загрузка...
Укр.мова 5 кл. Урок 93. Тренувальні вправи з теми «Лексикологія» - 11 Марта 2014
Главная » 2014 » Март » 11 » Укр.мова 5 кл. Урок 93. Тренувальні вправи з теми «Лексикологія»
14:47
Укр.мова 5 кл. Урок 93. Тренувальні вправи з теми «Лексикологія»
Мета: повторити, поглибити, узагальнити засвоєні знання п'ятикласників про основні відомості з теми «Лексикологія»; удосконалити вміння й навички розуміти почуті висловлювання різних стилів і типів мовлення; розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне, конкретне й абстрактне мислення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до України, її народу.
Тип уроку: урок повторення вивченого, вироблення умінь і навичок.


предыдущий урок


конспекты уроков

следующий урок

Перебіг уроку Укр.мова 5 кл. Тренувальні вправи з теми «Лексикологія»
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ Й ЗАВДАННЯМ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
«Мозковий штурм»
►   Уважно прослухайте висловлювання, з'ясуйте, про які поняття йдеться.
1. Розділ мовознавства, який вивчає лексику певної мови. (Лексикологія) 2. Сукупність слів, що вживається в мові. (Лексика) 3. Лексичне значення, яке виникає внаслідок перенесення ознаки. (Переносне значення слова) 4. Слова однаково звучать, але мають різне лексичне значення. (Омоніми) 5. Слова різні за написанням і вимовою, але близькі за значенням. (Синоніми) 6. Різновид літературної (її функціональна підсистема), що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів (лексики, фразеології, граматики, фонетики). (Стиль)
IV. ВИКОНАННЯ ВПРАВ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 
Робота з вправами підручника 390,391
Вибіркова робота
►   Прослухайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Запишіть слова у дві колонки: 
1) які є однозначними, 2) які є багатозначними.
НАРОДНІ СПІВЦІ
Кобзарство своїми корінням сягає часів Київської Русі. Попередниками кобзарів були музиканти, зображені на фресках у Софії Київській. З князівських часів дійшло до нас ім'я Мануйла. У Галицько-Волинському літописі згадується, що у 1240 році жив і творив співець Митуса. Кобзарі були творцями славнозвісних дум та історичних пісень, що відображали найважливіші події життя українського народу впродовж багатьох століть і закликали його на боротьбу проти поневолювачів. Сюжети дум та пісень про боротьбу проти турецько-татарських нападників і польської шляхти стали важливими історичними джерелами, створеними кобзарями — безпосередніми учасниками подій — під час походів або після них. Героями творів кобзарів ставали улюблені в народі історичні постаті: Самійло Кішка, Байда, Маруся Богуславка, Богдан Хмельницький, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко, Іван Богун.
Кобзарі завжди прославляли бойові походи Війська Запорозького, а козаки над усе любили пісню «На війну...». Безіменні народні співці передавали з покоління в покоління своє мистецтво, яке виховували в народу патріотизм, почуття національної гордості, високу духовність. Недаремно Тарас Шевченко, який зізнався, що як поет зростав на високопатріотичних думах та піснях кобзарських, з поваги до цих народних співців назвав збірник своїх творів «Кобзарем ».
Незрячі кобзарі були не жебраками, що випрошують милостиню, а професіональними виконавцями, які грою на бандурі та співом заробляли собі на життя (За І. Шаровим).
Робота з тлумачним словником
► За допомогою тлумачного словника з'ясуйте значення таких слів: фреска, шляхта, патріотизм, духовність, жебраки, професіональний, бандура.
Навчальне аудіювання
Українці — східноєвропейський етнос, що сформувався на землях України. За межами України проживають у Росії, Казахстані, Молдові, Білорусії, Киргизії, Узбекистані, Польщі, Канаді, США, Аргентині та інших країнах. Загальна численність перевищує 46 мільйонів осіб. У них 37 мільйонів мешкає в Україні. Розмовляють переважно українською мовою, що належить до східнослов'янської мовної групи. За релігійною приналежністю переважно християни східного обряду. До 20 століття вживали самоназву русь, русини, козаки. Також називалися рутенами, черкасами, малоросами.
Заселений переважно етнічними українцями ареал Європи розташований в її центрально-східній частині, на південному заході Східноєвропейської рівнини, у Східних Карпатах і прилягає до Чорного й Азовського морів. Українська етнічна територія охоплює близько 600 тис. км2 (без врахування відірваних від суцільної етнічної території українських етнічних анклавів) і простягається приблизно на 1400 км із заходу на схід широкою смугою переважно від 300 до 700 км з півночі до південь.
Особливістю української етнічної території серед величезних євразійських просторів усіх сучасних слов'янських народів є те, що найімовірніше саме на ній сформувалася праслов'янська етнічна спільнота, частина якої (та, що не мігрувала звідси) з часом розвинулася в сучасних українців. Ядро української етнічної території від початку формування українців до сьогодні було розташоване в межах сучасної державної (національної) української території.
Українці віддавна сприймали природне середовище як невід'ємну складову рідного краю. Заселені українцями землі мали й мають великі ресурси для сільськогосподарського і промислового виробництва, мають геополітич-не та історично-політичне значення. Це розпалювало загарбницькі апетити чужинців (З енциклопедії).
Бесіда
♦   Про що розповідається в тексті?
♦   Доберіть заголовок, щоб він відображав тему почутого.
♦   Де за межами України проживають українці?
♦   Яка загальна чисельність українців? Скільки осіб мешкає в Україні?
♦   Як саме називалися наші пращури?
♦   Яка територія заселена українцями?
♦   Де було розташоване ядро української етнічної території від початку формування українців?
♦   Які ресурси мають заселені українцями землі?
Словникова робота
►  За допомогою тлумачного словника з'ясуйте значення таких слів: етнос, ареал, анклав, праслов'янська етнічна спільнота, міграція, ресурси, геополі-тичне значення.
V. Підбиття уроку. Укр.мова 5 кл. Тренувальні вправи з теми «Лексикологія»
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
►  Повторити § 41—47, виконати тестові завдання на с. 172—173.

Категория:
поурочные конспекты уроков
| Просмотров: 805 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть