загрузка...
Симфонія. Увертюра - 5 Сентября 2014
Главная » 2014 » Сентябрь » 5 » Симфонія. Увертюра
13:49
Симфонія. Увертюра

Упродовж багатьох століть розвитку музичного мистецтва сформувалися симфонічні жанри' симфонія, увертюра, симфонічна поема і фантазія, картина, а також концерт. Бони беруть початок від появи симфонічного оркестру (середина XVIII ст.) — великого колективу музикантів, які грають на різних інструментах під керівництвом диригента.
Кількість звуків та їх найрізноманітніших поєднань, що може відтворити оркестр, майже необмежена, і, можливо, саме тому багато композиторів приберігають свої най заповіт ніші музичні ідеї для оркестру, адже це — унікальний колективний інструмент.
Тривалий час план розташування інструментів в оркестрі змінювався відповідно до кількості музикантів у кожній групі, акустики концертногозалу, де відбувався концерт тощо. Відомий диригент Леопольд Стоковський запропонував стандартний план розміщення музикантів, який назвали «американським». Огоковський розмістив усі скрипки ліворуч від диригента, віолончелістів — праворуч. А кількість виконавців надухових інструментах збільшив удвічі. Таке розташування музикантів-виконавців використовують у більшості оркестрів світу.
Пригадайте, які існують сімейства (групи) музичних інструментів. Скористайтеся інформацією з довідника.
Прочитайте казку «Як був створений симфонічний оркестр». Дайте відповіді на запитання: як ви розумієте поняття какофонія? Чому навчилися музичні інструменти завдяки диригенту та феї Музики?
(За А. Лопатіною, М. Скребцовою) Люди дуже любили фею Музики і створили для неї безліч чудових музичних інструментів. Не сподобалося це злій Какофонії, і вона вирішила: «Треба зробити так. щоб усі інструменти намагалися один одного перекричати, і тоді буду правити світом я, Какофонія, а не фея Музики». Вирішила Какофонія посварити всі інструменти один з одним. Вона прилетіла до скрипочки і сказала, улесливо посміхаючись:
—  Як проникливо ви співаєте! Ніхто не може зрівнятися з вашою співучістю, навіть людський голос.
Задерла вгору носа скрипочка, а Какофонія одразу ж доповіла альту, віолончелі й контрабасу:
—    Скрипка вважає себе найкращою, та насправді ви більші за неї, і голоси ваші сильніші.
Потім Какофонія низько вклонилася роялю:
— Пане Роялю, вивеликий артисті можете замінити всі музичні інструменти. Ви сам можете виконати будь-яку музику, від найтонших звуків капели до гуркоту грому.
Потім Какофонія полетіла до духових інструментів й улесливо зауважила:
— Тільки увас, Флейто, душа ніжна і переливчаста, немов спів солов'я на світанку.
— Милий гобоє, ваш друг кларнет запевняє, що вашамузикахолодна, і ви не вмієте надавати звукам наростання і затухання, як він, — прошепотіла Какофонія на вушко гобою.
Так літала Какофонія від одного Інструмента до іншого, прагнучи зруйнувати їхню дружбу. Мідним духовим інструментам Какофонія сказала, що їхня гра має більш насичене І яскраве звучання, ніждерев'яних духових інструментів. Барабанові, литаврам і мідним тарілкам Какофонія оголосила, що інші Інструменти зневажають їх через відсутність мелодійності.
Какофонія лестила так уміло, що всі музичні інструменти образилися один на одного і побігли скаржитися феї Музики.
— Феє, ти негайно повинна обрати серед нас найкращий музичний інструмент, — задзеленчали, засурмили, загуркотіли і загриміли разом усі інструменти.
3. Криміиська. Оркестр
—  Це якась какофонія. Я зараз оглухну від вашого крику, — вигукнула фея Музики. — Ви всі чудові! Кожен музичний інструмент має основний звук, що відображає цей інструмент найліпше. Разом ці звуки створюють красу музики.
Але музичні інструменти не слухали пояснень феї Музики.
—  Гаразд, тоді нехай обирає людина, — вирішила фея. — Вона стане композитором й отримає чарівну силу записувати нотами звуки, кольори й відтінки музики. Для кого зваскомпозитор напише музику, той і буде кращим.
Зраділи інструменти і стали з нетерпінням чекати, коли людина напише музику. Кожен і з них мріяв, що композитор напише музику саме для нього.
Нарешті музика була готова. Вона називалася партитурою. Музичні інструменти з подивом дізналися, що всі їхні голоси включені до цієї партитури. Окрім того, вони побачили, що нову музику треба виконувати несоло, а гуртом. Наприклад, для виконання потрібні були дві групи скрипок, велика група віолончелей, група альтів і група контрабасів.
— Якщо ми гратимемо 8а разом, вийде якась какофонія. — обурено задзеленчали, загуркотіли і загуділи музичні інструменти.
— Вийденекакофонія, а гармонія. Для кожного з sac я написав, у якому темпі й коли вступати, — заспокоював музичні інструменти композитор, однак ті хвилювалися все більше й більше.
— феє Музики, я написав симфонію «Музика світів», але музичні інструменти не розуміють, що для неї потрібні всі фарбиі відтінки звуків! — вигукнув композитор.
— Тихше, моїлюбі, — попросила фея Музики. — Щоб зрозуміти, хто з вас найкращий, ви повинні спочатку виконати цю чудесну симфонію всі разом. Звісно, це важко, але вам допоможе диригент.
Фея Музики підвела до музичних ін струментів диригента і вруч ила йому чарівну диригентську паличку. Ледь диригент повів своєї паличкою, наче чарівною, музичні інструменти слухняно замовклиі приготувалися слухати.
— Струнно-смичкові — основа наш ого оркестру, — пояснив диригент. — Вони можуть і співати всі разом, як один великий інструмент із потужним голосом, і виконувати соло.
Струнні інструменти випакувалися в ряди й почали вивч ати свою партію.
—  Характер дерев'яних духових інструментів суто індивідуальний. Тому ви будете співати свої партії по парах, — продовжив диригент.
Задоволені флейти, кларнети, фаготи і гобої розійшлися парами й отримали свої ноти.
—  Ви, мідні духові інструменти, усі разом виконаєте яскраву святкову мелодію, — велів диригент трубам, валторнам і тромбонам. — А ще валторна заспіває в симфоніїмелодійне соло про красу природи, а труба підіграє їй своїм гучним голосом.
Радісно сяючи, мідні духові Інструменти зайняли свої місця.
— Сподіваюся, я буду солістом? — боязко запитав рояль.
—  Звичайно, у тебе королівська потужність сольного звучання, — погодився диригент. — Але тобі доведеться грати разом з іншими інструментами також. Своїми потужними акордами ти підсилиш групу ударних, допоможеш струнним і духовим.
У відповідь рояль усміхнувся усіма своїми білими й чорними клавішами.
—  І без вас. ударні інструменти, оркестрові, звісно, не обійтися. Без ритму музика не може існувати, — сказав насамкінець диригент.
Барабан вибив радісну дріб, а мідні тарілки весело дзенькнули. Радісні і заспокоєні інструменти почали репетирувати свої партії. Звісно, грати злагоджено, яскраво і натхненно було нелегко. То спізнювалися вступити труби, то скрипки співали мляво й нудно.
Але диригент терпляче і дбайливо поправляв усіх. Нарешті настав день концерту. Диригент змахнув паличкою і... Зазвучала музика світів! Вона, немов величезна хвиля, підхопила серця слухачів і потягла за собою, то піднімаючи до зірок, то кидаючи їх у морську безодню. І ніхто не помітив, як повільно розтанула і зникла без сліду зла Какофонія.
Симфонія — жанр симфонічної музики; твір для
симфонічного оркестру, побудований на контрастних частинах (переважно чотирьох).
Як ви пам'ятаєте з уроків музичного мистецтва в 5 класі, симфонія — це масштабний твір для оркестру, який зазвичай складається з чотирьох частин. Перш а частин а циклу —■ швидка й енергійна (написана зазвичай у формі сонатного алегро), друга — повільна, іноді меланхолійна (сумна, задумлива), третя — більш швидка і витримана у тридольному розмірі (менует або скерцо), а четверта — фінал — швидка, піднесена, нерідко урочиста.
Франц Йоэеф Гайдн (1732—1809) — австрійський композитор, один Із засновників таких музичних жанрів, як симфонія І струнний квартет. Народився в с. Рорау поблизу угорського кордону. З 5-річного віку хлопчик навчався музиці та хоровому співу.
У молоді роки прислуговував у будинку італійського композитора НІкколи Порпора, однак і там намагався заповнити прогалини у своїй музичній освіті. У цей період митець написав першу оперу. У 1761 р. Гайдн стае другим капельмейстером при дворі князів Естергазі — однієї із найвпливовіших аристократичних родин Австро-Угорщини. Тут він писав музику, керував оркестром, ставив опери. У1781 р. Гайдн зустрів В.-А. Моцарта, з яким невдовзі затоваришував. Останні роки його життя минули у Відні, де він познайомився з Л. ван Бетховеном і взяв його в учні.
Творчий доробок композитора вражає: 24 опери, 104 симфонії, 83 струнні квартети. 52 фортепіанні сонати, увертюри, марші, танці, дивертисменти для оркестру й різних інструментів, концерти, п'єси для клавіру й інших інструментів, ораторії, пісні, канони, обробки шотландських, ірландських, валлійських пісеньдля голосу з фортепіано (скрипки або віолончелі) тощо.
1.  Що таке симфонія? З яких частин складається симфонічний цикл?
2.  Які симфонії ви слухали на уроках музики? Що є спільного в їх образному змісті, формі, засобах виразності? Чим вони відрізняються?
3.  Дослідіть будову Інструментів симфонічного оркестру та особли-Босл гринаних, втористовуючиДодаток2(с. 147 підручника).
Увертюра — це жанр симфонічної музики. У перекладі щУ з французької мови увертюра означає «початок»» або «відкриття». Увертюра виконується перед початком опери,
балету тощо. Т^кож це може бути окремий самостійний твір.
Увертюра — жанр симфонічної музики; твір для оркестру або вступ доопери, балету тощо.
Завдання будь-якої увертюри — створити настрій, налаштувати глядачів до сприйняття опери чи балету, підготувати їх до того, що відбуватиметься на сцені. Ту ж саму роль виконує й увертюра до кінофільмів. Спробуйте пригадати хоча б одну кінострічку, під час титрів якої не звучить музика. Навряд чи це вдасться, адже увертюра в кіно відіграє значну роль. Глядач, ще не побачивши першого кадру, за характером музики може здогадатися, який за жанром фільм (комедія, драма тощо).
Багато композиторів використовували в увертюрі мелодії з опери, до якої вона написана.
В історії музики відомо про чималу кількість випадків, коли композитори створювали увертюри, що перебувають у репертуарі оркестрів набагато довше, ніж опери. Тому й не дивно, що такі увертюри стали самостійними, повноцінними музичними творами, які виконуються окремо.
У XX ст. увертюри стали оркестровими творами без певної форми, їх часто писали до святкових заходів. Помітною в цьому жанрі є «Святкова увертюра» Дмитра Шостаковича, яка створена до Олімпійських ігор і продовжує розвивати традиційну форму увертюри.
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Дмитро Шостакович, Святкова увертюра. 
Дмитро Дмитрович Шостакович (1906-1975) — російський композитор, піаніст. Народився в Петербурзі. Спочатку музики його навчала матір. Закінчив консерваторію по класам фортепіано і композиції.
Упродовж життя написав 15 симфоній, 15 струнних квартетів, а також багато концертів і сонат для різних Інструментів. У музиці — чимало новаторських рішень. Нині Д. Шостакович — один з найбільш виконуваних у світі композиторів, адже його твори — це глибокі висловлювання про долю окремої людини і людства загалом.
Я у світі музики: досліджую, дію
1.  Які увертюри ви знаєте? Які особливості цього жанру?
2.  Яке значення увертюри в музично-театральних виставах?
3.  Поцікавтеся репертуаромсучаснихсимфонічнихоркестрів України. Запишіть у зошиті твори, які ви хотіли б послухати в майбутньому.

Рондо. Сюїта

 


Категория:
2014
| Просмотров: 756 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть