загрузка...
Провідні ідеї й постаті роману Альбера Камю «Чума» - 22 Апреля 2014
Главная » 2014 » Апрель » 22 » Провідні ідеї й постаті роману Альбера Камю «Чума»
14:07
Провідні ідеї й постаті роману Альбера Камю «Чума»

    Поет має не просто створювати літопис людського життя: його твір може стати фундаментом, стовпом, що підтримує людину, допомагає їй вистояти і перемогти.
Уільям Фолкнер
    Слова, винесені в епіграф до твору, американський письменник Уільям Фолкнер виголосив у 1950 році під час вручення йому Нобелівської премії. Вони є знаковими для всієї літератури другої половини ХХ століття. Адже, переживши страшні катастрофи, людство здригнулося і замислилось над перспективами свого розвитку. Як ви пам’ятаєте, середин 401-х років ХХ століття ознаменована закінченням Другої світової війни, яка хвилею «коричневої чуми» накрила людство. Довгоочікувана перемога над фашистами була визначально не менше для повоєнних років, а й для ії подальшого розвитку.
    Осмислюючи смертоносні наслідки війни, письменники різних країн звернулися у своїй творчості до антивоєнної тематики. Серед найяскравіших творів, пройнятих антивоєнним пафосом, роман Альбера Камю «Чума».
    Твір побачив світ у 1917 році, тобто одразу після закінчення Другої світової війни. У цьому романі А. Камю, хоч і умовно, але фіксується дата події – 194…рік. Тож автор свідомо прагне до виникнення в читача асоціації з часами Другої світової війни та окупацією Франції нацистами.
    Роман написано у формі свідчення людини, яка пережила епідемію в місті Оран, типовій префектурі на алжирському березі. Оповідь ведеться від імені лікаря Бернарта. Ріє, який очолив боротьбу з чумою в місті. Ріє – людина твердо мисляча, він визнає лише факти, прагне до точності викладу й не вдається до «художніх прикрас». Ріє є провідною постаттю роману, він мужньо виконує свій обов’язок лікаря, допомагає хворим, ризикує власним життям, жодного разу не піддавши сумніву необхідність своєї участі в боротьбі, як і хворобою, так і злом узагалі.
    Дуже показовою є історія паризького журналіста Рамбера, який постійно поривався виїхати із зачумленого чужого йому Орана до коханої жінки. Та коли така нагода нарешті трапилася, відмовився нею скористатися й залишився, інакше йому не дозволяло сумління, адже в час лихоліття «соромно бути щасливим одному».
    Філософ і політик Жан Тарру - ще нестарий, атлетичної статури чоловік, який весь час шукає себе і свій шлях. Саме тут, в Орані, він знаходить себе і своє призначення. Тарру стає соратником Ріє, організатором санітарних бригад добровольців для боротьби з чумою.
    Чума! Альберт Камю хотів передати в образі чуми ту атмосферу задухи, у якій скніли люди, ту атмосферу загрози вигнання, у якій вони були змушені жити. «Коричнева чума» - це фашист.
    Однак у тому й полягає сенс трагічного стоїцизму Камю, що він захищає людську цінність. Провідна ідея його твору – це те, що автор закликає нас до активності боротьби зі злом попри неможливість подолати це зло остаточно, незважаючи на всі сумніви і порівняння.
    Отже, можна зробити висновок, що «Чума» - це філософський роман-притча, який має «загальнолюдський» і позачасовий підтекст (про шлях людини, окремої людини зі злом). І як сказав Віктор Єрохін: «Ідея людської солідарності стара, як світ, але важливо те, в якому культурно-історичному контексті вона висловлена».

 


Категория:
Твір, сочинение
| Просмотров: 6654 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть