загрузка...
Твір Уславлення рідної мови у творчості М. Рильського - 14 Мая 2014
Главная » 2014 » Май » 14 » Твір Уславлення рідної мови у творчості М. Рильського
15:46
Твір Уславлення рідної мови у творчості М. Рильського

Люби і слово те рідненьке, 
Що ненька вчила тя колись…
Воно таке звучне, миленьке –
Люби його і ним гордись!
І. Грабович
    Кажуть: «Пісня – це мова народу». А мова народу, за словами В.Сосюри, - це його душа. Незліченними перлинами виграє і відсвічує наша мова. Упродовж століть, якщо не тисячоліть, українське слово разом із материнським молоком живило душу і тіло, вчило бути чесним, сміливим, любить свій край, свою мову, як рідну матір, бо ж «хто матір забуває, того Бог карає». А ті, хто цуралися рідної мови, занехаяли її, виростали окраденими духовно. Донедавна українцям не вистачало для нормального духовного росту такого життєвого необхідного чинника, яким є рідна мова. Адже не таємниця, що різними великодержавницькими указами, циркулярами, заборонами й обмеженнями українська мова була зведена нанівець, на задвірки життя. Але, незважаючи на різні заборони, наша мова жила в серці кожного українця і потихеньку відроджувалася. Згадаймо, як геніальний Кобзар, великий Каменяр у своїх віршах уславлювали та звеличували рідну мову.
    Продовжував їх традиції М.П. Рильський. Він все своє творче життя присвятив Україні, рідному народові, зокрема рідній мові, яку він любив, оберігав і збагачував. Поет намагався донести до нас, що мова – це великий скарб, а кожне слово – найкоштовніша перлина. У вірні «Мова» він звертається до сучасників і наступних поколінь:
Як парость виноградної лози
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде
    Рильський наголошує, що мова має свою кришталеву форму, не тільки в художній літературі, а і в кожному людському слові. У вірші «Рідна мова» поет уславлює рідну мову, в якій відобразилась вся історія народу, його життя. У важких умовах гноблення за часів самодержавства трудящий народ не зрікся своєї мови. Слова Максима Рильського стали немеркнучим наказом для українського народу:
Мужай, прекрасна наша мово,
Серед прекрасних братніх мов.
Живи, народу вільне слово, 
Над прахом царським корогов,
Цвіти над ними веселково
Як мир, як щастя, як любов!

    Любов до своєї України, народу, а також і до мови відчувається майже в кожному рядку будь-якої поезії М.Рильського. Глибоко патріотичні заклики примушують нас замислитися над сучасним та майбутнім нашої рідної мови. І хоча слова М.Рильського були проголошені багато років тому, але звучать вони свіжо, актуально, бо вічним є народ, його національна свідомість, культура, рідна мова. Ми не повинні забувати про те, як страждав наш народ,  як забороняли нашу мову. Виростаючи, тільки через рідне слово людина усвідомлює себе частиною свого народу. Минуле країни навік закарбоване в рідній мові. Тож не можна її забувати! Напроти, нам, українцям, треба любити рідну мову, плекати її «як парость виноградної лози» - усе робити для розквіту українського слова, пісні, письменства. 


Категория:
Твір, сочинение
| Просмотров: 838 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть