загрузка...
Укр мова 5 с 17-19 відповіді - 23 Марта 2014
Главная » 2014 » Март » 23 » Укр мова 5 с 17-19 відповіді
16:14
Укр мова 5 с 17-19 відповіді
Вправа 104
1. Слова в словосполученні пов'язані за змістом і граматично або тільки за змістом. У словосполученні питання ставиться від головного слова до залежного.
2. Поєднання слів, які не є словосполученнями:
а) підмет і присудок: мати вишиває;
б) іменник із прийменником: на столі;
в)   слова, з'єднані сполучниками: жовтий і зелений;
г) усталені сполучення слів: байдики бити.
Вправа 105
Надзвичайно важливо віднайти, зберегти й передати нашим нащадкам українські традиції вишивати натільну сорочку. Адже кожен візерунок на вишиванці має свій код, своє значення, якому наші пращури надавали великого змісту. Уважа-сться, що на вишиванці закарбовано, долю людини. Вишиванка — це не тільки красива сорочка, а ще й оберіг. Коли вишивальниця сідає за роботу, вона вкладає всю свою душу V виріб, і цього жодна машина не замжить.
Майстер художньої вишивки, керівник творчого об'єднання «Берегиня» Євгенія Возна розповідає: «Жодна сорочка, вишита руками, не бува однаковою. У цьому унікальність ручної вишивки. Трьома пальцями ми хрестимось, трьома беремо голку, переносимо на тканину хрестики, і все це лягає чудовими візерунками».
Вправа 106
Сім'єю мл називаємо чоловіка, дружину, їхніх батьків і дітей. Стосунки   в  родині  Купуються  на любові, взаєморозумінні, пошані.
Діти, дояяжяйтр свій рід і нр цупай:
тргя ЙОГО.
Вправа 107
1. Український народ до води ставитись шанобливо.
2.  Вона необхідна всім живим істотам.
3.Свяченій воді надається особливо цілюща сила.
Вправа 108
З   Першої   МИТІ   ЖИТТЯ-Г.ЇИЛЯЮТЬГ.Я
над нами обличчя матерів. У тривозі й любові вдивляються матері у своїх дітей. Усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням вони утверджують у нас людяність, бррржуть. від усього лихого. Вони Аяжяшть нам щастя. Матері завжди
думякугь Про ТЄ, ЩОб ЇХНІ ДІТИ ЖИЛИ
гідно серед людей і творили добро на своїй землі (За О. Сизоненком).
Вправа 109
Біля водойм українці часто винаджували верби. Дерева захищали воду від бруду. Зарослі верболозу допомагали аняходити джерела.
Вправа 110
Вола в решеті нр пгтпїткгя. Вода все сполоще. Вола і камінь дпвбаг. Вер-£а воду бедеже (Народна творчість).
Вправа 111
Хвалилася сова своїми дітьми. Кожна жаба своє болото хвалить. Веселий гість — сім'ї радість.
Вправа 112
Чоловік — голова в хаті. Мати — берегиня роду. Життя прожити — не поле перейти (Народна творчість).
Вправа 113
Моя родина дружня і гпінучя. Ми мгшкаг.мо в Харкові. Моя мама — г.тпмятплпг, а батько прап,юг, перекладачем у видавництві. Батькам дуже ппдобяг.тьг.я їхня робота. Ми часто .тАирягмоґ*я разом за столом та пбггжппюг.мо, як гщпйтпв_дель. Я рплппнідят батькам про свої успіхи в школі.
Наша сімейна тралииія — лягті лля по суботах. Усі разом МИ їдемо в село до бабусі й дідуся, гідаг.мо за вкритий білою скатертиною стіл і спілкуємося. Це так чудово, коли відчуня-. сш родинне тепло, турботу! Моя родина любить відппчивяти на березі озера. Наше з татом хобі — ловити рибу.
У нас дружня родина, і ли завжди дппомягягмо один одному. Я дуже люблю свою сім'ю.
Вправа 114
Пам'ять про свої пращурів була природною потребою. Триматися свого роду, оберігати сімейні реліквії та традиції й передавати їх у спадок наступним поколінням було обов'язком.
Вправа 115
I.  Якщо в родині лад — усяк тому рад.
II. Кожна родина мяг. берест сімейні реліквії. Тепер мій брат мпжр ря-. діти: йому подарували велосипед. Діти повинні лопомягят» своїм батькам.
Вправа 116
1. На Подолі в Києві стоїть пам'ятник Сковороді. 2. Робота п'ятикласника заслуговує на увагу. 3. Тварин розрізняють   за   цими   ознаками.
4. Олена написала найкращий твір.
5. Скаче заєць полями, а білка — по деревах. 6. Щоб створити велику мозаїку, нам не вистачило шістдесяти камінців. 7. Хоч бачиш на верхівці дерева суху грушку, але дістати не можеш. 8. Сміятися з товариша — останнє справа. 9. Коли засмагали, було спекотно.
Вправа 117
Виберіть і запишіть правильні варіанти словосполучень. Вибачте мені; дякую вам; завдання з математики; по гарячих слідах; навчати мови; перекладати українською; продаж товарів; скажу за брата; думав про матір; подякувати лікареві; знущатися з тварин.
Вправа 118
Помітно оголилися дерева. У дібровах аамодк пташиний гук. Ставки та озерця вкрилися опалим листям. Уранці на землі все частіше а'янпя-ргися біла паморозь. Дощить. Колючий В_ІТ_£Д примуіпуг  дитягятм із
схованок рукавиці та шапки. Жовтень.. . Осінь, упевнено ввійшла у свої права (3 кн. «Український рік у прикметах і прикметниках»).
Вправа 119
ОСІННІЙ fiilfip.   НаВКОЛО тихп-тихд.
Чого кричать так тривожно? Удин-ддось у зграю.
Вправа 120
Українська назва другого осіннього місяця не потребує жодних пояснень. Довколишні гаї вже одяглися в яскравий привабливий жовтогарячий колір з усіма його відтінками. Назва «жовтень» була відома з часів Київської Русь. Ще цей місяць назвали весільником. Селянами вже було зібрано врожай. Роботу на полі, у городі завершено. Батьки одружували дітей.
Вправа 121
1. Жовтень. 2.Восени землю все частіше притрупіуг. ковдрою з опалого листя. 3. У лісі чути цвірінькання перелітних птахів. 4. Це пісні про прощання з садом, полем і лісом.
5.  Сонну долину зятя.гпп туманом.
6. Із річки ппвіялп прохолодою.
Вправа 122
1. Сніг. Цього року снігом притрусило землю ще з початку листопада.
2. Плакучі верби. З мого вікна було видно плакучі верби.
3. Граблі. Свіже сіно, щойно скошене, прибирали граблями.
Вправа 123
1. Радісно. Мене переповнює радість.
2.  Сонячно. На небі зійшло сонце.
3.  Гриміло. Десь далеко загуркотів грім. 4. Морозно. Зранку був міцний мороз. 5. Вечоріло. На село повільно спускався вечір. 6. Сніжило. За вікном починався маленький сніжок. 7. Тиша. У класі було тихо.
Вправа 125
І. Запам'яталося навік.як вам у молодості, тату, позичив грошей чоловік, коли ви будували хату. Якийсь мастак облудних справ до вас лукаво зуби шкірить:
— А він розписку з тебе брав?
— Ні, він мені на слово вірить.
—  Ну, слово то не штука дать — в нім явна необов'язковість. Тож грошей можна й не віддать... А ви йому на це: — А Совість?! Але до чого я веду?
Для нас чужі безчесні зиски, бо совість в нашому Роду стократ цінніша від розписки. II. У кінці розповідного речення може стояти стоїть крапка, якщо це речення окличне, то й знак оклику.
Вправа 126 Крапка.
Ясне сонечко щедро ділилося теплими промінцями.
У кожної людини є своя маленька батьківщина.
Сьогодні Сергійко вчасно прийшов до школи.
Мар'янка бігла тоненькою стежкою у поле до батька.
Біля високої верби стояла старенька криниця.
Вправа 127
Відгадка: знак питання.
1. Мамо, чи кожна пташина у вирій літає? 2. Чи знаєте ви, хто живе у тій нірці?
Вправа 128
Хто першим веде маленького учня
у світ знань?
Хто першим веде маленького учня
у світ знань?
Хто першим веде маленького учня
у світ знань?
Хто першим веде маленького учня
у світ знань?
Хто першим веде маленького учня
у світ знань?
Хто першим веде маленького учня
у світ знань?
Ти сьогодні чергуєш?
Ти сьогодні чергуєш?
Ти сьогодні чергуєш?


Категория:
решебники
| Просмотров: 1156 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть