загрузка...
Словник - 22 Августа 2014
Главная » 2014 » Август » 22 » Словник
14:28
Словник

Абсолютна висота — відстань по вертикалі будь-якої точки на поверхні Землі від середнього рівня поверхні океану. Визначається за допомогою нівелювання.
Абсолютна вологість - це кількість водяної пари (у грамах), що фактично міститься в 1 м3 повітря в даний момент часу за певної температури; вимірюється в г/м3.
Аерофотознімок - фотографія земної поверхні, зроблена з атмосфери спеціальними автоматичними фотоапаратами, встановленими на літаку, гелікоптері.
Азимут - кут між напрямком на північ та напрямком на якийсь предмет на місцевості. Відлік азимута ведеться від точки півночі на схід за годинниковою стрілкою.
Айсберг - льодяна гора, що плаває в океанах чи морях; утворюється внаслідок сповзання материкової криги в океани і моря.
Акваторія -   водний простір в океанах і морях.
Амплітуда а) різниця між максимальним і мінімальним значенням метеорологічних елементів; б) різниця між відмітками висоти точок земної поверхні.
Астеносфера - верхній в'язкий шар мантії.
Атлас - це сукупність різних карт, зібраних у певному порядку в одну книжку.
Атмосфера - повітряна оболонка Землі.
Атмосферний тиск - це сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверхні, на всі розташовані на ній об'єкти і тіла.
Атмосферні опади - це вода в рідкому або твердому стані, що випадає з хмар або виділяється з повітря на земну поверхню.
Багаторічна мерзлота - це верхній шар земної кори, що має від'ємні температури ґрунтів і гірських порід та містить підземний лід.
Барометр - прилад для вимірювання атмосферного тиску.
Басейн - а) частина земної поверхні, з якої води стікають у річку, озеро або в море та океан; б) область залягання певних гірських порід або корисних копалин.
Біосфера - це оболонка Землі, населена організмами; оболонка життя.
Болото - це надмірно зволожена ділянка земної поверхні з вологолюбною рослинністю, внаслідок відмирання якої утворюється торф, потужність якого не менше ЗО см.
Бриз - вітер, що змінює свій напрямок двічі на добу.
Вивітрювання - процес руйнування і хімічної зміни гірських порід під впливом коливання температури, дії ВОДИ і організмів.
Випаровування - це процес переходу речовини з рідкого і твердого стану в газоподібний - пару.
Високі широти - приполярні області Землі.
Відносна висота - перевищення однієї точки земної поверхні над іншою по вертикалі.
Відносна вологість - це відношення (у відсотках) абсолютної (фактичної) вологості до максимально можливої за даної температури або - це ступінь насичення повітря водяною парою.
Вітер - рух повітря в горизонтальному або близькому до нього напрямку з області високого тиску в область низького.
Вогнище землетрусу - місце розривів і зміщень у земній корі, розміщене на різній глибині.
Води суходолу - води, що зосереджені в річках, озерах, водосховищах, болотах, льодовиках.
Водний режим річки - це регулярні зміни рівня води в ній протягом року.
Водні ресурси - придатні для користування води морів, річок, озер, штучних водойм, а також підземних вод.
Вододіл - межа між двома річковими басейнами.
Водойма - природна або штучна западина в рельєфі, заповнена водою.
Водомірна рейка - прилад для відліку висоти рівня води у даному місці водойми.
Водоносний шар - один з кількох водопроникних шарів гірської породи, що заповнений вільними підземними водами.
Водоспад - падіння води в руслі річки з крутого уступу.
Водосховище - штучна водойма, зазвичай створена в руслі річки водопідпірними спорудами для накопичення і збереження води з метою регулювання стоку, зрошення тощо.
Водяна пара - вода у газоподібному стані, що постійно міститься в атмосферному повітрі.
Вологість повітря - вміст водяної пари у повітрі.
Вулкан - це місце виходу магми на земну поверхню у вигляді конусоподібної (або іншої форми) гори.
Вулканізм - це сукупність явищ, пов'язаних з підняттям магми із надр Землі та виливанням її на поверхню.
Гейзер - джерело, що періодично викидає на поверхню гарячу воду і водяну пару.
Географічна оболонка - це цілісна оболонка Землі, яка охоплює нижню частину атмосфери, верхню частину літосфери, всю гідросферу і біосферу.
Географічне положення - положення пункту або території (акваторії) по відношенню до розташованих поза них об'єктів або територій.
Географічні координати - це широта і довгота точки земної поверхні.
Географія - це наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію людей і природи; комплекс наук про Землю.
Географія ґрунтів - наука про  ґрунти та їх розміщення.
Геодезія - наука про фігуру і розміри Землі, про виміри на земній поверхні для відображення її на планах і картах.
Геоморфологія - фізико-географічна наука про рельєф земної поверхні.
Гігрометр - прилад для вимірювання вологості повітря.
Гідрологія - наука про природні води гідросфери: океани, моря та води суходолу.
Гідросфера — водна оболонка Землі, яку утворюють Світовий океан, води суходолу, вода в атмосфері.
Гірські породи - природні утворення, що складаються з різних мінералів.
Глобус - модель Землі.
Гномон - давній прилад, «сонячний годинник», за допомогою якого можна визначити висоту й азимут Сонця.
Гори - високо підняті над рівнинами дуже розчленовані частини земної поверхні.
Гори відроджені (омолоджені) - давні гірські споруди, що зазнали повторних   підняттів.
Горизонталі - це лінії на плані або карті, що з'єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою.
Град - вид атмосферних опадів, що складається з льоду розміром від дрібної горошини до голубиного яйця.
Градусна сітка - це сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й меридіанами, які проведено через певну кількість градусів.
Гумус - перегній, органічна частина ґрунту темного кольору.
Густота населення - це показник кількості жителів на 1 км2 території.
Ґрунт - це верхній родючий шар земної кори, що сформувався внаслідок взаємодії гірських порід, повітря, сонячного світла і тепла, води та  організмів протягом тривалого часу.
Ґрунтові води - підземні води першого від поверхні водоносного шару, розташованого на першому водоупорному шарі.
Дельта - низовина в гирлі річки, утворена її наносами.
Джерело - природний вихід підземних вод на земну поверхню.
Живлення річок і озер - поповнення водойм поверхневими і підземними водами.
Забруднення - надходження у природне середовище в результаті природних процесів і діяльності людини різноманітних речовин, що перевищують гранично допустимий рівень.
Загальна географія - наука, що вивчає географічну оболонку.
Заплава - частина річкової долини, що регулярно затоплюється під час повені.
Заповідник - ділянка території (акваторії), на якій зберігається у природному стані увесь природний комплекс.
Засолення ґрунтів - процес накопичення в ґрунті солей у кількості, шкідливій для рослин.
Затока - ділянка водної поверхні, що вдається у суходіл.
Землетруси - підземні поштовхи і коливання земної поверхні, з якими пов'язане зміщення великих мас гірських порід, утворення розривів і тріщин у земній корі.
Земна кора - зовнішній (верхній) твердий шар Землі, частина літосфери.
Земне ядро - центральна частина земного тіла.
Екватор - уявна лінія, що проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі.
Експозиція схилів - положення, орієнтування схилів місцевості, гір, височин та ін. відносно дії сторін горизонту, сонячного освітлення, вітру тощо.
Епіцентр - місце на земній поверхні, розташоване над вогнищем землетрусу.
Ерозія - процес руйнування гірських порід водою і вітром.
Ізобара - лінія на карті, що з'єднує точки з однаковим значенням атмосферного тиску.
Ізотерма - лінія на карті, що з'єднує точки з однаковим значенням температури повітря, води або ґрунту.
Канали - це штучні водотоки, створені людиною для зрошування, осушування і судноплавства.
Карта географічна - це зменшене узагальнене зображення поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків у масштабі з урахуванням форми Землі.
Картографія наука, що вивчає способи і засоби зображення поверхні Землі й різноманітних природних і суспільних явищ на картах, розробляє методи створення карт та їх використання.
Клімат - це багаторічний режим погоди для певної місцевості.
Кліматичні пояси - це широтні смуги земної поверхні, що мають відносно однорідний клімат.
Колообіг води - безперервний замкнутий процес переміщення води на Землі під дією сонячної енергії та сили тяжіння.
Компас - прилад, що вказує напрямок північ-південь.
Корисні копалини - мінеральна сировина, яка використовується в господарстві.
Космічний знімок - це фотографія ділянки Землі, зроблена з космічного літального апарата.
Космічні методи - вивчення Землі за фотографіями, зробленими з космосу, телевізійним зображенням, спектром відбиття сонячного світла тощо.
Курвіметр - прилад для вимірювання відстаней на карті.
Лава - розжарена, вогняно-рідка в'язка маса, що виливається на земну поверхню при виверженні вулкана.
Легенда - система умовних знаків і текстових пояснень до них, що розкривають зміст карти.
Літосфера - верхня тверда оболонка Землі, що включає земну кору і верхню мантію (астеносферу).
Літосферні плити - великі частини (блоки) літосфери, що обмежені глибинними розломами і перебувають у постійному русі.
Ложе океану - один з головних елементів рельєфу, що охоплює більшу частину дна океану, де поширений океанічний тип земної кори.
Льодовик - це природне багаторічне скупчення льоду на земній поверхні в результаті нагромадження та ущільнення снігу вище снігової лінії.
Льодовиковий рельєф - рельєф, що виник у результаті діяльності давнього і сучасного зледеніння.
Людські раси   - групи людей зі схожими зовнішніми ознаками.
Магма - розжарена вогняно-рідка маса, що виникає в земній корі або верхній мантії і при застиганні утворює магматичні гірські породи.
Мантія Землі - один з внутрішніх шарів Землі, розташований між земною корою і ядром.
Масштаб це ступінь зменшення довжин ліній місцевості на плані (карті, глобусі); відношення довжини відрізків на кресленні, плані, карті до довжин відповідних їм відрізків на місцевості.
Меандри - вигини русла річки в плані, що характерні для рівнинних річок.
Межень - період низьких рівнів води в річках.
Меридіани - це умовні найкоротші лінії, проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого.
Метаморфічні гірські породи - породи, які утворилися в надрах з магматичних або осадових порід під дією тиску і температури.
Метеорологічна служба - державна організація, яка забезпечує країну інформацією про погоду, прогнозами погоди, а також відомостями про клімат місцевості.
Метеорологічна станція - установа, яка проводить регулярні спостереження за станом атмосфери у визначені строки і в певній послідовності.
Метеорологічні прилади - вимірювальні прилади для визначення числових значень елементів погоди (барометри, термометри, плювіографи, флюгер тощо).
Методи географічних досліджень - сукупність прийомів і способів географічних досліджень.
Міжпластові води - підземні води, що містяться у водоносних шарах між пластами водоупорних порід.
Море - частина океану, яка більш-менш ізольована від нього ділянками суходолу чи підвищеннями підводного рельєфу і яка відрізняється від океанічних вод властивостями води, течіями, морськими організмами.
Мусон - вітер, який змінює свій напрям двічі на рік.
Надра - а) глибини від поверхні Землі до її центра; б) верхня частина земної кори, в межах якої можливий видобуток корисних копалин.
Низькі широти - пояс земної поверхні, розташований на північ і південь від екватора в межах до 30°-40° північної і південної широти.
Нівелір - геодезичний інструмент, що використовують для нівелювання (вимірювання перевищення точок земної поверхні).
Ожеледь - шар криги, що утворюється на поверхні землі й на предметах.
Озеро - це природна водойма (улоговина, заповнена водою), яка не має безпосереднього сполучення з морем.
Океан - частина Світового океану; заповнена водою величезна западина і обмежена материками.
Океанічна течія - це горизонтальне переміщення води, головною причиною утворення якого є постійні вітри.
Океанічний жолоб - довга вузька западина з крутими схилами.
Океанічні острови - острови, що утворилися в океані й не мають зв'язку з материком.
Орієнтування - а) на місцевості - визначення свого місцеположення відносно сторін горизонту; б) по карті - впізнання навколишніх предметів і рельєфу, зображених на карті, визначення за нею географічних координат.
Острів - ділянка суходолу, що з усіх боків оточена водами океану чи моря.
Наводок - швидкий і короткочасний підйом рівня води в річці.
Паморозь - відкладання кристалів льоду на деревах, проводах та інших предметах під час туману.
Паралелі - умовні лінії, проведені на глобусі й карті паралельно екватору.
Печера - пустота в приповерхневих шарах земної кори різної форми і розмірів.
Півострів - ділянка материка чи острова, оточена з трьох боків водою, а четвертою з'єднана з суходолом.
Підземні води — це води, які знаходяться у верхній частині земної кори: в порах, тріщинах і порожнинах.
План - це зменшене детальне зображення невеликої ділянки земної поверхні, виконане у великому масштабі за допомогою умовних знаків.
Повінь - щорічне збільшення рівня води в річці в одну й ту саму пору року, коли річка затоплює заплаву.
Погода - це стан нижнього шару атмосфери в даній місцевості у певний час.
Полуденна лінія - пряма, що збігається з напрямом меридіана в певній точці поверхні Землі.
Полюс холоду - місцевість, де спостерігаються найнижчі температури повітря на Землі.
Полюси Землі - точки перетину уявної осі обертання Землі з земною поверхнею.
Полярне коло - паралель, яка має географічну широту 66°33' у північній І південній півкулях.
Пори року - періоди року (зима, весна, літо, осінь), що визначаються сезонними змінами в природі. Найбільш яскраво виражені у помірних широтах.
Пороги - кам'яні брили твердих порід, що виступають з води у руслі річки.
Приземний шар повітря - нижній шар повітря (потужність 30-50, інколи до 250 м), що прилягає до земної поверхні.
Припливи і відпливи - періодичні коливання рівня води океану, зумовлені силами тяжіння Місяця і Сонця.
Природна зона - один з великих природних комплексів Землі, основним чинником формування якої є клімат (співвідношення тепла і вологи).
Природні комплекси (ландшафти) - це поєднання взаємопов'язаних компонентів природи (гірських порід, вод, пов
Природні компоненти - природні утворення, складові частини географічної оболонки: гірські породи літосфери, поверхневі й підземні води, лід гідросфери, повітря атмосфери, ґрунти, рослинний і тваринний світ біосфери.
Природні ресурси - природні багатства (речовина й енергія) — все, що людина використовує з природного середовища для свого існування і господарства.
Природні умови - певне поєднання елементів природи, в якому розвивається органічний світ, живе та господарює людина.
ітря, ґрунтів, організмів) на певній ділянці земної поверхні.
Природокористування - отримання людиною з навколишнього природного середовища всього необхідного для її господарства, культури, здоров'я.
Протока - частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми і поєднує ділянки суходолу.
Радіозонд аерологічний прилад, що піднімається на кулі-пілоті на висоту 30-40 км для вимірювання атмосферного тиску, температури і вологості повітря.
Рельєф - це сукупність форм земної поверхні, утворених під дією внутрішніх і зовнішніх процесів, різних за будовою, розмірами, обрисами і віком.
Рифт - розлом дна океану.
Рівнини це великі відносно рівні ділянки земної поверхні з невеликими коливаннями висот.
Річка - це природний водний потік, який починається з витоку, тече у виробленому ним самим заглибленні - руслі й закінчується гирлом.
Річкова долина - витягнуте у довжину, звивисте пониження, в якому тече річка.
Річкова система - сукупність рік у межах певного річкового басейну.
Річковий басейн - площа, з якої в певну річку чи річкову систему стікають поверхневі й підземні води.
Роза вітрів - діаграма, на якій зображено основні напрямки повторюваності вітрів у певній місцевості за певний час.
Роса - атмосферні опади у вигляді дрібних крапель води, що осідають на поверхню Землі й предмети в результаті охолодження повітря і згущення водяної пари у вечірній і нічний час.
Рослинність - це сукупність усіх рослинних угруповань у певній місцевості.
Русло - найнижча частина річкової долини, зайнята водним потоком.
Рухи земної кори — механічні переміщення в земній корі й верхній мантії, що викликають зміни в характері залягання гірських порід та в рельєфі.
Світовий океан - неперервний водний простір на поверхні Землі, що оточує материки та острови.
Сейсмічні пояси - це рухомі ділянки земної кори, що виникають на межі літосферних плит, де проходять глибинні розломи; місця розходження або зіткнення літосферних плит.
Сейсмограф - прилад, що записує коливання земної кори при землетрусах.
Серединно-океанічні хребти - велетенські гірські споруди, що утворюються на дні Світового океану і розташовані переважно у центральній частині усіх океанів.
Середні (помірні) широти - широкі смуги поверхні Землі між 400-650 пн. ш. та 420-580 пд. ш.
Середня температура повітря - середній арифметичний показник температури для певної місцевості, що розраховується із суми температур за добу, місяць, сезон, календарний рік.
Синоптична карта карта, на яку умовними знаками і цифрами нанесено основні відомості про погоду, отримані в ході спостережень; географічна карта погоди.
Служба погоди - система державних установ, що забезпечує господарство і населення відомостями про погоду.
Снігова лінія - межа, вище якої накопичується і зберігається сніг і лід.
Сніговий покрив - шар снігу, що утворюється в результаті снігопадів узимку і зберігається якийсь час на поверхні.
Солоність океанічної води - загальна кількість солей у грамах, що міститься в одному кілограмі води.
Сонячна енергія - променева енергія Сонця.
Сонячний годинник - прилад для визначення часу за Сонцем; складається із стержня і горизонтального циферблата.
Спостереження на око - вимірювання без застосування приладів, простим зором, на око.
Стариця - старе русло річки, що перетворилося на озеро.
Тваринний світ - це сукупність різних угруповань тварин у певній місцевості.
Теплові (температурні) пояси - смуги з певними температурами повітря, які різняться між собою кількістю тепла.
Тропіки - уявні паралельні кола на поверхні земної кулі, широта яких 23°27".
Туман - скупчення продуктів згущення водяної пари в приземному шарі повітря.
Фен - сухий і теплий вітер, що дме часом з гір в долини.
Флюгер - прилад за допомогою якого вимірюють напрям І швидкість вітру.
Хвилі - коливальні рухи верхнього шару води в океанах, морях, озерах.
Хмарн - скупчення дуже дрібних крапель води або кристалів льоду на великій висоті над землею внаслідок охолодження насиченого водяною парою повітря.
Хмарність - ступінь покриття неба хмарами.
Цунамі - велетенські хвилі, спричинені підводними землетрусами.
Червона книга - анотований список рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, символічний сигнал біди, адресований урядам і громадськості країн світу.
Шельф (материкова обмілина) - підводна окраїна материка, що прилягає до берега.
Шкала висот і глибин - ділення висот і глибин на ступені при зображенні рельєфу на картах.
Шквал - різке короткочасне підсилення вітру, що часто супроводжується зміною його напрямку.
Штиль - безвітря, затишшя або слабкий вітер до 0,5 м/сек.
Штучні водойми — це водосховища і ставки, створені людиною для господарських потреб або відпочинку.
Ядро Землі - центральна частина земної кулі.


Категория:
2014
| Просмотров: 443 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть