загрузка...
Ноктюрн. Рапсодія - 5 Сентября 2014
Главная » 2014 » Сентябрь » 5 » Ноктюрн. Рапсодія
13:39
Ноктюрн. Рапсодія

Бажаючи передати образи, які навіює піч, композитори створюють ноктюрни — спокійні мелодійні п'єси задумливого характеру. У давнину музику цього жанру писали для ансамблю духових і струнних інструментів, виконували просто неба ввечері або вранці. Згодом ноктюрни як жанр камерної музики почали включати в програми концертів.
Ноктюрн — жанркамерно-інстру ментально музики; невеликий ліричний твір мрійливого настрою.
Ноктюрн став одним із тих жанрів, які дають можливість відобразити найтонші переживання людини, показати ЇЇ внутрішній світ. Із французької «ноктюрн» означає «нічний». Саме о цій порі все навколо стихає, з'являється можливість усамітнитись і помріяти. Тому тон висловлювання, що притаманний ноктюрнам, щирий, душевний. Зазвичай ноктюрни пишуться для фортепіано, однак трапляються подібні твори і для інших інструментів, а також для ансамблів і оркестрів.
Цей музичний жанрдосяг свого розквіту у творчості відомого польського композитора Фридерика Шопена, який написав 21 ноктюрн.
Ноктюрни Шопена різноманітні за характером: світлі, мрійливі, скорботні, героїко-патетичні, мужньо-стримані. Дуже часто в ноктюрнах цього композитора поряд із споглядальними мотивами можна відчути вираження гострого внутрішнього незадоволення, драматизму. Шопен перший зумів надати творам цього жанру особливої художньої досконалості. Його ноктюрни вражають глибиною змісту і різноманітністю настроїв. Бони написані в тричастиннІй формі або у формі рондо та містять темпові контрасти (повільно — жвавіше — повільно).
«Пригадайте твори Ф. Шопена, які ви слухали на уроках музичного мистецтва. Чим приваблює його музика?
У світі музики: сприймаю, розумію
Фршерик Шопен, Ноктюрн сі мажор.
Який загальний характер твору? Які почуття передає музика? Як розвивається мелодія ноктюрна? Яке значення акомпанементу?
Визначте форму п'єси.
Роздивіться картину і поміркуйте, чому художник назвав натюрморт ноктюрном.
Ноктюрни для фортепіано писали також й інші композитори: Джон Фільд, Ференц Ліст, Петро Чайковський, Віктор Косенко, Валентин Сильвестров та інші.
Нікколо Паганіні створив ноктюрн для струнного квартету, К лодДебюссі —для оркестру, Василь Барвінський — для голосу з оркестром (на слова І. Франка). А Микола Лисенко однуіз своїхопертак і назвав — «Ноктюрн».
Фридерик Шопен (1810-1849) — видатний польський композитор j піаніст, засновник польської класичної музики.
Народився в м. Желязовій Волі, що поблизу Варшави, в маєтку графа Скарбека, де його батько, Микола Шопен, за походженням француз, служив домашнім учителем. Музична обдарованість Ф. Шопена виявилася дуже рано. У п'ятирічному віці він уже грав нескладні п'єси, що їх розучив під керівництвом сестри Людвіки, яка була старшою за свого учня лише на три роки. Із шести років юний Фридерик почав брати уроки фортепіанної гри в чеського музиканта Войцеха Живного, що вважався одним із кращих викладачів музики у Варшаві.
Про надзвичайний талант юного Фридерика, його віртуозну гру невдовзі знали знайомі родини Шопенів, а потім і вся культурна Варшава. Згодом був відомим у місті піаністом і композитором, часто виступав в салонах польської знаті, у будинках своїх друзів та шанувальників. Після закінчення Варшавськоі вищої музичної школи почав самостійну виконавську діяльність. Невдовзі переїхав до Парижа, де жив до кінця життя.
Фридерик Шопен дуже полюбляв фортепіано і писав майже всі твори саме для цього інструмента. Він зміг усебічно розкрити його нові виражальні можливості й винайшов новітні прийоми фортепіанної гри. Музика композитора романтична, надзвичайно щира, сповнена яскравими емоціями. Спеціально для фортепіано він писав музику в різноманітних жанрах: мазурки, полонези, вальси, прелюдії, ноктюрни, експромти, скерцо, сонати, балади, концерти.
У французької письменниці ЖоржСанд, близької подруги Шопена, був песик, з яким вона любила грати. Одного разу під час метушні з собакою жінка сказала: «Якби в мене був талант, я неодмінно написала б музичний твір на честь цього собаки».
Бажання жінки було здійснено. І композитор написав чудовий вальс (Опус № 64), який друзі та учні Шопена, знаючи, кому саме присвяче-ноп'єсу.такі називали її: «Собачий вальс».
Ноктюрни ЕдвардаГріга, на відміну від творів цього жанру Шопена, овіяні спокоєм нічної природи — вони пасторальні.
Тишавіби оживає в них:таємничі самотні звуки ледь почулися й одразу стихли. Можливо, самі зірки співають вічні серенади чи шепочуться між собою... Звукові фарби безупинно змінюються, неясні відблиски й обережні шерехи з'являються в химерному світлі. Чуються шелест листя, щебет птахів,які прокинулися,і сплеск води. І знову звучитьтиша... З її зачарованого мерехтіння народжується мелодія, яка, розвиваючись, віддзеркалює магію ночі. Цю музику, прекрасну пісню вічної природи, Е. Грігзумів почути, відобразити в звуках і подарувати людям.
Я у світі музики: сприймаю, розумію
ЕдвзрдГріг, Ноктюрн (у перекладі для скрипки й фортепіано).
Які настрої навіює музика ноктюрна? Як темброві фарби скрипки збагачують музичну палітру п'єси? Визначте форму п'єси. Порівняйте ноктюрни в музиці та живописі.
Едвард Гріг (1843—1907) — видатний норвезький композитор, майстер фортепіанної і камерно-вокальної музики. Член Шведської музичної академії, Французької академії витончених мистецтв, почесний доктор Кембриджського й Оксфордського університетів.
Народився в м. Бергені. Його батько посідав у той час пост британського консула. Мати була талановитою піаністкою — вона і почала навчати музиці шестирічного хлопчика, ознайомила його з творчістю Моцарта, Шопена... Едвардубуло 12-13 років, коли він приніс до школи списаний нотний зошит, на титульному аркуші якого було виведено: «Варіації на німецьку тему для фортепіано Едварда Гріга». Коли йому виповнилося п'ятнадцять, батьки відправили вчитися до Лейпцизької консерваторії. За чотири роки Гріг успішно закінчив цей відомий навчальний закладіз класу композиції і фортепіано.
Після повернення на батьківщину Е. Гріг якийсь час диригував симфонічними концертами в Крістіанії (нині Осло), виступав як піаніст і, звичайно, писав музику. Особливо йому таланило у створенні малих, переважно ліричних форм. Творчий доробок Е. Гріга включає десять зошитів «Ліричних п'єс» І концерт для фортепіано, скрипкові й віолончельні сонати, вокальні цикли й романси, музику до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт»тощо.
Я у світі музики: досліджую, дію
1.  У чому виявляються особливості музичного жанру ноктюрні
2.   Поміркуйте, чому, на вашу думку, художники інколи називають свої картини ноктюрнами.
Слово "рапсод" має тисячолітню історію і з грецької означає «той, хто складає пісні». У Стародавній Греції на святкових бенкетах і змаганнях мандрівні співці-рапсоди декламували
довгі поеми із цікавим сюжетом, розділи якихназивалися рапсодіями. Зазвичай співаки виковували рапсодії під акомпанемент кіфари або ліри.
Рапсодія    —   жанр    камерно-ікструментальної музики; твір вільної форми й розвитку, змістякого
Одним   із   найяскравіших   композиторів,   хто  творив  у цьому жанрі, був Ференц Ліст. Його угорські рапсодії — це неперевершені сцени народного життя.
Я у світі музики: сприймаю, розумію
ФеренцЛіст, Угорська рапсодія № 2 для фортепіано.
Який характер твору? Чим схожі жанри рапсодії та сюїти за темпом розвитком музики?
Ференц Ліст (1811-1886)—видатний угорський композитор, піаніст і диригент. Народився в с. Добор'ян у родині музиканта. Першими музичними враженнями Ліста стали угорські Й циганські народні пісні й танці, до яких він неодноразово звертався упродовж своєї композиторської діяльності.
Лют рано навчився грати на фортепіано і виступив з першим публічним концертом уже в дев'ять років. Протягом деякого часу юний музикант разом з батьком гастролював країною. Однак професійно навчатися музиці в Угорщині було ні в кого, тому батьки Ліста вирішили переїхати до Відня. Тут він брав уроки у відомого піаніста Карла Черні, учня Бетховена й Сальєрі.
Згодом родина переїхала до Парижа. Тут він потоваришував з Ф. Шопеном і Р. Вагнером. Подорожуючи Швейцарією та Італією, Ліст часто виступав із сольними концертами, що вважалося тоді виявом новаторства, адже зазвичай у програмі брали участь декілька виконавців. Невдовзі Ліст став найвідомішим піаністом Європи.
Підчас своєї подорожі в 1847 р. музикант дав концерти в багатьох українських містах: у Києві, Чернівцях, Єлисаветграді (нині Кіровоград). Житомирі, Немирові, Бердичеві, Кременці, Львові, Одесі, Миколаєві. Гостюючи на Поділлі, він написав п'єси для фортепіано — «Українська балада» й «Думка», на теми українських народних пісень— Юй, не ходи, Грицю» та «Віють вітри, віють буйні», що ввійшли до циклу «Колоски Воронівець».
Доробок Ференца Ліста налічує 500 творів для фортепіано, зокрема. 19 угорських рапсодій, 3 фортепіанні концерти, 13 симфонічних поем. 2 великі програмні симфонії з хорами та інші.
1.  Порівняйте рапсоді і різних авторів, назвіть основні ознаки жанру.
2.  Розкажіть про історію виникнення рапсодії в поезії та музиці.
3.  Поміркуйте, чи відповідає мелодія колискової В. Дроботенко поетичним образам пісні. Створіть мелодії колискових до віршів.

Прелюдія. Елегія

 


Категория:
2014
| Просмотров: 786 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть