загрузка...
Слід людини на землі - 23 Апреля 2014
Главная » 2014 » Апрель » 23 » Слід людини на землі
12:57
Слід людини на землі

     Роздуми про життя, про його сенс виникають звичайно у переломні моменти життя. Зараз у моє життя прийшов час, коли потрібно приймати рішення самостійно: яким шляхом піти далі. Що обрати, щоб життя не минуло безслідно? Трохи боязко робити цей вирішальний крок. Але страх потрібно перебороти. В нинішніх умовах життя перемагають більш активні, вольові, чесні і, головне, відповідальні люди.
     До речі, про відповідальність. Французький письменник Сент-Екзюпері в «Маленькому принці» говорив, що кожен відповідає за того, кого приручив. Якщо дитина з дитинства привчена до відповідальності за молодшу сестричку, за кущі і дерева, то з такої дитини обов’язково виросте людина, що прийме на себе відповідальність і за свою родину, і за ту роботу, що ії довірить суспільство. Якщо буде потрібно, вона зможе відповідати і за державні справи. А це значить, що життя ії не мине марно.
     Історія людська зберігає чимало імен людей, що залишили свій слід у ній. Різні ці сліди, але за своєю основною суттю вони або творчі, або руйнівні. Недавно потрапила мені в руки брошура про діяльність Кирило – Мефодіївського товариства (ХІХ століття). До нього належав сам Т.Шевченко. Мета діяльності товариства – звільнення слов’янських народів від імперської деспотії і об’єднання  у федеративному союзі незалежних держав. Члени товариства вважали, що будуть правити своєю літературу. Багато прогресивних людей приєдналися до Кирило-Мефодіївського товариства і сповідували його ідеї. Хоча цим планом не вдалося здійснитися, але справа товариства не зникла без сліду. Ідеї звільнення, рівності , волі стали головними в слов’янській літературі опанували розумами майбутніх поколінь.
     Яскравим прикладом може слугувати відомий український гетьман Богдан Хмельницький. Ким був Хмельницький для України, безперечно, відомо всім. Я маю на увазі не Хмельницького – людину з ії вадами й чеснотами, дивакуватими звичками чи без них. Ні, я говорю, про Великого Хмеля, про символ, що народився під гуркіт гармат і дзвін шабель, коли тільки-но сформована нація українська звільнялася з-під людської неволі, створюючи першу власну державу. Чи немалу спадщину він залишив після себе? Ні, Україна втратила одного з найвизначніших своїх державних діячів, символ української національної ідеї. І хоча справа національної революції зазнала поразки, згадка про неї у вигляді Хмеля пройшла крізь віки, зцементувала багатостраждальну націю і зробила таки суверенність України реальністю. Ось, що залишив після себе Хмель.
     Отже, прожити так, щоб залишити в житті свій слід – спочатку результатами своєї праці, а потім, якщо зможеш, безкорисливою допомогою людям, - от мета, якої треба прагнути.

 


Категория:
Твір, сочинение
| Просмотров: 889 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть