1.  Які твори належать до вокального, інструментальнсго, вокально-інструментального жанрів?
2.  Як ви розумієте поняття камерна музика? Наведіть приклади творів, що належать до камерно-вокальних жанрів.
3.  Схарактеризуйте 8 загальних рисах особливості гімну як жанру еокально-інструментальноі музики.
4.  Разом з однокласниками створіть пмн класу чи школи. Завдання за бажанням. У вільний час знайдіть в  Інтернеті поетичний переклад українською мовою студентського гімну «Гаудеамус». Скористайтеся допомогою дорослих.

 


Категория:
Учебники Белоруссии
| Просмотров: 2598 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть