загрузка...
Психологія розкриття теми еміграції в новелі «Кам’яний Хрест» - 22 Апреля 2014
Главная » 2014 » Апрель » 22 » Психологія розкриття теми еміграції в новелі «Кам’яний Хрест»
14:08
Психологія розкриття теми еміграції в новелі «Кам’яний Хрест»

    Найвизначнішим майстром короткої реалістичної соціально-психологічної новели в українській демократичній літературі кінця ХІХ - початку ХХ століття був Василь Стефаник. Письменник створив вражаючу за силою впливу на читачів картину з життя сільської бідності та наймитів, розкривши конфлікти епохи і складні душевні переживання свого сучасника.
    Провідною темою творчості Стефаника було важке життя західно-українскої сільської бідноти. Коли Стефаник прийшов у літературу, в поневоленій цісарською Австро-Нарщиною Галичині відбувалась швидке проникнення і пролетаризація широких мас. Письменник найкраще взявся відображати болісний процес «розселення» у селі і народжені ним душевні трагедії.
    Головною темою першого періоду творчості Стефаника був складний і болісний процес розорення селян.
    У той час ремісники не могли конкурувати з промисловою продукцією й розорялися. Зростала кількість робітників, які не мали де прикласти руки. Тому ширилась «еміграційна гарячка». 
    Тема еміграції зачіпається у ряді творів Стефаника. Новела ж «Кам’яний Хрест» - цілком присвячена цій темі. У ній письменник розкрив ті причини, що гнали бідняків у чужі невідомі края.
    Іван Дідух наймитував, потім десять років відбув у війську, а коли повернувся на село, батько й мати все померли, лишивши йому завалену хату та город на горбі. Він почав господарювати на ньому. Вік свій збув бідняк на тім горбі, а не вибився з нужди. Сини не хотіли лишатися після нього наймитами, вимагали «завести» їх до землі та дати хліба. «Два роки нічого в хаті не говорили, лише Канада та й Канада…»- Спродавши усе, старий йде шукати землі й хліба, а жінці каже, що везе її в далеку могилу, що вже на горбі поставив собі і ій кам’яний хрест. Не знавши щастя тут, Дідук не сподівався знайти його й на чужині.
    Влучно автор розповів про той хрест, бо саме хрест можна ставити на житті людському, такому важкому і невдячному, як у Івана. Чужина для нього – смертний кінець тяжкої долі.
    Так влучно й точно Стефанику вдалося передати внутрішній біль героя тільки пому, що він був нерозривно пов’язаний зі своїм народом, писав картини з життя, переймався цими проблемами з великим переживанням за подальшу долю кожного селянина.

 


Категория:
Твір, сочинение
| Просмотров: 759 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть