загрузка...
Соната. Варіації - 5 Сентября 2014
Главная » 2014 » Сентябрь » 5 » Соната. Варіації
13:44
Соната. Варіації

Музичний жанр соната має давнє походження. Раніше сонатою називали будь-яку вокальну та інструментальну музику. Поступово цей жанр виокремився як суто камерно-інструментальний. Також виниклавідповіднамуоична форма — сонатна.
Соната — жанр інструментальної музики; твір для одного або двох інструментів; соната складається з трьох частин, що контрастують між собою, але мають спільний задум.
Сонату створюють для камерного складу — одного або двох інструментів, як правило, для фортепіано, скрипки, флейти, кларнета, труби, валторни. У сонатній формі також пишуть невеликі твори — сонатини, їх грають юні виконавці.
Соната складається з трьох частин і будується за контрастом темпу (швидко—повільно), змісту і характеру музики {драматичної—ліричної}.
Зазвичай першу частину сонати пишуть у сонатній формі, її особливість полягає в тому, що спочатку звучать головна і побічна теми (експозиція). Далі відбувається їхній розвиток {розробка), після чого ці теми звучать знову {реприза).
Німецький композитор Людвіг ван Бетховен, із творчістю якого ви вже ознайомилися на уроках музичного мистецтва, написав 32 сонати для фортепіано. Його Соната № 14 вважається однією з найвідоміших серед шедеврів фортепіанної музики. Людвіг ван Бетховен назвав свій твір «Соната, майже фантазія». ЧерезЗОроківвонаотрималадодаткову назву— «Місячна», чому посприяв німецький поет Людвіг Рельштаб, який порівнював першу частину сонати із пейзажем озера місячної ночі. Така назва багатьом сподобалась, і відтоді цей твір так і називають — Місячна соната.
В основі головної теми Місячної сонати лежить короткий,
але виразний мотив, побудований в а повторен ві одного звука — цей прийом є характерним для композитора. Місячна соната
Л. ван Бетховена надихнула багатьох художників на створення однойменних картин.
Пригадайте П'яту симфонію цього композитора, яку слухали минулого року: її музична тема складається з повторення всього лише двох звуків («тема долі»).
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Людвіг вам Бетховен, Соната № 14 для фортепіано (Місячна соната), 1 частина.
Який характер музики першої частини? Яку картину можна уявити? Чи погоджуєтеся ви з назвою, яку запропонував Людвіг Рельштаб? Як ви назвали б цю частину сонати?
Зверніть увагу на роботи сучасних митців. Яка з них, на вашу думку, найвдаліше відображає музику, що прозвучала?
Ви вже знаєте, що сонати створювалися для різних інструментів, тембри яких виразно доповнювали один одного. Як. на вашу думку, відбувається діалог інструментів у творі? Порівняйте частини сонати.
Максим БерезовськиЙ. Соната до мажор для скрипки і чембало.
Чембало, або клавічембало (від Італійського clavicembalo) — назва клавесину в Італії; старовинний музичний клавішний інструмент родини клавесинових, попередник фортепіано. Різновидами клавесину були клавікорд (переважно в Німеччині), спінет (домашній клавесин), верджинел (поширений в Англії) та інші.
Максим СозонтовичБерезовський(1745-1777) — український композитор, співак, класик європейської музики. Народився в м. Глухові, жив і творив у Петербурзі.
Музичний хист майбутній композитор виявив у ранньому дитинстві: мав гарний голос і абсолютний слух, співав у церковних хорах, рано почав навчатися гри на скрипці. Освіту здобував спочатку в Глухівській музичній школі, а пізніше, упродовж декількох років, — у Києво-Могилянській академії.
Із 17-річного віку розпочав композиторську діяльність, яка була дуже успішною. Його твори —в основному церковні композиції і духовні концерти — отримували високі оцінки не лише вітчизняних, а й Іноземних поціновувачів мистецтва, про нього писали петербурзькі вісники й альманахи. Коли композиторові виповнився 21 рік, він посів почесне місце придворного камерного музиканта. Талановитого юнака відрядили на навчання в Італію, де він провів майже п'ять років, упродовж яких писав не лише хорову д^овну музику, а й світські твори — оперу «Демофон» за античним міфологічним сюжетом і Сонату для скрипки і чембало (перші твори цих жанрів в українській музиці).
Італійський період був найшасливішим ужитті М. Березовського — тут цінували його талант, виконувалися інструментальні твори, опера «Демофон» ставилася під час карнавалу. Тому й контраст між життям за кордоном і в Петербурзі виявився разючим. Після повернення в Росію композитор зрозумів, що тут його талант і досвід нікому не потрібні. Російські вельможі надавали перевагу іноземним музикантам, а М. Березовський міг розраховувати лише на скромну посаду співака-хориста у Придворній співочій капелі. Упродовж певного часу він сподівався, що його запросять очолювати Катеринославську консерваторію, яку планувалося відкрити в Україні, однак усе це виявилося порожніми обіцянками. Незважаючи на життєві труднощі, він писав високохудожні духовні концерти, які заклали основи хорової музики в українській і російській культурі.                                                          
Сстрачена пісня
(За М Дашкіевим) Маестро  Цоппіс. італійський калельмейстр.  побачивши вперше Максима Березоєського, вирішив перевірити, як він співає і що знає.
— Ану візьми горішнє «фа»!
Максим проспівав — це був його діапазон.
— «Соль»!
Він витягнув і цю ноту.
— «Сі»!
І сі взяв Максим. Правда, була межа, але вправно поставлене дихання дозволило не показати перенапруження, — мовляв, подужаю навіть «до»!
—  Гм... — Цоппіс зиркнув на нього, зрозумів... Вихопив з-за манжета камзола згорнені утрубку ноти, простягнув Максимові. — Співай!
Максим хутенько перебіг очима аркуш. Кант на італійський текст, музика Цоппіса. Непогана мелодія. Але ж написано —для баритона.
— Транспонувати, маестро? — запитав він у Цоппіса.
Той знову зиркнув на нього — тепер уже зацікавлено: о, цей новачок не з простих, якщо він збирається співати з аркуша, та ще й транспонуючи на ходу, — це справжній майстер! Але старий, звичайно, цього не сказав, а тільки кинув коротко:
— Так.
Максим заспівав. Кант був елегійний, світлий. Недаремно Цоппіс зазначив його темп — алегро. Треба значно повільніше — анданте, а то й модерато. І форте в фналі зовсім ні до чого. Звісно, кінцеве «а» можна потягти дуже ефектно, алежтекст цього недозволяє: оця заспокоєність вимагає димінуендо — до піано, а потім і піаніссімо, щоб звук завмирав, поступово даленів і зникав у нескінченності.
Він не мав часу дивитися на маестро Цоппіса. а коли б поглянув, то був би приємно вражений: старий слухав його пильно, ледь помітно диригуючи рухом правої руки...
Проте, коли Максим закінчив співати і глянув на нього, чекаючи на оцінку, старий незадоволено буркнув:
— Чого це ти спотворив мою пісню?
— Я їїтак зрозумів, — відповів Максим.
—  Чи ви бачите? Він так зрозумів! То я що, по-твоєму, не розумію власного твору? Ану проспівай удруге — тільки тепер правильно.
— Я проспівав правильно, —вперто сказав юнак.
— Гм...Упертий. Самовпевнений...І обдарований! — Цоппіснесподівано посміхнувся і поплескав Максима по плечу.
1.  Назвіть особливості жанру сонати.
2.  Схарактеризуйте сонатну форму на прикладі першої частини твору М. Березовського.
Колективна робота. Дослідіть історію виникнення фортепіано. Створіть грезентацї старовинних інструментів, що йому передували.
Варіації, тема з варіаціями, варіаційний цикл — усе где назви музичної форми, що складається з темита декількох (не менше двох) її змінених відтворень — варіацій- ІЬіруваріаційвійформі належить до найдавніших музичних жанрів.
Варіації—жанр камерно-інструмент альноїму зики; твір, у якому основна тема повторюється кілька разів у зміненому вигляді.
Мелодію, яказ'являється на початку твору, композитор щоразу змінює і представляє її слухачеві інакшою. Так, в одній варіапД можуть змінитися гармонія, в іншій — ритм; у якійсь музична тема прикрашається новими звуками (змінюється фактура). Однак у кожній варіації завжди можна розпізнати початкову тему, якою видозміненою вона не була б.
Композитори створюкть варіації на вародні мелодії, вавласві теми, а також натеми інших авторів.
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Роман Гриныоз, Варіації на тему української народної пісні «Йшли корови із діброви».
Схарактеризуйте тему, її темброве забарвлення. Які зміни музики відбулися упроцесі варіювання теми? Чим відрізняється варіаційний розвиток від розвитку музики в сонатній формі?
Варіації можна побачити й у живописі. Так, австралійська художниця Джилл Кірстейн створила картини, які назвала «Квітковими варіація ми *.
Дж. Кірстейн. Квіткові варіації
Я у світі музики: досліджую, дію
1.  Які особливості варіацій як жанру і форми музики?
2.  Самостійно дослідіть, хто зукраінських композиторів писав варіації на народні теми. Послухайте і схарактеризуйте ці твори. Робота в групах. Розподіліть куплети української народної пісні (за вибором) і створіть варіації на цю мелодію, імпровізуючи ритмічний супровід, змінюючитемп і динаміку, виконуючи з рухами, з інсценізацією тощо.

Скерцо. Етюд

 


Категория:
2014
| Просмотров: 717 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть