загрузка...
Укр мова 5 с 30-33 відповіді - 26 Марта 2014
Главная » 2014 » Март » 26 » Укр мова 5 с 30-33 відповіді
12:26
Укр мова 5 с 30-33 відповіді

Вправа 210
I. Андрійкова мама заплакала через те, що відчула байдужість сина. Він не піклувався про стан здоров'я батька. Мати сподівалася, що син занепокоїться, стривожиться. Та Андрійко був незворушний, спокійний.
II. Андрійко прийшов зі школи й побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.
— А тата відвезли в лікарню, — каже мати. — Занедужав батько. Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться.
— Як це сталося з батьком, мамо.
— Серцевий напад, синку, виникла потреба терміново звернутися до лікарів.
— А нам завтра до лісу йти, — каже Андрійко, — завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку, але я піду іншим разом.
— То куди ж ти підеш завтра? — запитала мати.
— Звичайно, в лікарню до батька, а до лісу піду іншим разом.
—  Дякую тобі, Андрійку, за підтримку, я й не сумнівалася, що ти вирішиш саметак, — мовила мати й заплакала. (За В. Сухомлинсъким).
Вправа 211
16, 2в, Зв, 4а, 5а, 66, 7в, 8в, 9а, 10в, 116,12а.
Вправа 213
1. Втрата слуху веде до втрати тембру, власного голосу. Забувши мову, народ втратить свої, звичаї, традиції, оригінальність і неповторність.
А це в кінцевому рахунку призведе до зникнення самого народу як неповторного оригінального явища. 2. Ця схема показує нам багатозначність слова «звуки». Усі перераховані в схемі явища сприймаються слухом людини як звук.
Вправа 214
Мова — це потік звуків, що складається в слова й речення, за допомогою яких ми висловлюємо свої думки.
Вправа 215
Похвалили:[п], [х], [в], [л], [л] — приголосні; [о], [а], [и], [и] — голосні. Нас: [н], [с] — приголосні; [а] — голосний.
Батьки: [б], [т'], [к], [л], [л] — приголосні; [а], [и] — голосні. Добре: [д], [б], [р] — приголосні; [о], [є] — голосні.
Потрудились: [п], [т], [р], [д], [л], [с'] — приголосні; [о], [у], [и], [и] — голосні.
То: [т] —- приголосний; [о] — голосний.
Ж: [ж] — приголосний. Не: [н] — приголосний; [є] — голосний.
Просто: [п], [р], [с], [т] — приголосні; [°]. [°1 — голосні.
Колоски: [к], [л], [с], [к] — приголосні; [о], [о], [и] — голосні.
Погубились: [п], [г], [б], (л], [с'] — приголосні; [о], [у], [и], [и] — голосні.
2. Хліб, булка, батон, калач, печиво, тістечка, торт, паляниця, рогалик, перепічка.
Вправа 216
1. Зі зміною звука міняється значення слова.
2.  Кит, сом, рак, мак, гриб.
3. Сир — мир, мама — рама, чари — пари, сон — ром, карта — парта.
Вправа 219
Слова з одним голосним: ви, зі, так, борід, у, чи, не, всі, кріп, мас, свій, хто, їсть.
Слова з двома голосними: прийшли, школи, біля, запах, або, борщу, пахне, тільки, ньому, буряк. Слова з трьома голосними: порога, відчули, смачного, зібрано, овочі, родючій, картопля, капуста, квасоля.
Слова з чотирма голосними: маминого, український, свининою, помідори, достигають, господиня, вітаміни.
Вправа 220
2. Борщ, що, їж, язик, борт, тільки.
Вправа 221
Хліб, сіль, молоко, сало, мак, квас, сік, кава.
Вправа 221
Вітер: [т),[р]      тверлі.[»']      ПОМ'яК-ШЄНИЙ.
Зима: [з], (mJ — тверді. Кінь: [k'J       пом'якшений, |н'] м'який.
Село: [с], [л] — тверді.
Сіно: [с1] — м'який, [н] — твердий.
Хмара: [х], )м), [р] -- тверді.
Вправа 225
Зима приїхала на білім коні і покрила поля білою иамтгкою[йу]. У лісах заскрипіли сосни під вагою снігу, діви задубіли під гострим подихом, зими (За І. Франком).
Вправа 226
І сонце світить, і сніг куриіьдя. Дужий вітер в обмерзлих деревах. ЦІДЄ ні душі. Ліс і поле. Куриться над полем сніг до самого сонця, туманного, завихреного клубами сухої[иі | снігової)ііі] КУЦИМ (За О. Гончарем).
Вправа 227
1. Багато, в, на.
2. Був, не, випаде.
3. Сорока, де, зиму, зимувати.
4. Скоро, зима, буде.
Вправа 228
1. Зима.
Слова з м'якими приголосними:
біло, я, розтрушую, сніги, наганяю, сковую, льоди, дружбі, дітьми, всіма, здогадались.
2. Дерева, церква, хати, огорожа,
сорока.
Вправа 229
День закінчується, а ніч починається буквою н.
День: [д] — твердий приголосний, [н*] — м'який приголосний. Ніч: [н1] — м'який приголосний, [ч] — твердий приголосний.
Вправа 231
Віх_о,іа
Вправа 232
Дзвінкі приголосні утворюються за допомогою голосу та шуму, але в них переважає голос. Глухі приголосні утворюються за допомогою шуму.
Вправа 233
Хінна   -слива, плід    - пліт. Із), [д] —дзвінкізвуки. IcJ, [т)      глухі звуки.
Вправа 234
Шуліка.
[л*], [д] — дзвінкий звук.
[ш], [к] — глухі звуки.
Вправа 235
1. Шпак шпачисі каже гнівно:
в глухих приголосних звуків
Вправа 239
Коли я снідав, над головою щось цвірінькало. Глянув — синичка. Надворі було холодно, от пташці й захотілося погрітись. А може, ще й їсти хотіла, бо сніг засипав усю землю, ніде й зернятка не знайдеш. Я причаївся. Сиджу й не ворушуся, чекаю[йу], що ж буде далі. Пташка підлетіла, сіла біля мене й розпушила своє пір'ячко. Я не міг поворушитися, боявся злякати маленьку гостю. Але ж так хотілося допомогти їй, зігріти своїм теплом, нагодувати. І тут я згадав, що в кишені куртки ще залишилося декілька горішків і насіння. Тихесенько дістав їх і насипав у тарілочку, що стояла на столі. Ще декілька хвилин пташка вагалася, але згодом все ж таки наважилася і почала ласувати частуванням. Наївшись, синичка сіла мені на плече, процвірінькала якусь веселу пісеньку, ніби хотіла віддячити за гостинність, і випурхнула у відчинену кватирку. А я, задоволений тим, що зробив гарну справу, пішов спостерігати за пташиною зі свого вікна.
Вправа 240
Ф[ф]аетон Ф[ф]азан купив,
в ф[ф']ілармотю спішив:
— До вподоби так мені
звуки ф[ф]лейти чарівні,
і ф[ф]агота, й саксоф[ф]она,
скрипки, арф[ф]и, ксилоф[ф]она.
Л. Вознюк
Звук [ф] — глухий, він не має пари.
Вправа 243
Гуси гучно ґелґотали — Горобці зерно клювали. Гуси гонять горобців, Голубок на ґанок сів.
0.  Кононенко
Вправа 244
1.  Гончара глина годує (годівниця, підгодований).
Гончар виробляє різноманітні предмети побуту з глини, які продас. На гроші від продажу живе. Тому й кажуть, що саме глина годує гончара.2. Нашій Горпині гарно (гарнесенький, прегарний) і в хустині.
Якщо дівчина гарна, то який би одяг вона не одягнула, він їй личитиме.
3.  Ненагріте (підігріти, зігрітий) залізо не зігнеш.
Будь-яка дія (робота) потребує відповідної  ІІДІОТОВКИ.
4. Мовчанка гнів (гнівити, гнівний) гасить.
Якщо хтось свариться, то не варто відповідати тим же, розумніше — промовчати. Гнів ущухає, коли його не розпалюють.


Категория:
решебники
| Просмотров: 657 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть