загрузка...
§ ЗЗ.Дихання і газообмін - 15 Апреля 2015
Главная » 2015 » Апрель » 15 » § ЗЗ.Дихання і газообмін
19:07
§ ЗЗ.Дихання і газообмін

Зазвичай люди, що не вивчали біології, дуже дивуються, коли дізнаються, що рослини дихають. Для вас у цьому нічого дивного немає. Ви знаєте - рослини дихають, одержуючи ззовні кисень і видаляючи назовні вуглекислий газ. Кисень потрібний їх організмам, аби в їх клітинах відбувалися хімічні реакції, унаслідок яких утворюється вуглекислий газ, вода і, головне, енергія. Вам відомо також, як в рослин відбувається газообмін. Кисень надходить всередину організму через продихи, потрапляє в міжклітинну речовину, а з неї - до клітин. Рухаючись у зворотному напрямку, вуглекислий газ видаляється назовні.
Немає сумніву, що тварини, наприклад, собака або кішка, теж отримують кисень з повітрям, видаляючи назовні вуглекислий газ. Дізнаємося, у який спосіб у них відбувається газообмін, для яких цілей вони використовують кисень.
Навіщо тварині дихання? Судячи по тому, що будь-яка тварина не може прожити навіть і кількох хвилин , якщо позбавити її можливості дихати, цей процес є надзвичайно важливим для тваринного організму. Навіть важливіший за живлення, адже без їжі тварини можуть жити достатньо довго..
Чому дихання є надто значущим для тварин? Як і в рослин, організми тварин потребують енергії. Як і в рослин, ця енергія вивільнюється підчас хімічних реакцій в клітинах тварин. Як і в рослин, обов'язковими учасниками таких реакцій є певні органічні речовини і кисень.
Ці органічні речовини утворюються в організмі з поживних речовин, які надходять підчас живлення. Тварини можуть такі органічні речовини запасати. А от запасів кисню в організмі тварини немає. Отже, він має одержувати його постійно - без будь-якої перерви. Якщо організм не отримуватиме кисню протягом кількох хвилин, клітини перестануть виробляти енергію і організм загине. Так саме безперервно має виділятися з організму тварини й вуглекислий газ, який є продуктом «енергетичних» реакцій, непотрібним організму.
Загальна план процесу дихання тварин. Отже, дихання є складним процесом, завдання якого - забезпечити організм енергією. Він починається з постачання кисню ззовні до клітин організму, продовжується в клітинах, де кисень бере участь у виробленні енергії, і закінчується виділенням назовні вуглекислого газу.
Та складова процесу дихання, підчас якої виробляється енергія, відбувається в клітинах організму тварин, її зазвичай називають клітинним диханням. За клітинне дихання відповідають органели мітохон-дрії - «енергетичні станції» клітини.
Постачання кисню до організму для участі в реакціях, де виробляється енергія, і видалення вуглекислого газу називають зовнішнім диханням. За зовнішнім диханням ми можемо спостерігати: це ритмічні рухи тіла, які супроводжують вдих і видих кішки і собаки, ящірки і жаби. А в риб зовнішньому диханню відповідають ритмічні відкривання і закривання рота.
Є і зовнішні свідчення клітинного дихання. У тому, що дихання, потрібне для добування енергії легко переконатися, якщо поспостерігати за тваринами під час фізичних навантажень. І кінь, і собака, і людина після довгої пробіжки будуть глибоко дихати, адже більше рухів означає більшу потребу в кисні.
Загальна схема будови дихальної системи. Будь-який організм відмежований від зовнішнього середовища покровами. Межею Є покриви, утворені епітеліальною тканиною, тобто шарами клітин певного виду. Покриви є в усіх без виключення тварин, а в більшості видів вони щільні, як шкіра в нас з вами або хітинова оболонка у членистоногих або луска в риб і рептилій. Як кисень може потрапити до клітин внутрішнього середовища організму, а вуглекислий газ видалитися з них назовні, якщо йому заважають покриви?
Згадаймо, як вирішують цю проблему рослини. їхні листки теж вкриті покривами - віскоподібною речовиною. Проте в них є безліч мікроскопічних отворів - лродихів. Черен них кисень повітря проникає у внутрішнє середовище (міжклітинну рідину). А з неї, у той же самий спосіб, тобто за рахунок дифузії, потрапляє до клітин. У зворотному напрямку з клітин дифундує вуглекислий газ. Отже, поверхня листка з иродихами і є поверхнею газообміну рослин, (мал. 33.1)
Види поверхонь газообміну. Майже у всіх тварин теж є поверхні газообміну, проте в різних видів вони влаштовані по-різному. Вам відомі тварини, у яких поверхнею газообміну слугують покриви тіла - це кишковопорожнинні, кільчасті черви і амфібії.
Покриви тіла як поверхня газообміну. У водних тварин кишковопорожнинних кисень, розчинений у воді, дифундує до клітин внутрішнього і зовнішнього шару безпосередньо. Адже ці шари клітин у гідр і медуз є водночас і покривами, і «внутрішнім вмістом» організму.
У кільчаків покриви тонкі, а кутикула вкрита слизом. Саме дуже незначна товщина покривів - усього один шар клітин, а також слиз дають змогу достатній кількості молекул кисню здолати захисний бар'єр і дифундувати у внутрішнє середовище. Яку роль у цьому процесі відіграє слиз? Молекули кисню можуть переміщуватися до шару клітин покривів, якщо цей шар зволожений. Якою б не була і де б не розташовувалася поверхня газообміну, вона завжди має бути вологою.
Хоча шкірне дихання в жаби здебільшого є пристосуванням до перебування у водному середовищі, завдяки слизу може дихати і на суходолі. Ви пам'ятаєте, скільки зусиль прикладає ця тварина, аби запобігти висиханню слину на покривах.
Поверхня газообміну - зябра. Серед водних безхребетних тварин багато таких, в яких поверхня газообміну - вся поверхня тіла. Але такий спосіб годиться лише для невеликих тварин. Зі збільшенням розмірів тіла кисню, який за рахунок дифузії надходить через поверхню тіла, стає недостатньо для забезпечення ним організму тварини.
Тому у багатьох водних тварин є спеціалізовані органи дихання - зябра.
Складова зябер, через яку відбувається газообмін, - одношарові подовжені вирости епітеліальної тканини. їх у тварин безліч, оскільки забезпечити організм киснем можна лише через поверхню великої площі. У одних тварин зябра омиваються завдяки течії води або переміщенню у ній тварини (згадаймо хрящових риб). У інших - завдяки спеціальним рухам тварини (згадаймо кісткових риб).
Зябра дуже різноманітні за виглядом і розташуванням (мал. 33.2). У риб зябра розміщуються з обох боків голови, у деяких морських червив і молюсків - мають вигляд розгалужених «деревець», що ростуть з тіла. У личинок бабок, що живуть у воді, зябра розташовані на задньому кінці тіла або просто в задньому кінці кишечнику. У річкового рака є одразу два різновиди зябер: під панциром та на кінцівках.
Проживання у водному середовищі дає можливість тримати поверхні газообміну в вологому стані, тому зябра не занурені всередину тіла, а відкри-* ваються назовні.
Поверхні газообміну, що занурені всередину організму. Окрім шкірного дихання жабі властиве ще й легеневе. Легені - це внутрішні органи дихання. Аби підтримати необхідний рівень вологості поверхні газообміну, суходільним тваринам довелося занурити їх усередину тіла. В жаби легені - це мішки, до яких надходить повітря, і газообмін відбувається через стінку цих мішків. Стінки легенів жаби гладкі.
Натомість в ящірки стінка легенів складчаста, утворює комірки. Це значно збільшує площу поверхні газообміну і ефективність дихання.
Дихальні шляхи. Аби повітря надійшло до легенів, занурених усередину організму, у тварин є спеціальні дихальні шляхи. По цих шляхах видаляється назовні й вуглекислий газ. Вони мають вигляд трубок, які відкриваються назовні отворами, розташованими на голові. У стінках дихальних шляхів розміщуються хрящові кільця, що підтримують їх форму, аби не допустити «спадання» трубки. Дихальні шляхи нагадують за будовою трубу пилососу: тверді кільця в м'якій пластичній тканині.
Головний дихальних шлях - трахея, вона розгалужується на бронхи, а ті, в свою чергу на бронхіолі.
Зовнішнє дихання - дихальні рухи. Як примусити повітря рухатися ззовні до легенів? Для цього потрібно, аби тиск повітря у легенях був нижчий, ніж в атмосфері. Різні тварини досягають цього в різний сію- І сіб. Пригадайте, як дихає жаба (див. §19). Вона одночасно відкриває клапани ніздрів, закриває гортанну щілину і відтягує донизу дно ротової порожнини. Порожнина збільшується, і в неї через ніздрі спрямовується повітря. Потім ніздрі закриваються, дно ротової порожнини піднімається, і повітря видавлюється в легені. Так відбувається зовнішнє дихання в жаби. Проте в інших тварин, наприклад, у ящірки, дихальні рухи здійснюються інакше.
Б ящірки є грудна клітина, утворена грудним відділом хребта, ребрами і фу дниною. Повітря «всмоктується» в легені, завдяки тому, що міжреберні м'язи скорочуються, ребра піднімаються і об'єм легенів збільшується, - здійснюється вдих. Під час видиху м'язи розслаблюються, ребра опускаються, об'єм легенів зменшується і повітря «виштовхується» з легенів.
Такі само дихальні рухи і в птахів, і в ссавців.
1. Звертаючись до тексту, знайдіть відмінності між диханням водних і наземних тварин. Дізнайтесь, які відмінності відмітив ваш товариш.
2. Що з прочитаного вами параграфу здалося вам найбільш цікавим. Як можна використати отримані вами знання у повсякденному житті?
3. Знайдіть на малюнку дихальну систему таргана. Запропонуйте товаришу коротко охарактеризувати її. Обговоріть, чи втопиться тарган, якщо занурити його голову у воду.
1. Що таке зовнішнє і внутрішнє дихання? А що таке газообмін?
2. Як дихає медуза, в якої нема дихальної системи?
3. Назвіть пристосування ящірки до дихання на суходолі.
4. Як улаштована дихальна система жаби? Чи потрібен жабі кисень для дихання?
5. Де можуть бути розташовані зябра?
6. Чому більшість наземних хребетних має легені замість того, щоб дихати через шкіру? 
7. Як кисень потрапляє з дихальної системи кішки до клітин у її нозі?

Нові підручники 7 клас 2015 з предметів шкільного матеріалу - географії, біології, хімії
Решебники ГДЗ для 7 класу з геометрії, української мови, історії України


Категория:
2015
| Просмотров: 350 |
gdz-masters.org © 2016 Яндекс.Метрика
Закрыть