загрузка...
Математика 5 клас. Урок 65. Звичайні дроби - 20 Октября 2013
Главная » 2013 » Октябрь » 20 » Математика 5 клас. Урок 65. Звичайні дроби
19:04
Математика 5 клас. Урок 65. Звичайні дроби
Цілі:
- навчально: сформувати уявлення про звичайні дроби; сформувати вміння читати та записувати звичайні дроби, називати чисельник і знаменник дробу, пояснювати, що показують чисельник і знаменник дробу;
- розвивальна: розвивати вміння правильно і чітко висловлювати власні думки;
-  виховна: виховувати інтерес до математики. Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, налаштовує їх на роботу. Оскільки це перший урок у II семестрі, то доцільно ознайомити учнів з навчальними темами, які будуть розглянуті: «Дробові числа», «Звичайні дроби та дії з ними», «Десяткові дроби та дії з ними»; з питаннями, які учні повинні засвоїти в процесі вивчення цих тем.
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учитель перевіряє виконання домашнього завдання на канікули, якщо таке було задане.
III. ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Учні мають свідомо відчути необхідність введення дробових чисел, зрозуміти, що натуральних чисел недостатньо для оцінювання величин. Для цього можна запропонувати таку практичну вправу. Задача. Побудуйте квадрат зі стороною 3 см. Обчисліть площу цього квадрата. Поділіть квадрат на 4 рівні частини. Чому дорівнює (у сантиметрах) площа кожної з одержаних частин?
Учні стикаються з проблемою: число 9 не ділиться на 4. Тоді учитель пояснює, що крім натуральних чисел існують дробові. Дробові числа можна записувати в різних формах. Одна з них — звичайні дроби. Отже, завдання уроку: засвоїти поняття звичайного дробу, зрозуміти, що таке чисельник і знаменник дробу, що вони означають. З метою підвищення інтересу учнів до вивчення математики можна розповісти коротку історію виникнення звичайних дробів (див. додатковий матеріал до уроку).
IV. ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ
Вивчення нового матеріалу можна провести у формі бесіди, під час якої обговорити питання:
1.  Приклади, що дають уявлення про звичайні дроби:
1) купити половину однієї хлібини;
2) розділити одне яблуко між трьома дітьми;
3) розділити два яблука між трьома дітьми.
Важливо наводити приклади дробів, чисельник яких дорівнює не тільки одиниці.
2.  Запис звичайних дробів.
3.  Що називають чисельником? знаменником?
4.  Що показує знаменник?
5.  Що показує чисельник?
6.  Як за допомогою звичайного дробу записати: половина, третина, чверть?
7.  Позначення звичайних дробів на координатному промені.
V. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ
1. Виконання усних вправ
1) З-поміж наведених чисел виберіть звичайні дроби:
2) Прочитайте дроби. Назвіть чисельник і знаменник кожного
з дробів і поясніть, що вони означають:
Під час виконання цієї і подібних вправ учитель має вимагати від учнів чітких і правильних відповідей. Наприклад, учні часто припускаються помилок, говорячи, що знаменник означає, на скільки частин поділили ціле. Правильно говорити: «... на скільки рівних частин поділили ціле». Тут доречно пояснити учням, чому неправильні вислови «більша половина» або «менша половина».
3) Що означають числа 4 і 7 у записах:
   4            7
а)7       б) 4
2. Виконання письмових вправ
1) Запишіть у вигляді звичайного дробу:
а) три четвертих;
б) сім дев'ятих;
в)одинадцять сотих;
г) двадцять три тисячних;
д) вісім п'ятнадцятих;
є) одинадцять сорок восьмих; ж) десять тридцять сьомих.
2) Накресліть квадрат зі стороною 6 см. Розділіть його на три рівні
частини. Зафарбуйте — квадрата. Яка частина квадрата залиті
шилась незафарбованою?
3) Накресліть прямокутник зі сторонами 6 см і 2 см. Розділіть прямокутник на 12 рівних частин. Зафарбуйте 5 частин червоним олівцем, а 3 частини — синім. Запишіть за допомогою дробів:
а) яка частина квадрата зафарбована;
б) яка частина квадрата зафарбована червоним кольором;
в) яка частина квадрата зафарбована синім кольором;
г) яка частина квадрата не зафарбована.
4) Накресліть квадрат. Зафарбуйте три чверті цього квадрата. Перед виконанням цієї вправи доцільно обговорити з учнями
такі питання:
— На скільки частин потрібно розділити квадрат?
— Чи можуть ці частини бути довільними?
— Скільки таких частин потрібно зафарбувати?
5) У книзі 90 сторінок, 13 з них займають ілюстрації. Яку частину книги займають ілюстрації?
6) Виразіть:
а) у метрах: 2 см; 17 см; 3 дм; 6 мм; б) у годинах: 1 хв, 15 хв, 40 хв;
1 с, 16 с. 7) Накресліть координатний промінь, одиничний відрізок якого
дорівнює 8 см. Позначте на ньому точки, що відповідають дробам:
1    3    4    6 
8    8    8    8
Запропоновані вправи сприяють засвоєнню поняття звичайного дробу, розумінню, що означають чисельник і знаменник дробу. Під час виконання вправ бажано вимагати від учнів повних відповідей на запитання, що означають чисельник і знаменник дробу. Розуміння цього є підґрунтям для вивчення наступних тем: знаходження дробу від числа та числа за його дробом.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
Фронтальне опитування
1) Відрізок поділили на 7 рівних частин. Як називають кожну з цих частин?
2) Наведіть приклад звичайного дробу. Назвіть його чисельник і знаменник.
3) Наведіть приклад дробу зі знаменником 5.
4) Наведіть приклад дробу з чисельником 8.
5) Що означає число 9 у запису —5
                                                      9

6) Що означає число 17 у запису —17
                                                        30

7) Відомо, що 3
                       8  пирога з'їли на сніданок. На скільки частин розділили пиріг? Чи обов'язково всі ці частини рівні? Скільки таких частин пирога з'їли?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.  Повторіть теоретичний матеріал за відповідним параграфом підручника.
2.  Виконайте вправи.
1) Запишіть у вигляді звичайного дробу:
а) вісім сімнадцятих;
б) тринадцять двадцять четвертих;
в) тридцять два двісті п'ятдесят перших;
г)  сто один десятитисячних.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ЗВИЧАЙНИХ ДРОБІВ
Натуральні числа — це числа, які використовують для лічби предметів. Але людині доводиться не тільки рахувати предмети, але й вимірювати величини. З розвитком сільськогосподарської діяльності в прадавніх людей виникла потреба вимірювати довжини, площі земельних ділянок, об'єми і маси тіл тощо. При цьому траплялося, що одиниця вимірювання не укладалася ціле число разів у величину, що вимірюють. Наприклад, вимірюючи довжину ділянки кроками, людина стикалася з таким явищем: у довжині вкладалося десять кроків і залишок становив менше ніж один крок. Або під час ділення здобичі на полюванні виявлялося, що здобич не ділиться націло на кількість мисливців.
У зв'язку з такою повсякденною діяльністю люди почали вживати вирази: половина, третина, чверть тощо. Отже, дробові числа виникли як результат практичної діяльності людей з вимірювання величин.
Деякі звичайні дроби були відомі вже стародавнім єгиптянам. Вони використовували дроби переважно з чисельником 1.
Сучасну систему запису дробів з чисельником і знаменником створили в Індії. Тільки там писали знаменник зверху, а чисельник — знизу, і без дробової риси. А записувати дроби так, як ми робимо це сьогодні, почали араби.
У Європі вперше цей термін вжив Леонардо Пізанський (1202). Спочатку європейські математики оперували тільки зі звичайними дробами. Повноцінна теорія звичайних дробів і дій з ними склалася в XVI столітті, завдяки італійському ученому Нікколо Тарталья і німецькому математику Клавіусу.
Український термін дріб, як і його аналоги в інших мовах, походить від лат. £гасІига, який, у свою чергу, є перекладом арабського терміна з тим же значенням: ламати, роздробляти.
У Стародавній Русі дроби називали частками, або ламаними числами. Термін дріб, як аналог латинського £гасІига, уперше застосовано в «Арифметиці» Магницького (1703) як для звичайних, так і для десяткових дробів.

Категория:
поурочные конспекты уроков
| Просмотров: 5316 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть