загрузка...
Народна іграшка - пам'ять нації - 11 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 11 » Народна іграшка - пам'ять нації
15:59
Народна іграшка - пам'ять нації

Із давніх-давен діти навчались пізнавати та розуміти світ у процесі гри. І завжди поряд з дитиною була іграшка. її виготовляли тато й мама, робила собі сама малеча. Надзвичайно давньою є й історія української іграшки. В Україні її виготовляли із найрізноманітніших матеріалів: глини, дерева, лози, соломи, тіста і навіть сиру. Зазвичай це були усілякі тварини: коники, баранці, кози, цапи, бички, корови, собаки, свинки, зайчики, рибки, півники, чаєчки, зо-Л зульки, тури, леви, ведмеді, фантас-
тичні звірі. Часто зображали комічні образи людей: «вершників», «кумів», «сусідок», «наречених», «музикантів». Справжня народна іграшка завжди подає образи умовно, узагальнено, з використанням стилізації зображення. Найпоширенішою народною іграшкою в Україні був і залишається глиняний свищик. Колись на ярмарках і базарах під час святкових гулянь продавали тисячі дрібних, розписаних вигадливими орнамен-:
тами, керамічних та дерев'яних свищиків. Свистіння за допомогою цих виробів мало ритуальний характер - символізувало весняне пробудження землі від зимового «сну», відганяло злі сили.
Розквіт народних іграшкових промислів в Україні припадав на середину XIX століття. Саме у цей період історично сформувались три найбільші регіони виготовлення таких забавок: Подніпров'я, Поділля і Прикарпаття, а в їхніх межах утворилися провідні осередки. Протягом тривалого часу тут формувалися місцеві стильові особливості.
У селах Подніпров'я виготовляли з дерева кумедні механічні забавки з рухомими елементами - вирізані фігурки попарно з'єднаних планками ведмедів, ковалів, теслярів, що «працюють» під час руху планок.
На Прикарпатті майстрували різноманітні візочки з драбинками, з одним або двома силуетно вирізаними кониками. Користувалися популярністю іграшкові меблі та музичні інструменти.
Глиняні іграшки в усіх гончарних осередках України виготовляли переважно жінки і діти гончарів для власних потреб, а в окремих місцевостях такі забавки вивозили на ярмарок.
У кожному осередку формувалися власні традиції як у ліпленні форми, так і в розписі глиняних виробів, розроблялися особливі сюжети. Наприклад, у селі Оттіптня, що на Полтавщині, віддавали перевагу масивним жіночим постатям з півнем під пахвою, витонченим фігуркам дівчат із кошиками, трьохголо-вим коням.
На Поділлі керамічні іграшки виготовляли більш ніж у десяти осередках.
Ляльки мали під пахвою пташку або тримали у руках немовля. Виріб «жінка з птахом» був поширений у багатьох видах народного мистецтва слов'ян та інших народів і мав надзвичайно глибокі міфологічні корені.
Окрім того, лялька з найдавніших часів уважалась одним з елементів шлюбної магії; вона супроводжувала дівчину в подружнє життя, сприяла, за повір'ям, народженню дітей. Подільські майстри налагодили випуск свищиків у вигляді коників, баранців, півників.
Близькими до керамічних іграшок були пластичні вироби з сиру, які виготовляли здебільшого на Прикарпатті (коники, олені, кози тощо). Колись такі іграшки використовувалися у магічних дійствах.
І дотепер народна іграшка залишається важливим засобом розвитку і виховання дітей. Саме через спрощені іграшки-знаки малеча пізнає світ, навчається мислити узагальненими поняттями та яскравими образами, приєднується до одного з найбагатших джерел народного мистецтва.
Друзі! Розмаїття форм і кольорів в українській народній іграшці просто вражає, та особисто мене найбільш захоплює творчість народного майстра З Черкас - Ольги Бердник. її вироби нагадують картини славнозвісної української художниці-примі-тивістки Марії Примаченко: ті самі неймовірні, фантастичні звірі, яскраві й дивні поєднання кольорів, особливий казковий настрій.
Ольга Бердник є членом Спілки майстрів народного мистецтва, має звання заслуженого майстра народної творчості України, її дивозвірі - не сувеніри, як дехто вважає. Вони є втіленням стародавніх образів українського фольклору. По-особливому сполучивши пластику і розпис, майстриня виробила власний оригінальний стиль. Часто серед персонажів творчості художниці є герої українських казок і міфів, дитячих забавлянок і колисанок, стародавніх загадок. її роботи об'єднані в серії «Давні звірі», «Пташині весілля», «Леви наших лісів», «Коти на полюванні», «Пори року», «Від Яйця-Райця», «Стародавні загадки» та багато інших.
Дякую, Богдане! Думаю, і нам вже варто виготовити виріб, подібний до творів чудової української майстрині. Оскільки не всі мають можливість працювати з глиною, можемо використати звичайний пластилін. Потрібно лише виготовити об'ємну стилізовану форму тварини та покрити виріб густим шаром клею ПВА. Коли клей висохне, можна наносити зображення гуашевими фарбами. Поки клей висихатиме, варто зробити ескізи роботи у кольорі. Для того, щоб фарби добре лягали і зберігались тривалий час, їх розводять за допомогою розчину води з клеєм ПВА. Надзвичайно важливо пам'ятати, що ваш виріб має відповідати декоративно-прикладному мистецтву. Тому використовуємо невелику кількість локальних і обов'язково контрастних кольорів: зображення буде яскравим і виразним. За приклад виконання творчої роботи можна взяти вміщені у підручнику світлини з готовими іграшками та ескізами до них.
ВИКОНАЙ УДОМА
Повтори матеріал із теми по декоративно-прикладному мистецтву. Переглянь світлини, на яких зображено різдвяні вертепи, та визнач їхніх головних героїв.
Здавна в Україні народ з нетерпінням чекав Різдвяних свят. Багато різноманітних традицій пов'язано з цими святами, зокрема й знамениті вертепні дійства. їх любили дорослі та діти, адже вони створювали особливу святкову атмосферу, дарували відчуття радості, казки, пробуджували віру в перемогу добра, надію на здійснення найзаповітніших бажань.
Вертепні вистави з'явилися в Україні у першій половині XV століття та швидко поширилися по всій її території. Вистави вертепу відбувалися в спеціальній скриньці, яку ще називали «шопкою».
Шопка (вертеп, вертепна скриня) - це переважно макет, що зображає віфлеємську стайню в ніч Різдва Христового. Макет шопки може бути як мініатюрим, так і великого розміру. Обов'язковими елементами є фігури Ісуса Христа, Матері Божої та святого Йосипа. Залежно від варіацій у шопці можуть бути також пастушки, худоба, три царі чи інші персонажі. Встановлення шопок є однією з найпопулярніших різдвяних традицій в Європі та Північній Америці.
Зовнішнім виглядом шопка була схожа на макет двоповерхового будиночка, на своєрідну двох'ярусну сцену. Починалося дійство на верхній сцені показом біблійних легенд, потім дійство переходило на нижню сцену, де розігрувалися комічні народно-побутові дійства з реального Життя. Вертепник, пересуваючи на дротиках дерев'яні ляльки, змінюючи відповідно голос, говорив за кожну дійову особу. Вистави показували на ярмарках, міських площах, по хатах селян і міщан.
Ляльки першої частини вистави групували навколо Різдвяної дії, розгортаючи євангельський сюжет про народження Ісуса Христа, про поклоніння йому пастухів і царів-волхвів, про наказ Ірода вирізати віфлеєм-
ських немовлят, за що смерть стинала йому косою голову. Дійство мало український колорит: пастухи були в українських строях, із сопілками, по-народному віталися тощо.
Несамовитий Ірод-цар, постійно оточений воїнами, був «другом» самого чорта, який, однак, з радістю тягнув безголове тіло царя до пекла. Потім на нижньому ярусі розігрувалися комічні п'єси із сучасного глядачам життя, що мали виразне національне забарвлення. Персонажі розмовляли соковитою українською мовою. Типажами були Дяк, Дід, Баба, Москаль, Циган, Красуня, Шинкар та ін. Най-популярнішим і головним героєм серед них найчастіше виступав Запорожець: лялька, більша від інших, рухливіша. Запорожець завжди перемагав. Його роль була просякнута жартами з елементами сатири.
Таким чином, у вертепних дійствах поєдналися традиційні народні звичаї різдвяного колядування з біблійними християнськими сюжетами. Можливо, саме тому святкову виставу називали «чарівною», а вертепну скриньку - «загадковою».
Друзі! Наближаються веселі Новорічні свята.
Пропоную до цих свят виготовити чарівну вертепну скриньку, задекорувати її та розмістити у ній і біля неї традиційних персонажів. Таким чином, ми можемо створити справжню різдвяну композицію. У підручнику подано технологію виготовлення скриньки-шопки зі звичайного картонного ящика за певними етапами. Показано також: принципи її декорування. Традиційні персонажі вертепу можна виготовити із пластиліну, вирізати з картону і потім розмалювати. Це можуть бути зроблені та прикрашені вашими руками ляльки-мотанки. На попередніх уроках образотворчого мистецтва ми ознайомилися з усіма необхідними прийомами, що знадобляться нам тепер для створення колективної творчої роботи «Різдвяний вертеп». Залишається лише визначити, хто з вас буде виготовляти скриньку, хто її оздоблюватиме, кому і яких саме персонажів вертепного дійства припаде створити.
Я впевнений: ви зможете прикрасити свій клас чудовим різдвяним вертепом! Нумо, друзі, до роботи!

Підручники 7 клас англійська мова, фізика, біологія, алгебра
Відповіді 7 клас геометрія, українська мова, хімія, інформатика


Категория:
2015
| Просмотров: 337 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть